НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені О.О. Богомольця
ЧЕСТЬ, МИЛОСЕРДЯ, СЛАВА

До 120-річчя від дня народження професора Семена Семеновича Познанського

27.08.2014
З ЖИТТЯ СЕМЕНА СЕМЕНОВИЧА ПОЗНАНСЬКОГО – ВЧЕНОГО-ГІГІЄНИСТА, ПЕДАГОГА – ЗАВІДУВАЧА КАФЕДРИ КОМУНАЛЬНОЇ ГІГІЄНИ (1936-1941), КАФЕДРИ ГІГІЄНИ ДІТЕЙ ТА ПІДЛІТКІВ (1946-1962), ПЕРШОГО ДЕКАНА (1931-1934 та 1947-1948) САНІТАРНО-ГІГІЄНІЧНОГО ФАКУЛЬТЕТУ  КИЇВСЬКОГО МЕДИЧНОГО ИНСТИТУТУ
(до 120-річчя від дня народження)
Гаркавий С.І., Бевз Р.Т., Баранова М.М., Стасюк Л.А.
Кафедра комунальної гігієни та екології людини
з секцією гігієни дітей і підлітків
На початку вересня 2014 р. виповнюється 120 років від дня народження Семена Семеновича Познанського, завідувача кафедри комунальної гігієни (1936-1941 р.р.), кафедри гігієни дітей і підлітків (1946-1962 р.р.) та першого декана санітарно-гігієнічного факультету (1931-1934 й 1947-1948 р.р.), Київського медичного інституту. Постать С. С. Познанського, вченого-гігієніста та педагога, відноситься до непересічних яскравих особистостей як в науковому просторі, так і в житті. Навіть сухий перелік автобіографічних дат вражає своєю неординарністю. Народився майбутній вчений-гігієніст і педагог наприкінці XIX сторіччя (8 вересня (27 серпня за старим стилем) 1894 р. у Варшаві, в сім‘ї службовця. Щасливе дитинство в красивому європейському місті, можливість навчатися, подорожувати… Юність теж починається прекрасно: талановитий юнак у 1915 р. вступає на медичний факультет Варшавського університету, влітку подорожує морем до Франції ( м. Бордо), вивчає мови. Спокійну течію життя порушує перша світова війна. Студент-медик Семен Познанський переїздить до Росії, де продовжує навчання в Донському університеті, медичний факультет якого закінчує в 1920 р. за спеціальністю «санітарний лікар» у непростий період соціально-політичних негараздів. Країна охоплена полум’ям Громадянської війни, лютують інфекційні захворювання, порушені устої та устрій звичного життя. Дипломований молодий лікар з 1920 до 1924 р. працює в Ростові, де спочатку займає посаду окружного санітарного лікаря Донського обласного відділу охорони здоров’я й відразу демонструє неабиякі аналітичні та організаційні здібності: ґрунтовно опрацювавши дані медичних клінічних досліджень і спостережень, проаналізувавши ситуацію він робить доповідь на обласному з’їзді лікарів з актуальнішого на той час питання: «Сифіліс у другому Донському окрузі та шляхи боротьби з ним». З того часу це стало його правилом – бути там де найважче, де найважливіше, займатися найактуальнішім. З 1921 р. Познанський С.С. працює санітарним лікарем на Південно-Західної залізниці (спочатку на ст. Бобринська, а з 1924 року – ст. м. Києва.). Результати своєї діяльності, своє бачення шляхів подальшого удосконалення санітарної служби він виклав у доповіді на Всеукраїнськомуз’їзді транспортних лікарів: «Лікарська дільниця як основна сота санітарної діяльності на залізниці» та статті «К вопросу об организации санитарного надзора на транспорте», яка була надрукована в журналі «Вопросы здравоохранения». В цей же період (1925 р.) – час формування та становлення санітарної служби країни – виходить його публікація «Здравоохранение в Польше» у науковому журналі «Профілактична медицина». Кипуча енергія, висока результативність, професіоналізм та самовідданість талановитого санітарного лікаря, майбутнього вченого-гігієніста не лишилися непоміченими: у 1924 – 1926 рр. – він обіймає посаду районного санітарного лікаря Південно- Західної залізниці, а упродовж 1926-1939 років – помічника начальника медико-санітарного управління Південно-Західної залізниці. Одночасно, починаючи з 1927 до 1934 р. Познанський С.С. працює в Київському медичному інституті спочатку асистентом, а потім доцентом кафедри соціальної гігієни. Був першим деканом (1931-1934 рр.) санітарно-гігієнічного факультету, створеного за його безпосередньої участі в 1930 р. та одночасно (1931 р.) начальником медико-санітарної служби Південно-Західної залізниці та в.о. завідувача навчальною частиною медичного інституту.
         Стрімке кар’єрне зростання обумовлене перш за все високим рівнем відповідальності Семена Семеновича та його ерудиції. У 1934 р. молодого вченого запрошують до Москви на посаду декана санітарно-гігієнічного факультету та одночасно завідувача кафедри комунальної гігієни 1-го Московського медичного інституту. Достоменно невідомо, що заставило молодого вченого-педагога з блискучими здібностями, знанням практично всіх європейських мов покинути столицю та повернутися у 1936 році до Києва,
але подальший перебіг подій показав, що його вибір було зроблено правильно: він не лише не постраждав від репресій, але й, очолюючи кафедру комунальної гігієни в Київському медичному інституті (1936-1941 рр), розгорнув плідну наукову роботу. С.С. Познанський, як завідувач кафедри, читав лекції для студентів. Під його керівництвом на кафедрі виконувались наукові дослідження, особливістю яких був тісний зв’язок із запитами практичної охорони здоров’я. В цей період колективом кафедри було виконано низку науково-дослідних робіт, зокрема:   «Санитарная характеристика и требования к очистке сточных вод санитарных пропускников»; «Загрязнение атмосферного воздуха г. Киева по данным снежных проб»; «Подземное орошение как метод очистки сточных вод отдельно стоящих домов»; «Уличный шум в Киеве и его значение при проектировании школьных зданий».
Наукові роботи Познанського С.С. (а з 1921 по 1940 рік ним було опубліковано 33 роботи) свідчать про широкий спектр інтересів вченого: питання комунальної гігієни, соціальної гігієни, гігієни дітей та підлітків висвітлюються аналітично глибоко, висновки та практичні рекомендації логічні та обґрунтовані. С.С.Познанський публікував наукові праці і з питань санітарно-хімічного захисту, з питань підготовки медичних кадрів, яких гостро потребувала на той час країна, зокрема санітарно – епідеміологічна служба. Велика вітчизняна війна, що розпочалася несподівано 22 червня 1941 року, евакуаційні поневіряння і знову педагогічна нива вищої медичної школи. Під час воєнного лихоліття Семен Семенович Познанський працює спочатку на кафедрі інфекційних хвороб медичного інституту у м. Ворошиловськ, займаючи посаду доцента (1941-1942 рр.), потім в 1942-1943 роках – у Ташкентському медичному університеті в якості доцента кафедри загальної гігієни. В 1943 – 1946 роках – доцента кафедри загальної гігієни та одночасно заступником директора з навчальної та наукової роботи Ставропольського медичного університету, а з 1 жовтня 1944 р. – завідувача кафедри організації охорони здоров’я, що була створена у Ставропольському медичному університеті. В цей період вчений продовжує наукові дослідження та публікувати наукові роботи. Так, в м. Ташкенті виходить актуальна на той час наукова праця вченого «Госпіталізація заразних хворих, її санітарне забезпечення, документація і санітарний контроль». У жовтні 1946 року С.С. Познанський повертається до Києва, на санітарно-гігієнічний факультет Київського медичного інституту, який став на той час для нього вже рідним, та очолює в ньому кафедру шкільної гігієни, якою продовжує керувати до 1962 року. Заме за його ініціативи та активної участі у 1957 р. кафедра шкільної гігієни була перейменована на кафедру гігієни дітей та підлітків. С.С. Познанський був надзвичайною талановитим педагогом. Під його керівництвом була створена методична база викладання гігієни дітей і підлітків як факторної дисципліни в медичному вузі. Кафедра стала опірною: методичними напрацюваннями кафедри користувались однопрофільні кафедри всіх медичних вузів колишнього Радянського Союзу. Під керівництвом вченого -педагога з великої літери розвивалась тісна співпраця кафедри з фахівцями суміжних дисциплін: спеціалісти з архітектури, дитячої ендокринології, психології, медичної генетики, педагогіки були частими гостями на кафедрі, брали участь у семінарах,читали лекції.   С.С. Познанський вперше запропонував організацію практичних занять на базі дитячих установ – шкіл, дитячих садків, що згодом стало звичайною практикою. Висока ефективність проведення таких занять доведена. До заслуг доцента Познанського С.С. як вченого, безумовно слід віднести розробку теми «Здоров’я», та «Формування здоров’я окремого індивідуума і дитячої популяції в цілому», що стало пріоритетним напрямком розвитку гігієнічної науки та практики. Високий рівень професіоналізму і знання гігієнічних проблем в системі охорони здоров’я дитячого населення, дозволило вченому сформувати гігієнічну школу, наукові розробки якої стали підґрунтям для стратегічного розвитку гігієни дитинства. В цей період на кафедрі працювали видатні вчені-гігієністи в галузі гігієни дітей і підлітків: к.мед.н., доцент, згодом д.мед.н., професор Слепушкіна І.І., к.мед.н., доцент Глущенко А.Г., к.мед.н., асистенти Єременко Г.М.; Артюшенко І.С., Емішян Н.Д., Ю.О. Літвінова, Яковенко Г.М., аспірант Баранова М.М. та інші. Ще в той час (1950 – 1960 р.р.) С.С. Познанський доводить необхідність включення в навчальний процес вищої школи такого виду діяльності студентів як самостійна робота. Результати самостійної роботи студентів, що були виконані на кафедрі, заслуховувались на внутрішніх кафедральних та на інститутських конференціях, на секціях міського товариствах гігієністів, за результатами їх науково – практичних досліджень та відповідними рекомендаціями ознайомлювались батьки та педагоги, працівники й посадові особи практичної охорони здоров’я. У 1962 році С.С. Познанський передав кафедру своєму учню – професору І.І. Слєпушкіній, а сам продовжив працювати науковим консультантом кафедри до кінця свого життя (1982 р.) – життя, що є взірцем служіння людям. Семен Семенович Познанський — автор понад 100 наукових праць, в тому числі 7 монографій, присвячених здоров’ю дітей і підлітків, гігієнічним основам проектування та будівництва будівель навчально-виховних закладів.
Ученим у співавторстві з професорами Р.Д. Габовичем і Г.Х Шахбазяном написаний підручник «Гігієна» для вищих медичних навчальних закладів, який витримав три видання (1960, 1971 та 1983 роки). Підручник не втратив актуальності й сьогодні.
Помер С.С. Познанський з січня 1983 р. в Києві, похований на міському кладовищі «Берковці».
       На початку лютого 2007 р. в Києві на фасаді будівлі санітарно-гігієнічного корпусу Національного медичного університету імені О.О.Богомольця (проспект Перемоги, 34), де з 1927 до 1982 року працював видатний вчений-гігієніст доцент Семен Семенович Познанський, була відкрита меморіальна дошка.