НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені О.О. Богомольця
ЧЕСТЬ, МИЛОСЕРДЯ, СЛАВА

КАТЕРИНА АМОСОВА: «АМЕРИКАНСЬКИЙ “ЗНАК ЯКОСТІ” ДЛЯ УКРАЇНСЬКОГО ЛІКАРЯ»

18.01.2017

Як не дивно, але ініціатива нового керівництва МОЗ України провести оцінювання якості підготовки майбутніх українських лікарів за оригінальними американськими тестами, на думку багатьох користувачів інтернету, має викликати шалений опір з боку академічної спільноти.

Насправді ж все навпаки.

З’явилась надія, що нова молода англомовна команда реформаторів має волю припинити діючу імітацію державного незалежного ліцензування майбутніх лікарів, яке вже 16 років поспіль проводить спеціально створена при МОЗ, закрита від суспільства, агенція.

Почну з далеку.

З 1999 року в Україні працює система зовнішніх, тобто, незалежних від вишів, державних ліцензійних інтегрованих іспитів майбутніх лікарів, які забезпечують встановлення відповідності якості підготовки фахівців державним стандартам вищої освіти (див. скан) – як в США.

beaac15-nakaz

З 1999 року в Україні працює система зовнішніх, тобто, незалежних від вишів, державних ліцензійних інтегрованих іспитів майбутніх лікарів
Роботу системи забезпечує державна організація “Центр тестування професійної компетентності фахівців з вищою освітою”.

Вона отримала низку грантів, зокрема для відтворення на наших теренах американської системи “STEP – 1, 2, 3” – трьох ліцензованих тестових іспитів, які має скласти майбутній лікар для одержання спочатку диплома (“STEP – 1”, “STEP – 2”), а потім і права на роботу (“STEP – 3”). У нас це називається “КРОКи”.

Система працює наступним чином.

Співробітники “Центру”, які не є медиками, тести не створюють і не перекладають.

Разом з американським зразком, щорічно “Центр” розсилає “рознарядку” до всіх медичних вишів, викладачі яких “видають на-гора” свій інтелектуальний продукт на волонтерських засадах.

Як ви думаєте, на кого саме на кафедрах здебільшого припадає ця робота за повної відсутності стимулів до її виконання, в т.ч. – згадки про авторство в збірках тестів, які керівництво “Центру” видає під своїми прізвищами?

Так, на аспірантів, асистентів і, іноді, доцентів.

Первинну експертизу надісланого, за формальними ознаками, здійснюють співробітники “Центру” і відбирають кращі тести на фахову експертизу.

Персоналії експертів за фахом із числа доцентів та професорів пропонують виші, але їх відбір здійснює виключно “Центр” за лише йому відомими критеріями.

Експертиза відбувається в Києві, де кожен експерт або пара експертів передивляється свою пачку тестів. Працюють, зазвичай, до 3-х днів, оскільки все здійснюється на волонтерських засадах, а вдома чекає своя робота.

Екзаменаційний буклет з 200 тестів формують виключно співробітники “Центру тестування”, що завершує “розмивання” відповідальності за кінцевий продукт – вона колективна, як за часів СРСР.

Якої-небудь професійної ради (board) за профілями, члени якої би ставили свої підписи “до друку”, не існує – навіщо?

Половину тестів для щорічного іспиту “Центр” відбирає з оприлюднених для заучування на пам’ять буклетів попередніх років, в яких далеко не всі тести були “вдалими”, бо автори вчилися, а частина написаного вже встигла застаріти.

Відкрита база випускного іспиту “Крок – 2” для лікарів загальної практики має 2400 тестів.

Їх заучування гарантує 83% оцінки “склав”, яка останні два роки встановлена “Центром” в 60,5% вірних відповідей (раніше було 50,5%).

Заучування часто відбувається за наступним принципом: якщо у тесті йдеться про доярку, то вірна відповідь (одна з 5-ти варіантів) – “бруцельоз”.

Навіщо опановувати діагностику цього захворювання?

Вивченню цієї бази, відповідно до спеціальності (терапія, хірургія і т.д.), присвячено 20-25% кожного аудиторного заняття.

Перед іспитами починаються й примусові тренування, бо надія на якісне домашнє заучування слабка, а результат тестування визначає “галузевий” (МОЗівський) рейтинг вишу.

Таким чином, нинішній пріоритет для української медичної освіти – це зазубрювання якоїсь уривчастої, примітивної, і не завжди важливої інформації, в т.ч. помилкових та застарілих тверджень. Бажаючі можуть почитати “The best of…” тестів 2016 року для випускників за фахом “медицина”, розуміння яких не потребує 6-річного навчання, а також один з моїх попередніх листів з цього приводу до міністра.

“Відкритість” бази тестів, їхня мізерна кількість в буклеті (STEP 2 Clinical knowledge, наприклад, складається з більш ніж 350 тестів) та фіксований критерій “склав\не склав” – це “інновації”, якими вітчизняний “Центр тестування” удосконалив американську систему.

Результати цих незалежних ліцензійних іспитів, за які несе відповідальність МОЗ, вже більше 15 років демонструють суспільству та керівництву України найвищу якість підготовки лікарів у світі!

Середній відсоток вірних відповідей на тести, які охоплюють всі людські хвороби, так званий “національний показник”, в 2016 році склав 85%, а в 2011 – 92%.

Відсоток тих, хто склав ліцензійний іспит з першого разу, за останні 9 років коливався від 97,8% до 99,7%, у 2016 році – 98%.

При цьому в Донецькому і Луганському медичних вишах 9 років поспіль, в т.ч. у 2014-2016 роках, 100% студентів складають його з першого разу. З результатами складання STEP можна ознайомитись на сайті USMLE.

А тепер – про фінансову складову всеукраїнського “контролю якості”.

“Сприяння реалізації державної політики в галузі освіти”, “об’єднання науково-педагогічних колективів вишів” та “поширення в Україні ідей міжнародного педагогічного співробітництва”, чим згідно Статуту, займається “Центр тестування”, здійснюється за бюджетні кошти, для надходження яких був створений доволі оригінальний непрямий спосіб.

На відміну від Українського центру оцінювання якості освіти (ЗНО), який отримує фінансування безпосередньо з бюджету, “Центру тестування” МОЗ гроші чомусь перераховують медичні виші.

Кошторис вишів не передбачає жодних витрат на таку послугу, яка, до того ж, чомусь не проходить через процедуру тендерної закупівлі.

Закритою для суспільства інформацією є також ціноутворення тестування з розрахунку на одного студента, як і кошторис “Центру тестування”.

“Центр” не надає щорічні фінансові звіти до МОЗ, його фінансова діяльність не контролюється Державним казначейством, а здійснюється напряму через банк.

Всі ці позиції, разом із цікавим пунктом Статуту про надання співробітникам “Центру” безвідсоткових кредитів на придбання житла, є чіткими ознаками підприємницької діяльності та прибутковості цієї державної організації, на що НМУ неодноразово звертав увагу МОЗ України. Ці листи залишаються без відповіді.

В якості резюме.

Більше 15 років поспіль пріоритетом в роботі викладачів медичних вишів є забезпечення заучування студентами низькоякісних тестів вітчизняного виробництва, відбір яких на іспити роблять не медики, що лікують і викладають, а фахівці з інформатики з науковими ступенями “педнаук”.

Ця імітація авторитетної американської системи встановлює повну відповідальність державним стандартам якості медичної освіти.

Завдяки новій команді МОЗ в нашому освітянському просторі вперше з’явився запит на проведення якісно інших тренінгів під час практичних занять, які підвищать кваліфікацію, принаймні, частини викладачів.

Вкрай важливо швидко перекласти базові англомовні підручники, які, на жаль, є якісно іншими, ніж наші, і переходити на користування ними.

Потребують гармонізації і українські навчальні плани та програми. Ознайомлення з існуючими в Європі було одним із завдань дводенного візиту нашої університетської команди до Каролінського медичного університету в Стокгольмі в грудні 2016 року.

Маю надію, що перехід на проведення ліцензійного тестового іспиту за оригінальними тестами буде реалізовано, іспит проходитиме виключно за “закритою” базою, а тести для нього будуть відбирати авторитетні фахівці – викладачі і представники професійних медичних асоціацій.

Адміністрування цього процесу має здійснюватися агенцією, яка повинна демонструвати найвищі стандарти академічної доброчесності та прозорості фінансової діяльності.

Сподіваюсь, що саме історія фінансової прозорості стане ключовим критерієм у визначенні отримувача півторамільйонного гранту на впровадження в Україні оригінальних “STEPs”, який згідно інсайдерській інформації з МОЗ, очікується цієї весни.

За нашими джерелами, саме “під приїзд” потенційних донорів заплановане проведення весняного пілотного тестування українських студентів та випускників за американськими тестами, яке було досить несподівано оголошено країні напередодні нового року.

Маю проінформувати суспільство, що саме тестування не забезпечує якісний контроль підготовки лікарів, це – лише одна складова американських ліцензійних іспитів, як і європейських, до речі.

Друга складова – це практично-орієнтований іспит, в т.ч. на “стандартних пацієнтах”, досить складний для відтворення, який дозволяє провести всебічну об’єктивізовану і стандартизовану оцінку володіння практичними навичками. Наш університет працює над пілотним проектом такого серйозного іспиту.

Шлях до отримання гарантовано якісної медичної допомоги в Україні дуже довгий. Лише чесна комунікація професійної медичної спільноти з суспільством дозволить, якщо не відновити довіру, то хоча б зберегти її залишки.

Катерина Амосова, ректор Національного Медичного Університету імені О.О. Богомольця, член Європейського товариства кардіологів

Джерело: Українська правда