НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені О.О. Богомольця
ЧЕСТЬ, МИЛОСЕРДЯ, СЛАВА

БЕЗЗАКОННЯ ТА ПОЛІЦЕЙСЬКИЙ ТЕРОР – ЛИШЕ ТАК МОЖНА ОПИСАТИ ТЕ, ЩО ВІДБУВАЄТЬСЯ СЬОГОДНІ В СТІНАХ НМУ ІМЕНІ О.О. БОГОМОЛЬЦЯ

26.01.2019

Апофеозом стала сьогоднішня нібито “Конференція трудового колективу”, проведена ставлениками Супрун.

 Цікаво, на кого має справити враження це дійство, проведене з такою шаленою кількістю порушень, що воно повністю втратило відношення до визначення колективного демократичного органу самоуправління.

 Ось лише деякі, найбільш кричущі порушення:

– до складу КТК протиправно внесено чисельні зміни, в тому числі за рахунок ~40 незаконно звільнених співробітників НМУ. Від студентства до КТК внесено людей за списками “адміністрації”, а не реально обраних делегатів, яких було подано студентськими радами факультетів;

– до складу лічильної комісії увійшли одразу кілька осіб, які мають конфлікт інтересів з ректором НМУ Катериною Амосовою;

– порушено саму процедуру зборів КТК та внесення до розгляду питання про відкликання ректорських повноважень, оскільки засідання Вченої ради, на якому було вирішене дане питання, проведено незаконно (наразі судом заборонено проведення Вченої ради НМУ окрім як за головування її дійсної голови професора Катерини Амосової) та з порушеннями.

 Наслідком є повна юридична нікчемність прийнятих на сьогоднішньому засіданні рішень.

 Але крім правового аспекту є ще й моральний. 

 Чи могла конференція трудового колективу прийняти інше рішення в умовах п’ятимісячного поліцейського терору?

 Хіба десятки звільнень “за членство у команді Амосової”, за те що твою посаду вже “продано” чи “обіцяно”, за прояви “інакомислія”, чи, взагалі, здатності мислити логічно – не є адміністративним тиском?

 Чи може академічна спільнота почуватись захищеною в оточенні колишніх “мєнтів”, які мають carte blanche на будь-які незаконні дії, в тому числі від нібито прогресивної, західної та реформаторської в.о. міністра Уляни Супрун? Коли один з них, незаконно призначений начальник відділу кадрів, протягом усього заходу стоїть на балконі аудиторії і дивиться “хто що робить” і “хто як голосує”?

Чи можуть молодь та студенти розраховувати на дотримання їхніх прав, після того, як їхніх колег побили співробітники поліції, що досі лишилось непокараним?

Очевидно лише те, що допустити остаточну перемогу таких сил ніяк не можна, адже це поставить хрест на досягненнях минулих років та надіях на майбутнє.

 P.S. Зрозуміло, що недопуск незалежних ЗМІ до приміщення, у якому проводилась КТК, – це необхідний захід для “команди, яка не може обійтись без фальсифікацій”, але відкритим питанням лишається, навіщо адміністрації Супрун/Кучина потрібно було відміняти заняття в усьому університеті в день КТК, тим самим дезорганізовуючи навчальний процес і створюючи величезні незручності для студентства, адже для багатьох це був останній день перед зимовими канікулами.