НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені О.О. Богомольця
ЧЕСТЬ, МИЛОСЕРДЯ, СЛАВА

ІСТОРІЯ АРХІТЕКТУРНОЇ ПАМ’ЯТКИ ХХ СТОЛІТТЯ – БУДІВЛІ МЕДИЧНОГО ВІДДІЛЕННЯ ВИЩИХ ЖІНОЧИХ КУРСІВ НА ВУЛ. МЕЧНИКОВА, 5

23.08.2016

23 вересня 1907 року в залі засідань Київської міської думи (будинок не зберігся, розташовувався на сучасному Майдані Незалежності) відбулося урочисте відкриття нового навчального закладу міста – медичного відділення Вищих жіночих курсів. В 1916 році відділення реорганізували в Жіночий медичний інститут. А зараз в будинку розташовані одна з найстаріших кафедр Національного медичного університету імені О.О. Богомольця – Патологічної анатомії №1 і кафедра оперативної хірургії та топографічної анатомії.

Триповерхова будівля по вулиці Мечникова, 5 була споруджена за проектом військового інженера Павла Голуб’ятникова. Він проявив себе як чудовий архітектор – саме за його власним проектом був зведений будинок для медичного відділення Вищих жіночих курсів. Тепер будинок на вул. Мечникова, 5 займають дві кафедри Національного медичного університету імені О.О. Богомольця – одна з найстаріших – Патологічної анатомії №1 і кафедра оперативної хірургії та топографічної анатомії.

Будинок зведений у цегляному стилі з рисами неокласицизму. Його збудували в 1908 році на кошти, які були зібрані за два роки зі слухачок жіночого відділення, як плата за навчання, а також на пожертви меценатів і гроші педагогічного колективу, члени якого відмовилися від заробітної плати на користь фінансування будівництва. Будівлю споруджено на 110 тисяч карбованців.

З 1909 року у цьому будинку на третьому поверсі містилися кафедра нормальної анатомії та велика зала, на другому — приміщення кафедр оперативної хірургії й гістології, зала для практичних занять з гістології, на першому — кафедри загальної патології і патологічної анатомії, у напівпідвалі — лабораторія для робіт із загальної патології, приміщення для тварин, які використовувалися для наукових дослідів, морг Олександрівської лікарні, каплиця, кімнати для обслуги, машинне відділення для опалення і вентиляції.

З 1917 – по 1923 у будинку на вул. Мечникова, 5 містилися кафедри нормальної анатомії, оперативної хірургії, судової медицини, міський судово-медичний морг, судово-медичні амбулаторії. Навчальні аудиторії використовувалися за первісним призначенням. На базі кафедри судової медицини також проводилися заняття зі студентами Другого київського медичного інституту, юридичного факультету Київського університету. На базі цієї кафедри проходили спеціалізацію та удосконалення з судової медицини лікарі-курсанти Інституту вдосконалення лікарів.

Тут діяли музеї кафедр нормальної анатомії, судової медицини, оперативної хірургії. Кожна з цих кафедр мала велику наукову бібліотеку.

З кінця 1960-х років. у будинку розмістилася кафедра патологічної анатомії Київського державного медичного інституту.
Тут діяли музеї кафедр нормальної анатомії, судової медицини, оперативної хірургії. Кожна з цих кафедр мала велику наукову бібліотеку.
1954 кафедру нормальної анатомії перевели у новий корпус на Брест-Литовському проспекті (тепер проспект Перемоги, 34).

Тут у різний час працювали відомі учені, лікарі, громадські діячі:

Брюно Георгій Георгійович (1862— 1919) — гінеколог, завідувач акушерсько-гінекологічної клініки Київського університету (1913—19), професор медичного відділення ВЖК.
Високович Володимир Костянтинович (1854—1912) — патологоанатом, завідувач кафедри патологічної анатомії Київського університету і медичного відділення ВЖК (1895—1912).
Вотчал Євген Пилипович (1864—1936) — ботанік, акад. ВУАН (з 1921), професор медичного відділення ВЖК.
Івакін Олексій Андрійович (1893—1941) — анатом, завідувач кафедри нормальної анатомії Київського державного медичного інституту (1924—30).

Іваницький Григорій Семенович (1867—1940) — хірург, завідувач кафедри оперативної хірургії й топографічної анатомії Київського державного медичного інституту (1922—28).
Каллістов Іван Павлович (1897— 1963) — хірург, завідувач кафедри оперативної хірургії й топографічної анатомії Київського державного медичного інституту (1957—63).
Кисельова Олександра Пилипівна (1918-95) – патологоанатом, завідувач кафедри патологічної анатомії (1971—91), проректор з навчальної роботи (1960—67) Київського державного медичного інституту, заслужений діяч науки УРСР (з 1981).
Константинович Володимир Миколайович (1872—1920) — патологоанатом, завідувач кафедри патологічної анатомії Київського університету (1913— 20), професор медичного відділення ВЖК.
Кульчицький Костянтин Іванович (1922—1997) — хірург, завідувач кафедри оперативної хірургії й топографічної анатомії Київського державного медичного інституту (1963—94), заслужений діяч науки УРСР (з 1981), лауреат Державної премії УРСР (1983), премії ім. О. Богомольця АН УРСР (1986).
Лапинський Михайло Микитович (1862—1926) — психіатр, завідувач кафедри неврології та психіатрії Київського університету (1903—18), професор медичного відділення ВЖК.
Левитський Михайло Андрійович (1871—1942) — офтальмолог, завідувач кафедри очних хвороб (1922—41), декан лікувального факультету (1922—25), проректор Київського державного медичного інституту (1926— 30), професор медичного відділення ВЖК.
Ліндеман Володимир Карлович (1868 – 1933) — патологоанатом, завідувач кафедри загальної патології Київського університету і Київського державного медичного інституту (1901—22), професор медичного відділення ВЖК. Малков Григорій Митрофанович (1869—?) — терапевт, завідувач кафедри окремої патології і терапії Київського університету (1905—19).
Морозов Павло Іванович (1846— 1927) — хірург, завідувач кафедри оперативної хірургії й топографічної анатомії Київського університету і Київського державного медичного інститу-ту (1886—1910, 1917—22), проректор Київського університету (1906—10), директор Київського жіночого медичного інституту (1916—20), проректор Київської державної медичної академії (1921).
Муратов Олександр Олександрович (1850—1918) — гінеколог, завідувач кафедри акушерства та гінекології Київського університету (1900— 13), професор медичного відділення ВЖК.
Нечай Павло Іванович (1859—?) — психіатр, професор медичного відділення ВЖК і кафедри психіатрії Київського державного медичного інституту (1920—24).
Новицький Софроній Терентійович (1892—1957) — хірург, професор, завідувач кафедри оперативної хірургії й топографічної анатомії (1945—57), декан лікувального факультету Київського державного медичного інституту (1948—54).
Оболонський Микола Олександрович (1856—1913) — судмедексперт, завідувач кафедри судової медицини (1889—1913) і декан медичного факультету Київського університету (1902— 13), професор медичного відділення ВЖК.
Орлов Володимир Дмитрович (1856— 1919) — гігієніст, завідувач кафедри гігієни Київського університету (1893—1914) , професор медичного відділення ВЖК.
Радзієвський Олексій Григорович (1864—1935) — хірург, професор медичного відділення ВЖК і Київського жіночого медичного інституту (1907— 19), завідувач кафедри госпітальної хірургії Київського державного медичного інституту (1920—32).
Садовень Олексій Андрійович (1857—1918) — біохімік, завідувач кафедри біохімії (1889—1919) і декан медичного факультету Київського університету (1914—19), професор медичного відділення ВЖК.
Сапожников Юрій Сергійович (1897— 1970) — судмедексперт, завідувач кафедри судової медицини (1936—70), декан лікувального факультету Київського державного медичного інституту (1936—40, 1947—48). Головний судмедексперт УРСР (1937—54).
Свиридов Олександр Іванович (1900— 73) — анатом, професор кафедри нормальної анатомії Київського державного медичного інституту. Автор оригінальної теорії про первинне походження лімфатичної системи у хребетних.
Спіров Михайло Сергійович (1892— 1973) — анатом, завідувач кафедри нормальної анатомії Київського державного медичного інституту (1930— 71), заслужений діяч науки УРСР (з 1943).
Стражеско Микола Дмитрович (1876— 1952) — терапевт, професор медичного відділення ВЖК (з 1910), завідувач кафедри лікувальної діагностики (1917—18, 1922—27), госпітальної терапевтичної клініки (1927—37) Київського державного медичного інституту, директор факультетської терапевтичної клініки (1929—52).
Студзинський Іван Вікентійович (1887—1964) — хірург, завідувач кафедри оперативної хірургії та топографічної анатомії Київського державного медичного інституту (1930—41).
Сушко Олександр Овксентійович (1899—1978) — анатом, директор Київського стоматологічного інституту (1946—51), доцент кафедри нормальної анатомії Київського державного медичного інституту (1951—71), заступник директора інституту з навчальної частини. Виявив «клапани-шлюзи» у судинах внутрішніх органів. Його препарати широко використовувалися в атласах з анатомії.
Титов Іван Трохимович (1875—?) — патологоанатом, завідувач кафедри патологічної анатомії та гістології Київського жіночого медичного інституту (1913—20), завідувач кафедри патологічної анатомії Київського державногомедичного інституту (1920—22), голова його вченої ради.
Томашевський Сергій Петрович (1854-1916) – дерматовенеролог, завідувач кафедри дерматовенерології Київського університету (1899—1916), директор медичного відділення ВЖК і створеного на їхній основі з його ініціативи Київського жіночого інституту (1909— 16), засновник і голова сифілідологічного і дерматовенерологічного товариств при Київському університеті (1900—16).
Тржецеський Антон Антонович (?—?) — фармаколог, завідувач кафедри фармакології Київського університету і Київського державного медичного інституту (1909—22), професор медичного відділення ВЖК.
Трітшель Карл Генріхович (1842—1914) — терапевт, завідувач кафедри окремої патології й терапії з госпітальною клінікою Київського університету (1878—1903), професор медичного відділення ВЖК.
Чайка Євген Іванович (1902—76) — патологоанатом, завідувач кафедри патологічної анатомії (1941—70), проректор з навчальної та наукової роботи Київського державного медичного інституту (1943—58), заслужений діяч науки УРСР (з 1955). Почав працювати у цьому будинку 1927 прозектором міської лікарні, 1932 очолив центральну лабораторію і прозектурню лікарні, які містилися у цьому будинку.
Чернов Василь Єгорович (1852—1914) — педіатр, завідувач кафедри педіатрії Київського університету (1889—1915) , професор медичного відділення ВЖК.
Шимановський Олександр Федорович (1860—1918) — офтальмолог, завідувач кафедри очних хвороб Київського університету (1903—18), професор медичного відділення ВЖК.

Тепер будинок займають дві кафедри Національного медичного університету ім. О. Богомольця: кафедра оперативної хірургії й топографічної анатомії та кафедра патологічної анатомії №1. У будинку також міститься морг Центральної міської клінічної лікарні.

Прес-центр

В. ШИПУЛІН, В. ДОГУЗОВ НАЦІОНАЛЬНИЙ МУЗЕЙ МЕДИЦИНИ УКРАЇНИ: 100 РОКІВ КИЇВСЬКОМУ ЖІНОЧОМУ МЕДИЧНОМУ ІНСТИТУТУ