НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені О.О. Богомольця
ЧЕСТЬ, МИЛОСЕРДЯ, СЛАВА

ІСТОРІЯ КИЇВСЬКОГО МЕДИЧНОГО ІНСТИТУТУ /НАЦІОНАЛЬНОГО МЕДИЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ІМЕНІ О.О.БОГОМОЛЬЦЯ: ВІД СРСР ДО НЕЗАЛЕЖНОЇ УКРАЇНИ (ЗАКІНЧЕННЯ). ВІД ПОВОЄННОГО ПЕРІОДУ ДО  СЬОГОДЕННЯ. ВІДНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТОК. НА ШЛЯХУ ДО МАЙБУТНЬОГО.

21.01.2019

Викладачі Київського медичного інституту були змушені розвивати інститут навіть за умов жорсткого психологічного та політичного тиску сталінських часів. У 1946 році було введено шестирічний термін навчання за спеціальністю «Медицина». У тому самому році Київський медичний інститут отримав ім‘я академіка О. О. Богомольця.

Завдяки пом’якшенню політичного диктату після визнання «культу особистості» Сталіна у науковому й освітянському середовищі з’явились ознаки часткової свободи дискусій, що сприяло певному академічному розвитку.

Згодом Київський медичний інститут отримав нові приміщення. Були побудовані морфологічний, санітарно-гігієнічний та фізико-хімічний корпуси на проспекті Перемоги.

З роками зростало й студентське коло, як кількісно, так і якісно. Якщо в 1963 році чотири факультети налічували понад 4000 студентів, а наприкінці 1960-х – 5000, то в 1990-х роках їхня кількість зросла до 6–7 тисяч, а сьогодні їх – понад 12,5 тисячі. На навчання почали приїжджати громадяни з понад 60 країн світу.

Зруйнована під час війни акушерська клініка на бульварі Тараса Шевченка, 17                        

 

 

 

 

 

 

 

Будівля адміністративного корпусу КМІ. Фото 1960-х років

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Морфологічний корпус КМІ, побудований у 1954 році. Фото 1960-х років

 

Санітарно-гігієнічний корпус КМІ. Фото середини 1980-х років

 

 

 

 

 

 

 

 

Стоматологічний корпус КМІ. Фото 1970-х років

 

 

 

 

 

 

 

 

Студенти і викладачі Київського медичного інституту працювали в будівельних загонах на Сході РФ, освоювали цілину в Казахстані, надавали медичну допомогу не тільки в Україні, але й у Сибіру, Казахстані, країнах Азії та Африки. Міжінституційне співробітництво та обмін студентами мали місце як на рівні колишнього СРСР, так і з країнами так званої народної демократії Східної Європи.

У 1960-ті роки за ініціативою професора кафедри соціальної гігієни та організації охорони здоров’я КМІ Олександра Абрамовича Грандо (1919–2004) був створений Музей медицини. У 1989 році на підставі Постанови Ради Міністрів УРСР щодо створення Музею медицини було ухвалено рішення про передачу музею будівлі колишнього Анатомічного театру по вулиці Леніна (нині Богдана Хмельницького, 37). Музей набув республіканського значення, а в 1999 році отримав статус Національного.

 

Гуртожиток КМІ на вулиці О. Копиленка. Будівля втрачена. Фото середини 1960-х років

Лист визначних діячів української медицини на підтримку створення музею медицини в м. Києві. 1966 рік

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Новий етап розвитку нашої alma mater розпочався з здобуттям Україною незалежності. У 1992 році Київський медичний інститут був реорганізований в Український державний медичний університет, який в 1996 році отримав статус Національного. Створені нові факультети – для підготовки іноземних студентів (1991 р.)., медичний Чернігівського філіалу (1995 р.), для підготовки лікарів для Збройних Сил України (1997 р.), фармацевтичний (1998 р.), медико-психологічний (2001 р.). У 2015 році на базі факультету післядипломної підготовки лікарів був відкритий Інститут післядипломної підготовки в складі Національного медичного університету імені О. О. Богомольця. У 2017 році розпочата підготовка бакалаврів за спеціальністю «Фізіотерапія, ерготерапія». Це потребувало створення нових кафедр, яких сьогодні 87. Вихованці університету працюють у всіх куточках світу, частина з них стала визначими лікарями, науковцями, є й відомі письменники, політичні та релігійні діячі.

Бурхливі політичні процеси, що відбувалися в Україні протягом останнього десятиріччя, не лишили осторонь і Національний медичний університет імені О. О. Богомольця. Студентська спільнота брала активну участь у помаранчевій революції та революції гідності, а коли прийшов час захищати територіальну цілісність країни, на Схід вирушили декілька добровольців з числа студентів та викладачів. Смертю героя в 2014 році в бойових діях на Донбасі загинув студент III курсу Володимир Юричко.

Меморіальна дошка Володимиру Юричку на будівлі ректорату Національного медичного університету імені О. О. Богомольця

 

Громада Національного медичного університету імені О. О. Богомольця вшановує та береже пам’ять усіх героїв-вихованців, викладачів медичного факультету Університету Святого Володимира, Київського медичного інституту, Національного медичного університету, які віддали життя за незалежність нашої держави, свободу її громадян, долучилися до утвердження демократії й стали моральними авторитетами української нації.

Приношу слова подяки співробітникам Національного музею медицини України за надані фотоматеріали.

 

Катерина Амосова