НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені О.О. Богомольця
ЧЕСТЬ, МИЛОСЕРДЯ, СЛАВА

КОМАНДА «РЕФОРМАТОРІВ», ЩО ТОНЕ, ПІД КЕРІВНИЦТВОМ КУЧИНА, НАМАГАЄТЬСЯ ПОТЯГНУТИ ЗА СОБОЮ ЯКНАЙБІЛЬШУ КІЛЬКІСТЬ СПІВУЧАСНИКІВ

24.01.2019

Оскільки «команда реформаторів та борців з корупцією» на чолі з Ю.Кучиним з впертістю та грацією бульдозера продовжує виконувати замовлення кураторів з МОЗ щодо отримання хоча б якоїсь «недовіри» Амосовій К.М., мусимо вкотре повідомити, що пунктом 2 ухвали віл 20.12.18р. у справі № 826/14303/18 Окружний адміністративний суд м. Києва  «Заборонив скликання та/або проведення засідання вченої ради Національного медичного університету імені О.О. Богомольця, окрім як під головуванням чинного голови вченої ради Національного медичного університету імені О.О. Богомольця Амосової К.М.»

Пунктами 5 та 6 ухвали встановлено, що «ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження», а «оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання».

Ця ухвала діє, нею заборонено не тільки проведення засідання 27.12.18р., але й будь-яких інших засідань, чергових чи позачергових, планових чи позапланових.

Аргументуючи правомірність проведення засідання «вченої ради» 27.12.18р., Кучин зазначав, що воно є плановим, підсумковим за рік, без нього не можна.

Звичайно, ця мотивація є примітивною спробою обдурити колектив, адже суд  заборонив скликання та проведення, або тільки скликання, або тільки проведення будь-якого (планового, позапланового, чергового, позачергового) засідання Вченої ради, крім засідань Вченої ради під головуванням чинного її голови – Амосової К.М.

Засідання Вченої ради на 27.12.18р. не скликалося у встановленому законодавством, Статутом та Положенням порядку, але, навіть у випадку, якби воно скликалося, його проведення та участь в ньому є прямим порушенням судової заборони та невиконанням ухвали суду, повідомлення про вчинення учасниками цього «засідання» дій, що містять ознаки злочину, передбаченого ст. 382 КК України (невиконання судового рішення) подане, досудове розслідування триває.

Так само незаконним та таким, що містить склад злочину, передбаченого ст. 382 КК України, є проведення будь-якого іншого засідання «вченої ради» під час дії ухвали, в т.ч. засідання 25.01.19р., яке раптом вирішили терміново провести перед таким саме незаконним засіданням т.зв. «КТК».

Ми вже повідомляли, що рішення таких «вчених рад» є нікчемними, тобто такими, що є недійсними в силу закону, не створюють будь-яких правових наслідків, крім відповідальності для їх учасників, тому така «недовіра» не варта навіть паперу, на якому буде складено протокол цього «засідання», так само, як і подальші рішення «КТК» чи МОЗ, засновані на цій «недовірі».

А взагалі, ці «засідання» та голосування підняттям рук із завідомо відомим нікчемним результатом дуже сильно нагадують голосування в січні 2014року за диктаторські закони.

Проте, на відміну від народних депутатів, які мають недоторканість від кримінального переслідування, учасники «засідань вченої ради» позбавлені такого імунітету, тому нестимуть кримінальну відповідальність, передбачену ст.ст. 364 та 382 КК України

 Кримінальний кодекс України

 Стаття 364. Зловживання владою або службовим становищем

  1. Зловживання владою або службовим становищем, тобто умисне, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для самої себе чи іншої фізичної або юридичної особи використання службовою особою влади чи службового становища всупереч інтересам служби, якщо воно завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян або державним чи громадським інтересам, або інтересам юридичних осіб, –

 карається арештом на строк до шести місяців або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, із штрафом від двохсот п’ятдесяти до семисот п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

  1. Те саме діяння, якщо воно спричинило тяжкі наслідки, –

карається позбавленням волі на строк від трьох до шести років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, зі штрафом від п’ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

 Примітка. 1. Службовими особами у статтях 364, 368, 368- 2, 369 цього Кодексу є особи, які постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування, а також обіймають постійно чи тимчасово в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на державних чи комунальних підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління із спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною особою підприємства, установи, організації, судом або законом.

Стаття 382. Невиконання судового рішення

  1. Умисне невиконання вироку, рішення, ухвали, постанови суду, що набрали законної сили, або перешкоджання їх виконанню –

карається штрафом від п’ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк до трьох років.

  1. Ті самі дії, вчинені службовою особою, –

караються штрафом від семисот п’ятдесяти до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк до п’яти років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

  1. Дії, передбачені частиною першою або другою цієї статті, вчинені службовою особою, яка займає відповідальне чи особливо відповідальне становище, або особою, раніше судимою за злочин, передбачений цією статтею, або якщо вони заподіяли істотну шкоду охоронюваним законом правам і свободам громадян, державним чи громадським інтересам або інтересам юридичних осіб,

караються позбавленням волі на строк від трьох до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років.