НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені О.О. Богомольця
ЧЕСТЬ, МИЛОСЕРДЯ, СЛАВА

КУРС ТЕМАТИЧНОГО УДОСКОНАЛЕННЯ ДЛЯ ВИКЛАДАЧІВ “СУЧАСНА ЛЕКЦІЯ”

29.11.2017

28 листопада 2017 року в Національному медичному університеті імені О.О. Богомольця розпочався новий курс тематичного удосконалення для викладачів «Сучасна лекція». Учасниками курсу стали 30 викладачів тринадцятьох кафедр університету. Одноденний тренінг, присвячений сучасним принципам читання лекцій, які відрізняються від традиційних форм навчання, проходив за участю ректора НМУ, член-кореспондента НАМН України, професора Катерини Амосової, а також директора Інституту післядипломної освіти (ІПО) НМУ, професора Юрія Кучина.

За словами директора ІПО, професора Юрія Кучина унікальна особливість сучасної лекції полягає у активнішому залученні аудиторії (студентів) до самого лекційного процесу. «Це прогресивна і сучасна форма, яка запроваджується в Університеті. Такий тренінг необхідний для викладів, бо дає компетентності у плануванні лекції, часу. Також це своєрідний практикум вербальних і невербальних навичок, робота з аудіо- відеовізуалізацією і формування цілісної форми представлення матеріалу перед аудиторією. Під час тренінгу викладачі навчатимуться стуктурувати свої знання, бо всі вони вміють читати лекції, але удосконалення знань дозволить зробити лекційне наповнення ефективним, спрямованим на результат та цікавішим», – розповів професор Юрій Кучин.

Про відмінність між поколіннями викладачів та студентів, а також про те, як навчати «міленіалів» йшлося в презентації ректора НМУ, професора Катерини Амосової. «Хто такі «міленіали» і як нам їх навчати краще»? Відповідь на це питання ректор дала з визначення терміну «покоління» та назвала основні умови формування поколіннь людей відповідно до року народження. «В літературі виділяють такі покоління: Традиціоналісти або ветерани (1922-1945, формувалися під впливом ІІ Світової війни); Бебі-бумери (1946-1964, умови формування – боротьба за громадянські права, економічне зростання, космос); Покоління Х (1965-1980, формувались під впливом глобалізації, екології, розброєння, наркотиків, СНІД і дефіциту батьківської уваги); Міленіали (1981-1999, умови – тероризм, інтернет, девайси, опіка батьків); Покоління 2020 (2000-…). Саме умови формування визначають і стилі поведінки та цінності поколінь: традиціоналісти – обов’язок, лояльність, авторитаризм, повага, гарне виконання роботи; бебі-бумери – амбітність, індивідуалізм, ідеалізм, консервативність, повага до авторитетів, впевненість в тому, що важка робота дасть результат; покоління Х – гарна освіта, незалежність, креативність, вільний час, гармонія з сім’єю; міленіали – це покоління, яке прагнее контролювати своє життя і час, робота в команді, комунікативність, впевненість в собі, оптимізм з прагматизмом та твердження «я не можу зробити нічого поганого. Якщо ми бажаємо не лише вчити міленіалів, а й отримати результат (сучасна освіта налаштована не на процес, а саме на результат), то маємо вивчати мову теперішнього покоління і технології. А такі студенти виділяють серед форм навчання інтерактив з використанням сучасних технологій, замість товстих підручників і довгих лекцій – коротко інформація з Google, паралельне вирішення декількох завдань (multitasking), навчання методом спроб і помилок, робота в групі та команді, тісний контакт з викладачем та гарантована симпатія викладача», – наголосила професор Катерина Амосова. Під час доповіді лектор визначила загальні принципи ефективнішого навчання покоління «міленіалів»: надавати чітко сформульовані навчальні цілі, в т.ч. для самостійної роботи та пошуку в інтернеті; навчальні цілі і завдання мають мати практичне спрямування; використовувати заняття не для переказу фактів з підручника, а для набуття компетентностей і їхнього застосування з метою вирішення конкретних задач; навчання в команді; застосування сучасних дидактичні підходів – навчання на проблемах; симуляційні заняття; диверсифікація навчальних матеріалів (інтерактивні дошки, фантоми, кейси, тести, онлайн для самопідготовки); навчальне середовище має бути привабливим. Щодо лекцій, то частина має бути перенесена з лекційних аудиторій в онлайн, обмеження в часі (не більше 45 хвилин), із залученням коротких відео, також ректор зауважила, що лекція – це мистецтво, а не передавання інформації і цінність лекції саме в людині (лектор-митець), яка виділяє найважливіше, робить акценти і привабливо це демонструє з використанням кейсів. «Контент і форма викладання в 21 столітті мають відповідати викликам часу. Виклики – відкривають нові можливості, а осучаснення навчання підвищує його ефективність», – додала ректор.

За словами доцента кафедри внутрішньої медицини №2 Євгена Андрєєва, під час підготовки до проведення лекції, лектор має знати та відповісти на запитання кому він читає лекцію (кількість студентів, рівень підготовки), коли (початок і тривалість) і де (приміщення, наявність обладнання). «Найважче в підготовці лекції – це розробка кореневої концепції (та фраза, якою лектор (студент) повинен чітко описати про що була лекція). Весь виступ повинен складатися з ключових пунктів, яких не може бути більше трьох (головні ідеї викладені в основній частині), підтримуючого матеріалу і переходу. Якщо викладач сформулював ключові пункти лекції, то в нього вже є її структура. Також чим коротша інформація тим легша для студента», – підсумував Євген Андрєєв.

В рамках курсу директор ІПО, професор Юрій Кучин розповів як налагодити зворотній зв’язок з аудиторією, а також про традиційну та інтерактивну лекцію, як форму навчання. Перше практичне заняття викладачів було присвячено оцінці презентаційних даних (учасники розглядали слайд і говорили про те, як його вдосконалити), друге практичне завдання – створення мікролекції, розгляд мікролекцій у групах і зворотній зв’язок з лектором (взаємодія, похвала, критика).

Прес-центр