НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені О.О. Богомольця
ЧЕСТЬ, МИЛОСЕРДЯ, СЛАВА

Набір іноземних студентів: реалії та перспективи

06.11.2018

Декілька років поспіль Національний медичний університет імені О.О. Богомольця  зараховує на навчання рекордну кількість іноземців і займає перше місце серед столичних вишів за цим показником. Цього року цифра надзвичайно висока – 1260 першокурсників з паспортами інших держав. Наразі в Університеті вже опановують різні спеціальності за фахом “медицина”, “стоматологія” та “фармація” понад 2500 іноземних студентів. Варто зазначити, що в Україну, як правило, приїжджають громадяни азіатських, африканських країн та країн Близького Сходу. Серед країн СНД українська медична освіта найбільшою популярністю користуються в Туркменістані, Азербайджані, Узбекистані. Особливо багато бажаючих отримати український диплом лікаря і провізора у молоді з Індії, Нігерії, Іраку, Марокко та Йорданії.

Експерти називають одним із привабливих моментів для іноземців відносно неважкі умови вступу до українських вишів: нормальний бал атестату і проходження співбесіди під час вступу, та й візових перешкод при цьому майже не виникає. Процес навчання для закордонних студентів не є спрощеним у порівнянні з вітчизняними, просто до іноземців інше ставлення та інша специфіка роботи з ними.

З іншого боку для вишу також є вигідним набирати іноземних громадян: наявність іноземців підвищує його репутацію у світовому просторі, а прагнення залучити більше іноземних студентів є зрозумілим, адже  це допомагає покращити становище бюджету закладу, адже іноземці здобувають українську освіту тільки на контрактній основі і при цьому поповнюють валютний фонд університету і держави.

Динаміка набору іноземних студентів на 1 курс НМУ:

2014/2015 н.р.  460 осіб;

2015/2016 н.р. 351 особа;

2016/2017 н.р.  561 особа;

2017/2018 н.р. 930 осіб ;

2018/2019 н.р. 1260 осіб.

Наразі загальною тенденцією стає підвищення вимог до рівня знань іноземних абітурієнтів. Університет почав удосконалювати парадигму набору іноземців на навчання, започаткувавши вступні іспити з мови та базових дисциплін і майже третині бажаючих іноземних громадян у 2017 році було відмовлено у вступі до НМУ. Попри це значний відсоток відрахованих студентів вже після першого року навчання (з 930 першокурсників на кінець минулого навчального року з НМУ було відраховано 88 студентів, а це 9,4%) свідчить про потребу більш якісного відбору абітурієнтів.

Але не все так добре, як здається на перший погляд. Адже в ідеалі збільшення іноземного контингенту в Університеті не має означати погіршення якості надання освітніх послуг. А ось тут і виникає основна проблема. Через брак належної кількості англомовних викладачів, аудиторій, клінічних баз тощо Університет може опинитися в ситуації, коли буде не в змозі забезпечити належний рівень освіти.

Професор Віктор Гаврилович Черкасов – завідувач кафедри анатомії людини:

 

«Треба реально оцінювати ситуацію, яка дублюється на кожній кафедрі, що працює з першим курсом, і зокрема  з іноземцями.

Значна кількість іноземних громадян, що невпинно та несподівано зростає, це не лише ознака престижності нашої освіти, але й величезна проблема для педагогічного колективу. Наразі, тільки говорячи про викладання анатомії, треба сказати, що ще два роки тому, дисципліну за форс мажорних обставинах (бо катастрофічно не вистачало викладачів) урізали на 90 годин –  а це був увесь третій семестр. Значною є не тільки нестача кадрів, але й їхня висока плинність (за рік на кафедру приходить 10 нових співробітників і більше, і стільки ж звільняється).

З якого дива хтось сподівається, що студенти опанують анатомію, маючи замість 230 годин 168 годин практичних занять?  Іноземних студентів у першому семестрі треба за  два місяці (листопад-грудень) навчити за 4-місячною програмою. Звідси графік додаткових занять, які викладачам не оплачуються, а студенти теж не в захваті, бо заняття повинні відбуватися за планом.

Минулого року дуже допомогли так звані «волонтери» – інтерни та співробітники клінічних кафедр, які викладали анатомію на умовах погодинної оплати.  Ми були дуже вдячні, але в реалії – це не вирішення проблеми, тому що постає питання про якість навчання. Викладати повинні досвідчені анатоми, які мають стаж 5 років і більше та науковий ступінь. А хто при такому навантаженні буде писати дисертацію?

Треба роки, щоб якісно поповнювати кадровий склад кафедр. У нас нестача викладачів – реальна на 60%, а ті викладачі, які ще (слава Богу!) працюють, всі мають 1,5 ставки і знаходяться на межі терпіння. На початок  листопада на кафедрі анатомії 12 вакансій, а з врахуванням нового розкладу, що потребує  нової кількості англомовних викладачів, то вакансій треба  22(!).

Навантаження зашкалює: викладачам простіше піти працювати в інший вуз чи навіть коледж, де удвічі менше навантаження і при цьому більша зарплата. Якщо ситуація кардинально не зміниться, то левова частка викладачів опиниться в інших вишах.  Поки що, вихід вбачається в тому, щоб надати гідну зарплату викладачам, де ставка має бути пристойною і (як мінімум!) удвічі більшою. А англомовним викладачам потрібно платити не символічні надбавки, а ще одну доплату в розмірі посадового окладу. Тільки за таких умов можна оновити кількісно і якісно склад кафедри».

На думку експертів, в майбутньому всі вітчизняні виші, включаючи медичні, підуть на зменшення кількості іноземних студентів, аби забезпечити належну якість їх навчання і витримати конкуренцію з Китаєм, Південною Кореєю, Польщею та іншими сусідніми країнами. На думку чиновників від освіти, зменшення ціни навчання та зняття всіх бар’єрів для вступу – «шлях в нікуди, який перекреслить майбутнє успіху української освіти на міжнародному ринку хоча б на рівні країн Східної Європи».

За останніми даними збільшується кількість іноземних студентів, які не в змозі скласти ліцензійні іспити КРОК1 та КРОК2, що може слугувати показником якості надання освітніх послуг для даної категорії студентів.

З 2020 р. планується введення Єдиного державного кваліфікаційного іспиту для випускників медичних вишів, а це ще більше піднімає вимоги до якості надання освітніх послуг і в тому числі для іноземних громадян. Тому адміністрація Університету в найближчому майбутньому суттєво перегляне критерії відбору та прийому іноземних громадян. Дана оптимізація  можливо буде і не на користь з точки зору фінансів, проте, в першу чергу, буде спрямована на якість фахової  конкурентоспроможної  підготовки майбутніх лікарів.