НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені О.О. Богомольця
ЧЕСТЬ, МИЛОСЕРДЯ, СЛАВА

НАГАДУВАННЯ ПРО СТ. 382 КРИМІНАЛЬНОГО КОДЕКСУ УКРАЇНИ

03.03.2019

26 лютого 2019 року відбулося чергове «засідання вченої ради» під головуванням т.зв. «голови вченої ради» Б.Венцківського, яке свідчить про відверте та цинічне нехтування судовою забороною, встановленою Окружним адмінсудом м. Києва ухвалою від 20.12.18р. у справі № 826/14303/18.

Ймовірно, учасники попередніх «засідань», побачивши, що їх не притягнули до кримінальної відповідальності, вирішили, що все минеться і відповідальності не буде.

Мусимо їх розчарувати.

Участь у цих «засіданнях» є злочином, передбаченим ст. 382 КК України (умисне невиконання вироку, рішення, ухвали, постанови суду, що набрали законної сили, або перешкоджання їх виконанню). Оскільки цей злочин вчиняють службові особи, їх дії кваліфікуються за ч. 2 або ч. 3 цієї статті, залежно від статусу конкретного учасника «засідання» та завданої шкоди.

Доведення складу та події цього злочину для правоохоронних органів є технічною процедурою, зважаючи на його очевидність та відвертість. Відповідні докази буде передано до правоохоронних органів для долучення до матеріалів відкритих кримінальних проваджень, решту доказів буде отримано цими органами під час виїмки (обшуку).

Злочин, передбачений ч. 2 ст. 382 КК України, карається позбавленням волі на строк до 5 років, тому, згідно ч. 3 ст. 12 КК України кваліфікується, як злочин середньої тяжкості.

Злочин, передбачений ч. 3 ст. 382 КК України, карається позбавленням волі від 3-х до 8-ми років, тому, згідно ч. 4 ст. 12 КК України, кваліфікується, як тяжкий злочин.

Згідно ст. 49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину спливло 5 років (у разі вчинення злочину середньої тяжкості) та 10 років (у разі вчинення тяжкого злочину).

Отже, організатори та учасники цих засідань, залежно від їх статусу та форми співучасті у цьому злочині, зможуть зітхнути спокійно лише через 5 або 10 років, якщо їх не буде за цей час притягнуто до кримінальної відповідальності.

При цьому, для кожного з учасників «засідання» злочин є закінченим з моменту проведення самого «засідання», тому, для тих з них, хто звик тримати «ніс за вітром» і розраховує, що після зміни влади він просто перефарбується, виступить з промовою та скаже, що помилився, буде прикрим розчаруванням дізнатись про те, що це не звільняє від кримінальної відповідальності і протягом 5 (10) років кожного з них може бути до неї притягнуто, навіть, якщо Кучин пообіцяв, що «все буде добре і МОЗ прикриє».

До речі, керівництво МОЗ вже зрозуміло наслідки невиконання судової заборони, адже, на відміну від грудневого «засідання», на наступні вже не делегувало своїх представників для створення враження їх легітимності.

Окремо декілька слів про суть «ухвалених» рішень.

Введення до складу «вченої ради» люстрованих колишніх міліціянтів-антимайдановців виглядає логічним для Кучина, проте, не стає від цього законним. Згідно ч. 1 ст. 36 Закону України «Про вищу освіту», склад Вченої ради затверджується наказом керівника закладу вищої освіти. Керівником (ректором) НМУ ім. О.О.Богомольця є Амосова К.М., що підтверджується Єдиним державним реєстром, а виконання обов’язків ректора будь-якою іншою особою заборонено ухвалою Окружного адмінсуду м. Києва у справі № 826/14303/18. Відтак, «наказ першого проректора Кучина» про затвердження цих осіб членами вченої ради є нікчемним та не створює правових наслідків, крім складу злочину, передбаченого ст. 356 КК України («самоправство»).

До речі, те саме стосується і підписання Кучиним нової редакції колективного договору, адже його підписує виключно керівник, визначений Статутом, а не самозванець, якому т.зв. «вчена рада» доручила підписати колективний договір.

Згідно ч. 3 ст. 36 Закону України «Про вищу освіту», до складу вченої ради закладу вищої освіти входять за посадами керівник закладу вищої освіти, заступники керівника, керівники факультетів (навчально-наукових інститутів), учений секретар, директор бібліотеки, головний бухгалтер, керівники органів самоврядування та виборних органів первинних профспілкових організацій працівників закладу вищої освіти, а також виборні представники, які представляють наукових, науково-педагогічних працівників і обираються з числа завідувачів (начальників) кафедр, професорів, докторів філософії, докторів наук, виборні представники, які представляють інших працівників закладу вищої освіти і які працюють у ньому на постійній основі, виборні представники аспірантів, докторантів, слухачів, асистентів-стажистів, інтернів, лікарів-резидентів, керівники виборних органів первинних профспілкових організацій студентів та аспірантів, керівники органів студентського самоврядування закладу вищої освіти відповідно до квот, визначених статутом закладу вищої освіти.

Очевидно, що ані Поливач, який займає позастатутну посаду «заступник ректора», ані Драпей, якого «призначили» керувати відділом, ані Павловський не можуть входити до складу Вченої ради (йдеться, щоправда, про справжню, статутну Вчену раду, а не про «фейкову вчену раду», яку використовує  Кучин).