НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені О.О. Богомольця
ЧЕСТЬ, МИЛОСЕРДЯ, СЛАВА

НАУКОВА СТАТТЯ КОЛЕКТИВУ КАФЕДРИ ХІРУРГІЇ №4 ОТРИМАЛА МІЖНАРОДНЕ ВИЗНАННЯ

28.08.2017

15 серпня 2017 року колектив кафедри хірургії № 4 Національного медичного університету імені О.О. Богомольця (проф. Мішалов В.Г., доц. Цема Є.В., доц. Дінець А.В., асист. Заводовський Є.С.) разом із провідними фахівцями Національного військово-медичного клінічного центру «Головний військовий клінічний госпіталь» (під керівництвом член.-кор. НАМН України, проф. Хоменка І.П.) вперше опублікував у міжнародному фаховому науковому виданні результати спільної кропіткої праці щодо врятування життя важкопораненого у ході бойових дій на Сході України. Стаття опублікована у журналі Surgical Case Reports, який випускається другим у Світі за величиною науковим видавцем – Springer Science (Великобританія) та за підтримки хірургічного товариства Японії (Japan Surgical Society). Відповідно до стандартної світової практики подвійного сліпого рецензування (peer reviewed) наш рукопис був направлений на анонімну експертизу двом провідним фахівцям з відповідної галузі. Стаття отримала цілком позитивні відгуки від обох японських професорів-рецензентів публікації, які не зробили жодного зауваження та виправлення у рукописі (таке у рейтингових англомовних журналах зустрічається вкрай рідко). Від моменту on-line подачі рукопису до публікації статті та розміщення її у електронно-пошуковій системі PubMed пройшло менше 2-х місяців. Вразило, що весь процес подачі рукопису проходить on-line без жодного людського фактору, без будь-якої бюрократії (не потрібно жодного направлення, супровідного листа з мокрими печатками, оригіналів фотографій, тощо). А що більше всього вразило – непотрібно ні яких «рекомендацій», «дзвінків», «зв’язків», які, на жаль, досі широко зустрічаються у реаліях української науки.

Стаття присвячена рідкісному випадку успішного лікування гідродинамічного розриву печінки у військовослужбовця, який отримав множинне проникаюче торако-абдомінальне поранення під час обстрілу український позицій з установок залпового вогню «Град». В результаті отриманих ушкоджень у пацієнта виник рідкісний вид поранення – гідродинамічний розрив печінки, який характерний саме для осколкових поранень від реактивної артилерії (системи залпового вогню «Град», «Смерч», «Ураган», «Торнадо»). Враховуючи надвисоку кінетичну енергію таких уламків боєприпасу, останні в організмі людини викликають не лише прямі ушкодження за ходом ранового каналу, але й значні руйнування внутрішніх органів за рахунок формування потужної бокової ударної хвилі (далеко за межами власне ранового каналу). Унікальність описаного випадку поранення полягає у тому, що незважаючи на отримання практично несумісних з життям ушкоджень – лікування пораненого закінчилося успішно і він вже за кілька місяців повернувся до лав Збройний Сил України. Досягти такого результату лікування було можливо лише за рахунок злагодженої роботи військових лікарів як безпосередньо в зоні АТО, так і у системі тилової госпітальної бази ЗС України. Нагадаємо, що провідна лікувальна установа нашої армії – Національний військово-медичний клінічний центр – вже впродовж багатьох років є клінічною базою кафедр НМУ. У представленій публікації описується успішне використання тактики «damage-control» та багаторівневої системи надання медичної допомоги пораненим, яка впродовж останніх років успішно імплементована у лікувально-евакуаційне забезпечення ЗС України. Досить показово в описаному випадку продемонстровано організаційні можливості сьогоднішньої військової медицини. Так, вже після евакуації до Києва у пацієнта несподівано виникло чергове загрозливе для життя ускладнення – арозійний розрив правої печінкової артерії з профузною внутрішньою кровотечею. Колектив військового госпіталю спромігся протягом однієї години зупинити кровотечу, вивести пацієнта з критичного стану та самотужки зібрати гепатологічну бригаду (вузькоспеціалізованих фахівців з хірургії печінки), які успішно виконали ушивання магістральної судини та видалення 2-х сегментів печінки. Звертаємо увагу, що сучасні військові хірурги в достатній мірі володіють базовими навичками з судинної хірургії, тому для ушивання печінкової артерії навіть не довелося залучати судинних хірургів.

Принагідно, хотілося б, також, поділитися досвідом пошуку провідних міжнародних фахових виданнь для розміщення власного наукового доробку. Незважаючи на унікальність матеріалу та готовність прийняття українських публікацій до міжнародних видань – всі рейтингові англомовні журнали беруть плату, як мінімум за preprint-підготовку, обробку, комп’ютерну верстку та розміщення статті на електронному ресурсі (так звана processing fee у розмірі 700-1500 $). Для нас власне сам факт плати за наш науковий доробок (матеріал збирався, оброблявся та перекладався на літературну англійську мову силами співробітників кафедри) є неприйнятним, вже не кажучи про захмарний розмір цієї платні. Ми вважаємо, що за поширення унікального досвіду лікування наших поранених ми принципово не будемо платити жодного центу (!). Виклавши нашу позицію редакції журналу Surgical Case Reports – наші закордонні колеги з розумінням пішли нам на зустріч та опублікували нашу статтю повністю безкоштовно (фіксована плата за публікацію у цьому журналі складає 1535 $). Зважаючи на отриманий нами «видавничий досвід», ми бажаємо нашим колегам не зупинятися перед захмарними для України цифрами, які беруть рейтингові англомовні видання за публікацію в них. Така ситуація сприяє розвитку комплексу «меншовартості» та «відсталості» у вітчизняних лікарів та науковців, які знаходяться на бюджетному фінансуванні та не користуються грантовою допомогою. Пам’ятаймо, що незважаючи на відсутність у нашій країні передових дороговартісних технологій, які є нормою для розвинених країн світу – ми володіємо унікальним досвідом та знаннями, щодо лікування поранених у ході сучасної «гібридної» війни, яка має свої унікальні медико-соціальні аспекти: відсутні традиційні наступальні та оборонні бої, відсутні авіаудари, масштабна розвідувально-диверсійна діяльність, великий відсоток небойових санітарних втрат, значна частина особового складу ЗС України у перші роки війни не були професійними військовими та не мали навичок з тактичної медицини. Переконані, що оперативні підходи та тактичні алгоритми, які запроваджені останніми роками в Україні є унікальними для усього світу, оскільки останнім в історії дещо подібним військовим конфліктом за масштабом, тривалістю, характером зброї – була Друга Світова Війна. Тому, узагальнення та аналіз нашого сумного, але неоціненного досвіду надання допомоги українським захисникам – є унікальним науковим матеріалом світового рівня, який дозволить досягати поставленої мети та міжнародного визнання лікарям та науковцям нашої країни.

Зі статею можна ознайомитися на сайті журналу “Surgical Case Reports”:

https://surgicalcasereports.springeropen.com/articles/10.1186/s40792-017-0363-6

за прямим посиланням:

http://rdcu.be/u0XW

або на сайті «PubMed»:

https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/28812283

Кафедра хірургії № 4