НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені О.О. Богомольця
ЧЕСТЬ, МИЛОСЕРДЯ, СЛАВА

Помста чи порятунок репутації? Чому бреше заступник міністра охорони здоров’я Лінчевський?

06.03.2018

 

Фото: Гордон

6 міфів МОЗу, які ми спростували

У понеділок 26 лютого студенти більшості факультетів головного медичного закладу країни – університету ім. О.Богомольця, не змогли потрапити на навчання. Колектив вишу оголосив безстрокову акцію протесту через відсторонення ректора вузу Катерини Амосової.

Кроком до безпрецедентного скандалу – став КРОК – найвідповідальніший для студентів-медиків іспит. Він проходить у форматі обов’язкового тестування тричі: на третьому курсі, по завершенні університету і після інтернатури. І кожне таке тестування – умовно кажучи – гарантія, що вже на практиці пацієнта лікуватимуть, а не “залікують”.

Проте в університеті імені Богомольця він не відбувся. Офіційно – через відсутність договору між Центром тестування, який є єдиною уповноваженою на проведення ліцензійних іспитів “Крок” організацією та медичним університетом.

Проте істинні причини варто шукати глибше – з приходом у 2016 році в українську медицину Уляна Супрун та її “команда” мало не щодня анонсувала нові реформи. Змінити обіцяли все – статус медичних установ, умови оплати праці медиків, маршрути хворих, схеми фінансування.

Однак підсумок поки один: галузь зазнає гостре недофінансування, система охорони здоров’я уражена корупцією від первинної ланки і до найвищого рівня, а тепер “реформатори”, зокрема в особі заступника міністра Олександра Лінчевського, добралися і до головного медичного вузу.

Дуже дивним виглядає рішення керівництва МОЗу довірити розслідувати зрив іспиту людині, яка з моменту свого призначення знаходилася у реальному конфлікті інтересів з відстороненим ректором Амосовою та публічно погрожувала їй звільненням. Протизаконні методи та дії Лінчевського підтверджують навіть джерела у керівництві університету.

Після відсторонення Катерини Амосової з посади ректора, гучний скандал навколо університету ім. О.Богомольця протягом тижня набував обертів – в ЗМІ активно поширювалися чутки щодо того, хто ж насправді винен у зриві ліцензійного іспиту для студентів-стоматологів “Крок 1. Стоматологія”. А керівники міністерства та університету обмінювалися взаємними образами на адресу один одного. Podrobnosti.ua розібралися в цій конфліктній ситуації та віднайшли 6 фактів відвертої брехні у заявах представників МОЗу.

Міф 1 від Олександра Лінчевського: Університет імені Богомольця розірвав безоплатну угоду з Центром тестування та здійснив перехід на платну влітку 2017 року.

Реальність: Катерина Амосова не визнає провини у тому, що студенти-стоматологи не мали можливості скласти іспит. На її думку, відсторонення від посади – це “розправа” за відмову здійснити протиправні дії, вчинити які вимагав заступник міністра Лінчевський. Чиновник наполягав, аби університет розірвав безоплатну угоду з Центром тестування, підписану попереднім ректором, і перейшов на оплату послуг цієї установи. Нова ж угода з Центром тестування не була вчасно підписана через те, що Амосова без тендеру не може це зробити, як і перерахувати кошти “МОЗівській структурі”.

Таким чином, урядовці спричинили штучний конфлікт, поставивши ректора в умови неможливості виконати свої обов’язки. А Лінчевський протягом перемовин з Центром тестування відкрито його підтримував та в присутності свідків погрожував звільненням ректора у разі нерозірвання безоплатної угоди та переходу на платну угоду.

Міф 2. Підпорядкований МОЗ Центр тестування і Національний медичний університет могли укласти договір і провести тестування.

Реальність: Університет не міг укласти договір з Центром тестування, адже сума тендеру на послуги з проведення іспитів складала 1,4 млн гривень, а, як відомо, закупівлі на таку суму мають проводитись на основі відкритих торгів. Що НМУ і зробив – оголосив тендер в системі ProZorro.

Міф 3. За наявності лише одного постачальника послуг, Національний медуніверситет мусив укласти угоду шляхом перемовин.

Реальність: Центр тестування не є монополістом на ринку. Ще в листопаді минулого року Антимонопольний комітет України рекомендував Кабінету міністрів врегулювати порядок проведення ліцензованих інтегрованих іспитів, визначивши:

платність або безоплатність цих послуг;
джерело походження коштів на їх фінансування.
І у випадку платності, як на тому наполягав Лінчевський, за законом організація-тестувальник має обов’язково погодити порядок формування і вартість послуг із МОЗом – як профільним центральним органом. Простими словами, Лінчевський намагався укласти незаконну оборудку руками іншої людини, переклавши відповідальність на Амосову.

Міф 4. Призначення Захараша абсолютно законне.

Реальність: Усунувши Амосову, в той же день МОЗ призначив в.о. ректора вузу Михайла Захараша.

“Це професор університету. Нормативна база дозволяє призначати в таких ситуаціях будь-кого з професорсько-викладацького складу. Абсолютно законне рішення”, – заявив тоді Лінчевський.

Проте заступник міністра, ймовірно, забув, або свідомо замовчував той факт, що у професора Захараша давній конфлікт інтересів – сину Захараша, який працює в системі університету, продовжили контракт лише на півроку, коли той претендував на значно більший термін. А сам Захараш протягом останніх місяців написав кілька скарг на Амосову. В загальній практиці виконувачем обов’язки прийнято призначати якщо не проректора, то хоча б члена Вченої Ради, а МОЗ свідомо проігнорував цю норму.

Міф 5. Зрив ліцензійного іспиту – це атака на систему оцінки якості медичної освіти.

Реальність: Після скандалу Лінчевський швиденько звинуватив Амосову у спротиві до змін в освітній системі.

“Дійсна ж причина зриву іспитів – ми бачимо прояв конфлікту старої освітньої системи, яка була вже роками, і нових змін в системі медичної освіти”, – роздавав він коментарі журналістам.

Проте, якщо проаналізувати усі публічні заяви адміністрації НМУ, університет ніколи не виступав за ліквідацію “КРОКу”. Про необхідність його вдосконалення – так. Про ліквідацію – ні. Навпаки, в межах компетенції, в університеті запроваджують нові системи оцінки якості на основі європейського та світового досвіду. В тому числі й виконував усі рекомендації МОЗ. Наприклад, було підвищено прохідний бал до 140, в той час, як інші медичні виші підняли прохідний бал лише до 120.

Крім того, університет Богомольця першим в Україні запровадив добровільний ОСКІ – об’єктивний структурований клінічний іспит, якій складається на фантомах. Такий іспит проводиться навіть не у всіх країнах Східної Європи.

Проте, як зазначала Амосова, в.о. міністра охорони здоров’я жодного разу не прийняла запрошення до вишу. На своїй сторінці в Facebook Амосова зазначила: “з самого початку роботи пана Лінчевського на посаді заступника Міністра, я почала писати листи з фаховим аналізом низької якості тестів Крок – 2 і Крок – 3, а також організації цих іспитів в цілому, надаючи конкретні пропозиції і пропонуючи участь університету в його удосконаленні для наближення до американських стандартів. Натомість в публічному просторі спікери від МОЗ навмисно і цинічно стали розповсюджувати фейк: “Амосова намагається відмінити прогресивний “Крок”, тому що НМУ “хоче торгувати дипломами”.

Міф 6. Право підпису зберігалось.

Своїм рішенням МОЗ відібрав право підпису у адміністрації НМУ, що могло призвести до невиплати студентської стипендії та заробітної плати співробітникам. Очевидно, що МОЗ таким чином намагався створити додатковий тиск на медуніверситет та загострити ситуацію ще більше. Проте питання нарахування стипендій та зарплат вдалось оперативно вирішити, завдяки електронному підпису одного з проректорів, що випадково залишився не заблокованим в Державній казначейській службі.

Цікавий момент – забравши право підпису у Амосової, для відстороненого директора Центру тестування Ірини Булах, МОЗ це право зберіг, а вже сьогодні, 6 березня поновив її на роботі.

Цей перелік можна було б продовжувати до безкінечності… Вочевидь, пан Лінчевський уміло жонглює заздалегідь заготовленими піарниками гаслами. Втім, проаналізувавши його публічні виступи, ми жодного разу не знайшли посилань на норми закону. Схоже, що “молодими реформаторами” продовжує керувати політична доцільність. А медична реформа тільки-но впроваджується, і запитань до неї не виникає хіба що у ледачого. Проте чиновники МОЗ, зокрема Лінчевський, свідомо уникають відповідей щодо цієї теми.

Джерело: Подробности