ПРАЦІВНИКИ КАФЕДРИ ПСИХОСОМАТИЧНОЇ МЕДИЦИНИ І ПСИХОТЕРАПІЇ НМУ ПРОДОВЖУЮТЬ РОБОТУ В ЗОНІ АТО
Нещодавно завідувач кафедри психосоматичної медицини і психотерапії Національного медичного університету імені О.О. Богомольця, професор Олег Чабан повернувся із зони проведення антитерористичної операції, де надавав психолого – психотерапевтичну допомогу військовослужбовцям і проводив наукові дослідження впливу психотравмуючих факторів в гендерних особливостях.
Така робота проводилася відповідно до співпраці НМУ з військовими силами України. За запитом Штабу проведення АТО на сході України працівники кафедри періодично виїжджають в зону проведення антитерористичної операції для того, щоб надавати психолого-психотерапевтичну діагностично-лікувальну допомогу і одночасно виконувати наукову роботу, результатом якої будуть конкретні рекомендації, поради, розробки методичних матеріалів для кафедр з психології, психотерапії, роботи з стресовими, постстресовими розладами. Особливості співпраці полягають ще й в тому, що до неї залучено одночасно працівників ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології НАМН України» (професор Бурлака О.В.). «Ми працюємо на рівні госпіталів і ближче до лінії фронту, безпосередньо в зоні зіткнення. Завдання перед нами стоїть цікаве в науковому плані: ми вивчаємо не просто особливості відреагування в зоні потужної дії фактору, який називається війна, а особливості гендерного стресового відреагування. Під час першої поїздки робота проводилась у військових госпіталях передової лінії зони АТО. Ми спільно з асистентом кафедри Віталієм Безшейко проводили наукові заміри за шкалами, консультували військовослужбовців, які потребували допомоги», – розповів професор Олег Чабан.
Співробітники кафедри також адаптували клінічні і скринінгові шкали з виявлення посттравматичного стресу, ті, які ще не адаптовані в Україні. За словами професора Олега Чабана, такі шкали стресу є, але бойового стресу немає. «Вони є в США, в інших країнах, які мають, на жаль, великий досвід участі у військових діях і, відповідно, велику кількість психологічно постраждалих. Ситуація, яка виникла внаслідок воєнних дій – це не лише проблема конкретно Сходу, вона охоплює всю Україну. Я опублікував наукову статтю, яка вийшла і в нашому журналі «Психосоматична медицина і загальна практика» і спрогнозував те, що після закінчення війни кількість постстресових розладів значно зросте, а особливо після того як повернуться додому, за відкритими цифрами, 60 тисяч військових та 2 млн переселенців. Ці люди не звертатимуться до психологів, психіатрів, психотерапевтів, вони підуть до дільничного, сімейного лікаря, лікаря загальної практики, в служби соціальної допомоги. Фахівці на місцях повинні мати в наявності клінічні шкали – той інструмент, який дозволить запідозрити, що можливо у людини є психологічні порушення», – наголосив Олег Чабан. Відсоток людей, які зараз перебувають під стресовим фактором війни, коливається в межах 35-40%. Ці люди мають психологічні проблеми і вони легко можуть перейти в психологічні і психосоматичні порушення. «Наша наукова мета дослідження полягала в тому, щоб адаптувати хороші шкали американських авторів до наших військових, статистично їх обробити, варифікувати, отримати дозвіл на використання в Україні».
Особливу увагу співробітники кафедри приділили гендерним поняттям. «Ми забуваємо, що дуже багато серед військовослужбовців жінок, в яких своє сприйняття стресових ситуацій. Їхні наслідки можуть відображатися і в гормональному збою. Сьогодні ми вже даємо рекомендації в штаб АТО, як знімати емоційну напругу там, де є складні ланцюжки. Ми також вивчаємо особливості цієї гібридної війни, яка має багато дотичних точок, наприклад, родинні зв’язки тих хто воює, надпотужний ідеологічний вплив на маси населення з боку країни агресора, низький рівень тотального капіталу, це все ми відображаємо в наших публікаціях і рекомендаціях, для того, щоб запобігти навали посттравматичних стресових розладів», – зауважив професор. Співробітники НМУ проводили і зустріч з капеланами. (Нагадаємо, представники Київської православної богословської академії, яка готує капеланів до несення служби в зоні бойових дій звернулися до Університету з проханням допомогти в підготовці капеланів, а саме в навчанні пропедевтики, наданні швидкої допомоги і запобіганні емоційного вигорання, психологічного захисту).
Після повернення із зони проведення АТО, 16 травня 2017 року на засіданні Вченої ради медико-психологічного факультету професора Олега Чабана, за таємним голосуванням, обрали головою Вченої ради факультету. З обранням нового голови Вченої ради медико-психологічного факультету, більша увага приділятиметься клінічному аспекту підготовки медичних психологів.
Прес-центр
