НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені О.О. Богомольця
ЧЕСТЬ, МИЛОСЕРДЯ, СЛАВА

ПРОЦЕДУРИ, ПОВ’ЯЗНІ З НЕЗАКОННИМ ПРОВЕДЕННЯМ Т.ЗВ. «ВЧЕНИХ РАД» НМУ ТА ЙОГО ФАКУЛЬТЕТІВ ПІД КЕРІВНИЦТВОМ КУЧИНА ТА/АБО Т.ЗВ. «ГОЛОВУЮЧИХ» ФІКСУЮТЬСЯ І ПЕРЕДАЮТЬСЯ ДО ПРАВООХОРОННИХ ОРГАНІВ У ПЕРЕДБАЧЕНОМУ ЗАКОНОДАВСТВОМ ПОРЯДКУ

21.01.2019
Останнім часом ми неодноразово розміщували роз’яснення щодо незаконності проведення т.зв. «вчених рад» НМУ та його факультетів під керівництвом Кучина та/або т.зв. «головуючих», щодо нікчемності проголосованих «підняттям рук» т.зв. «рішень» цих «зборів окремих учасників трудового колективу», а також щодо кримінальної відповідальності всіх учасників цих «зборів» за статтею 382 КК України, адже їх проведення є відвертим та цинічним невиконанням ухвали Окружного адмінсуду м. Києва віл 20.12.18р. у справі № 826/14303/18, якою суд «Заборонив скликання та/або проведення засідання вченої ради Національного медичного університету імені О.О. Богомольця, окрім як під головуванням чинного голови Вченої ради Національного медичного університету імені О.О. Богомольця Амосової К.М.».
Проте, оскільки такі «засідання» під різними назвами «вчена рада НМУ», «вчена рада НМУ, перетворена з засідання завідувачів кафедр», «вчена рада факультету, проведена в ректораті під наглядом Кучина-Павловського» тощо тривають, мусимо додатково повідомити про таке.
1. Очевидно, що проведення всіх цих «засідань» має на меті сформувати новий склад КТК, який має, під контролем «адміністрації Кучина», висловити недовіру Амосовій К.М. Такі плани свідчать про те, що МОЗ, яке є ляльководом в цій виставі, нарешті зрозуміло, що звільнити ректора без відповідного подання КТК воно не має права (саме це було встановлено рішенням Печерського райсуду м. Києва від 20.09.18р. про поновлення Амосової К.М. на посаді) і тепер намагається за будь-яку ціну отримати таке подання.
2. МОЗ так і не зрозуміло, що винесення ним незаконних рішень має заздалегідь передбачуваний результат – скасування таких рішень, відтак, крім штучно створеного паралічу НМУ та притягнення осіб, винних у винесенні та виконанні цих рішень, до кримінальної відповідальності, такі рішення не мають.
3. Звільнення Амосової К.М. (п’ятим? шостим?) наказом на підставі нікчемного «подання» штучно переобраної на фейкових «вчених радах» КТК є таким само незаконним, як і попередні звільнення без такого подання, адже подання КТК за Законом є не папірцем, який замовили в МОЗ для реалізації своїх планів щодо заміни Амосової К.М. на «видатного борця з корупцією Кучина», а способом реалізації НМУ, як закладом вищої освіти, своєї автономії ВІД МОЗ.
До речі, цікаво, як МОЗ збирається звільняти Амосову К.М. на підставі «подання КТК», якщо він вважає її звільненою? Знов поновить «заднім числом», а потім звільнить?
4. Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 15 Закону України «Про вищу освіту», за поданням вищого колегіального органу громадського самоврядування закладу вищої освіти засновник достроково розриває контракт із керівником закладу вищої освіти з підстав, визначених законодавством про працю, чи за порушення статуту закладу вищої освіти та умов контракту. Тобто Вчена рада чи КТК можуть висловлювати недовіру ректору, проте, це не є підставою для його дострокового звільнення, адже підставою для нього є виключно одна з підстав, визначених законодавством про працю, порушення Статуту чи контракту.
Печерський райсуд м. Києва в своєму рішенні від 20.09.18р. встановив, що підстав для звільнення Амосової К.М. з посади ректора за період, коли вона мала можливість безперешкодно виконувати ці обов’язки, нема, тобто ті «порушення» законодавства, контракту та Статуту, про які зазначило МОЗ в наказі про звільнення, не можуть бути підставою для звільнення. Вигадати нові підстави МОЗ не може, підтвердженням чого є те, що в наказі від 01.10.18р. про повторне звільнення процитовано ті ж підстави для звільнення, які суд вже визнав незаконними.
Ймовірно, МОЗ розраховує, що у разі, якщо «новостворена КТК» втретє повторить ці підстави, вони стануть дійсними, проте, такий розрахунок є наївним.
Крім того, навіть у разі дотримання процедури переобрання складу КТК та проведення нею легітимного засідання, рішення такої КТК, засновані на фейковому зверненні «вченої ради», засідання якої заборонені судом, будуть такими ж незаконними, як і саме звернення.
5. Законодавство містить таке поняття, як «нікчемний правочин», тобто правочин (угода, дія), який є недійсним в силу закону, не створює жодних правових наслідків, крім наслідків, пов’язаних з його недійсністю, та не вимагає навіть визнання його недійсним в судовому порядку. Нікчемними, згідно ст. 228 Цивільного кодексу України, є, зокрема, правочини, які порушують публічний порядок, тобто спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.
Очевидно, що дії з проведення «вчених рад» всупереч судовій забороні, спрямовані на порушення трудових прав Амосової К.М. та незаконне заволодіння майном НМУ є нікчемними, так само, як і «рішення» цих «вчених рад» та будь-які інші правочини, засновані на цих «рішеннях».
Отже, єдиним правовим наслідком вчинення цих дій та «ухвалення» цих «рішень» є притягнення осіб, що брали в цьому участь, до передбаченої законом відповідальності залежно від їх ролі та ступеню співучасті.
Свідомо не наголошуємо на тому, яким чином здійснюється «голосування» на цих засіданнях, адже, на відміну від правової кваліфікації, наведеної вище, для якої потрібні спеціальні знання в галузі права, для розуміння того, яким чином збираються голоси на цих «засіданнях», достатньо лише мати очі та розум. Проте, всі ці процедури фіксуються і передаються до правоохоронних органів у передбаченому законодавством порядку.