НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені О.О. Богомольця
ЧЕСТЬ, МИЛОСЕРДЯ, СЛАВА

«Спочатку погрози звільнення, а далі дискредитація. Тому що я відмовила керівництву МОЗ перераховувати БЮДЖЕТНІ КОШТИ у незаконний спосіб за кордон»

19.03.2019

Ситуація, яка описана пані Іриною Булах (директор «Центру тестування професійної компетентності фахівців з вищою освітою напрямів підготовки «Медицина» і «Фармація» при Міністерстві охорони здоров’я України» (коротко – Центр тестування) на своїй сторінці у ФБ, аналогічна тій, що відбувалася в НМУ влітку 2017 року зі шантажем сертифікатами складання «Кроку» для випускників і в лютому-березні 2018 року, коли заступник міністра пан Лінчевський тиснув на ректора Амосову щодо термінового перерахування бюджетних грошей Університету Центру тестування, в порушення вимог закону. Тоді мало кому, включно з пані Булах, була зрозуміла позиція адміністрації НМУ, яка відмовилася роботи незаконну «оборутку», ризикуючи посадами.

Нагадуємо, що обидва рази НМУ відстояв свою правоту в судах двох інстанцій.

Ця опція є у всіх громадян України

«Проблеми між мною, як директором Центру тестування, який я очолювала 20 років і у створенні якого я безпосередньо брала участь, і заступником Міністра МОЗ О.Лінчевським, вже не приховати. Вони почалися після нашої зустрічі 27 грудня 2017 року, на якій він мене поінформував, що відтепер він користується порадами з питань медичної освіти політолога за освітою І.Совсун – віце-президента Київської школи економіки –  бо вона в Мінфіні, нібито для Центру тестування, ВИБИЛА чи то 8, чи то 10 млн. гривень. На моє запитання, на що і чому  за спиною директора, відповіді я не отримала. Саме тоді з подачі І.Совсун починається тема бюджетних грошей.

Ця зустріч відбулася рівно через місяць після того, як О.Лінчевський мене особисто просив: «навчіть мене, бо я нічого не знаю в медичній освіті»! Він був запрошений до Центру тестування, де за багато років зібрана цінна література з цих проблем, більш того – йому була передана добірка найбільш важливих джерел. Відповідь – це все не те. Дійсно, навіщо вивчати підручники та монографії про сучасні тенденції розвитку медичної освіти та їхнє втілення в Україні, підручники з тестування та педагогічного оцінювання, міжнародні періодичні журнали з медичної освіти, якщо відомий фахівець І.Совсун знає ВСЕ і може неквапливо навчити при особистому спілкуванні. Саме вона за твердженням О.Лінчеського, «навчила його і наполягла на створенні стратегії розвитку медичної освіти», кристалізувавши основну ідею змін у додипломній освіті лікарів у запровадженні з 2019 року міжнародного іспиту з основ медицини (іспит IFOM), як державного кваліфікаційного іспиту, що без обговорення з професійною спільнотою було затверджено у двох постановах КМУ № 275 та 334.

Я неодноразово надсилала в МОЗ свої письмові зауваження щодо необґрунтованості норм, закладених у цих постановах, неможливості їх впровадження без апробації, неефективного використання коштів, у тому числі і бюджетних, та наслідків для кадрового потенціалу України. А це – суттєве зменшення українських студентів-медиків та викладачів, передача у США персональних даних студентів,  різні програми навчання, додаткове фінансове навантаження на університети та адміністративне навантаження на Центр тестування, оскільки іспит IFOM для такої кількості студентів не проводився в жодній країні світу.

Отже, сьогодні напрям медичної освіти, а це підготовка лікарів, стоматологів, фармацевтів, реабілітологів та інших фахівців галузі знань «охорона здоров’я» в Україні, визначається виключно баченням людей, які представляють групу осіб, наближених до І.Совсун.

А для реалізації цих постанов мають бути виділені з бюджету десятки мільйонів гривень («у бюджеті коштів багато» – О.Лінчевський), з яких більш ніж пів мільйона доларів вже перераховано МОЗом в США американській приватній атестаційній організації, а решта – майже мільйон доларів – має бути перерахована у цьому році через Центр тестування і так щороку.

Для втілення «БІЗНЕС ПЛАНУ» О.Лінчевського і І.Совсун потрібен НОВИЙ директор Центру тестування, мабуть, з політологічною чи економічною освітою. Тому при закінченні зі мною контракту 13 лютого 2019 року керівництво МОЗ вирішило застосувати конкурсний відбір на посаду директора, який не передбачено ані нормативними актами, ані статутом Центру тестування. А насправді, щоб через конкурс «завести» на посаду директора «свою людину» і, не виключено, саму І.Совсун.

Саме тому О.Лінчевським розгортається планомірна кампанія наклепів та відвертої брехні стосовно Центру тестування та його керівництва. Це і інтерв’ю в ЗМІ, і замовлення аудитів, запитів від громадських організацій та депутатів. Останній приклад – така собі псевдонаукова стаття на ресурсі VoxUkraine. В цій, не фаховій з точки зору теорії тестування, статті, маніпулятивної за характером, а подекуди відверто наклепницької, і навіть цинічної (це стосується складання у дуже складний час Крок 1 у 2015 році у переміщених університетах Донецька і Луганська), авторами якої є та ж І.Совсун та Т.Тимчук, робиться висновок, що Центр тестування самостійно приймав рішення «про коригування процедури оцінювання». Варто повідомити О.Лінчевському та авторам, що всі попередні роки до сумної «епохи Лінчевського», Центр тестування завжди тісно працював з відповідними підрозділами МОЗ. У МОЗ тоді проводилися ЩОТИЖНЕВІ наради, на яких обговорювалися поточні проблеми та визначалися відповідні рекомендації. Особливо це стосувалося діяльності Центру тестування у 2013-2015 роках – у складний період соціально-політичної ситуації, що склалася в Україні.

Центр тестування систематично готував ретельні звіти за результатами кожного екзамену. Ці звіти доповідалися на нарадах в МОЗ, на нарадах ректорів та проректорів медичних ВНЗ, підсумки та рішення яких лягали в основу подальших змін у діяльності Центру тестування та ВНЗ.

Так було до приходу в МОЗ О.Лінчевського, який за 2,5 роки провів дві наради проректорів і це в період впровадження «реформ». На останній, 23 жовтня 2018 року, він презентував «Концепцію реформи медичної освіти», при цьому УСІ зауваження проректорів ним були проігноровані. Також при ньому був практично знищений відділ освіти в МОЗ та ліквідовано Центральний методичний кабінет з вищої медичної освіти. Він за всю свою каденцію ЖОДНОГО разу не поцікавився результатами Кроків, навіть результатами тих екзаменів з іноземної мови, котрі сам ініціював.

Про ситуацію що склалася, керівництво Центру тестування намагалося інформувати в.о Міністра У.Супрун декількома листами, але ЖОДНОЇ відповіді чи реакції не отримало! Єдиний раз влітку 2018 року пані Супрун удостоїла мене, директора Центру тестування, трихвилинною розмовою і приголомшила словами: “У вас нічого не було! Це ми вам все зробили“. Більш того, коли я відмовилася переводити через Центр тестування бюджетні кошти у США з порушенням закону У.Супрун сказала: «тоді ми будемо шукати іншого керівника».

Далі контакти О.Лінчевського з Центром тестування перейшли у форму генерування ним дивних термінових “доручень”, які жодним чином не стосувалися поточних Кроків, а були намаганням отримати службові бази даних студентів та технічні завдання програмного комплексу, який співробітники Центру тестування самостійно розробили за ці роки. А передані службові дані та службова переписка державних установ опиняються у розпорядженні приватних осіб – співробітників громадської та приватної організацій, яким О.Лінчевський замовив статтю для дискредитації репутації українського Центру тестування.

В цій статті, яка має начебто науковий характер, автори не змогли, а скоріше не схотіли, утриматись від згадування чуток та наклепів: «звучать різні суми, за які нібито можна вирішити питання; називаються різні імена людей, до яких можна звернутись; переказують історії тих, кому начебто вдалося. Водночас за 20 років існування Кроків жодні підозри, чи звинувачення не були доведені». Впадає в очі, що ця цитата прямо не містить згадування Центру тестування, тобто автори усвідомлюють явно наклепницький її характер, але відмовитись від бруду не змогли.

І наостанок. Перед запровадженням іспиту IFOM в Україні, може, було б доцільним авторам статті витребувати у NBME їхні бази даних результатів IFOM за попередні роки, технічні завдання та методики розрахунків, з’ясувати, чому з 2019 року NBME буде представляти результати у «вирівняних відсотках» і яка методика цього «вирівнювання», щоб ці спеціалісти могли перевірити коректність процедур, що застосовує ця атестаційна організація. Без такого ґрунтовного дослідження впровадження в Україні цього іспиту, а тим більше у статусі державного кваліфікаційного, може виглядати чистою авантюрою з «дерибану» бюджетних коштів.

Отже чекаємо наступну статтю авторів.

Fight for dear life!»