НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені О.О. Богомольця
ЧЕСТЬ, МИЛОСЕРДЯ, СЛАВА

ТЕМРЯВА У НМУ. АКТ 3 ПОЧАВСЯ. ГОТУЙТЕСЯ!

11.01.2019
Вчора біля опівдня “делегація” з десятка округлих панів, що самі себе проголосили керівництвом НМУ, почала нову серію звільнень. (А скільки до того сил витратили на спростування наших публікації – попереджень ).
Звільнення виглядають абсолютно “логічними” для збоченого світосприйняття людей, що понад усе прагнуть влади. Справа в тому, що повноваження КТК спливають через два роки після обрання. Зараз час висувати нових представників вищого органу самоврядування ЗВО. Для цього необхідно обрати представників структурних підрозділів і факультетів. Думаю, всім зрозуміло.
Тепер по підставах. Звільнення професора кафедри внутрішньої медицини № 2 К.М. Амосової. Ані комісії і складеного протоколу про порушення як підставу для звільнення, ані відібраного пояснення (як вимагає закон). Без попередніх доган чи зауважень. Формування – блиск. “Звільнити з  посади професора в зв’язку з поновленням на посаді  ректора 26.12.2018».Зрозуміло, що зляпано заднім числом нашвидкоруч, але ж цього ж числа на сайті вийшов матеріал під заголовком “МОЗ виконало ухвалу окружного адміністративного суду міста Києва, але ректором Амосова не стала”!  Зовсім заплуталися у власній брехні. Далі ще цікавіше. Підстава для звільнення з посади ректора “відсутність на робочому місці (ректора? -авт.) з 26.12 по 8.01.2019». Новела в юриспруденції? Наказ підписав перший проректор (ну принаймі, він сам себе вважає таким) Кучин. А наказ від МОЗ ще цікавіше. Одним наказом і поновили, і звільнили!!!  Одним числом. Якщо Вам важко сприймати надлишок юридичних (скоріше антиюридичних) безглуздостей, просто згадайте класику – уривок з “Собачого серця”. “Мы к вам профессор, и вот по какому делу…”, далі: “… Вы что, не сочувствуете детям Германии?”.,і далі за текстом. Тільки замість геніального Булгакова та Карцева – сьогоденні персонажі. Ну що ж, маємо те, що маємо. І знову класика…
Друга дія. Дивне засідання завідувачів кафедр з ректоратом. Загалом сценарій «Дорогая передача, во субботу чуть не плача…”. Імовірно хотіли знов «трансформувати» у засідання Вченої ради, але щось пішло не так. Спочатку повідомили про звільнення Амосової з невеличкою дискусією про підстави такої дії “Треба забезпечити нормальне функціонування університету, студентів дипломами і стипендіями, тому звільнили Амосову…”. Образились, що Амосова назвала їх щурами по ТВ, навіть слайд показали. Потім про майбутне КТК. Неясно, хто його скликає. Відповідно до ЗпВО має визначатися статутом. У Статуті «ректором, Нагладовою радою, профспілковим комітетом, Вченою радою …» Отже без чергових порушень не обійдеться – можна стверджувати вже.
В порядку денному (про який нікому не повідомили) виявився виступ начальника відділу кадрів. “Треба забезпечити нормальне функціонування університету, студентів дипломами і стипендіями, тому звільнили ще й декана другого медичного факультету …” Звільнили першого декана, як ми і обіцяли у попередньому допису, Літвінову. Друга догана. Не дивлячись на те, що на поясненні Літвінової на обставини першої догани, в.о. проректора Міхайліченко (який підписався під доганою)  написав «До скасування»! (документ додаємо).
Друга догана- за невчасне замовлення студентських , що є сферою відповідальності заступника декана по роботі з 1-2 курсом Сови С.Г.
Цікаво, що саме цю підставу було вирішено поставити ще тижні за два до кінця року. Майже одразу після протиправного призначення цього самого заступника Кучиним.  Оцініть красу гри- впихнути заступника, який завалить роботу і звільнити за це декана. В результаті – той самий заступник, що роботу завалив – в.о. Гарний ріст – нав´язатися у заступники з певним завданням, підставити керівника і зайняти його місце. Тут навіть паралелі важко провести . До “Карткового будинку” і “Ігор престолів” явно не дотягує, це скоріше сценарій до низькопробної детективної публіцистики 90-х.
 Із сльозою у голосі про нещасних, що не отримали студентських (а затримка порівняно з іншими факультетами всього на два тижні) бідкався начальник відділу кадрів Драпей, у відділку якого (коли він був міліціонером) , не так давно, за дивним збігом обставин, загинув студент Індило. Декілька разів впав з лавки у камері. Цінізму меж немає. Знову ж таки, співчуття дітям Німеччини…

Літвінову, яка у Революцію гідності оперувала у Будинку профспілок , звільняють покидьки, що відправляли особовий склад на розгін Майдану. Навіть не смішно.
Страшно. А більшість (за одиничними виключеннями, бо є ще люди із почуттям власної гідності) сидить тихо, ніби “між крапельками”. Прекрасний підсумок.