НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені О.О. Богомольця
ЧЕСТЬ, МИЛОСЕРДЯ, СЛАВА

“УНІВЕРСИТЕТСЬКА НАУКА: ПОЄДНАННЯ ТРАДИЦІЙ ТА ДОСВІДУ”, – ПРОФЕСОР ТЕТЯНА ЧЕРЕНЬКО

08.02.2017

0b02e04a8e5df50c82104483ff49126fa6b2653025b1a65453-pimgpsh_fullsize_distrЩо вдалося змінити, вдосконалити чи можливо й «переламати» за довгу 175-річну історію? Про роль медичної науки в університеті розповіла проректор з наукової роботи, професор Тетяна Черенько.

Систематичне вивчення природи та властивостей матеріального всесвіту за допомогою спостережень, експериментів і вимірювань – одне з тлумачень поняття «наука». Пошуки та прагнення до нових знань нескінчені, як і суперечки та дискусії про сутність науки. Вони тривають з часів Екклезіаста: «У великій мудрості багато суму, і хто помножує пізнання, помножує скорботу». Наукова робота – невід’ємна складова діяльності НМУ. Це регламентовано правилами підготовки кваліфікованих та конкурентноспроможних лікарів, які мають бути обізнані в сучасних питаннях патогенезу діагностики та лікування, розбиратись та спиратись на «принципи доказовості в медицині». Лікар мусить бути готовий до обґрунтування, тобто наукової оцінки фактів, які отримує під час клінічних спостережень, використовувати наукову методологію та статистичні методи для узагальнення свого клінічного досвіду, представлення новацій та розробок у разі публікацій в журналах та презентацій на конференціях, оскільки сучасні лікарі мають ширші можливості до інтеграції в єдиний світовий медичний простір.

Не може обійтись без використання наукових методів підготовка науково-педагогічних кадрів, так би мовити – треба навчити вчителів. Це дуже відповідальний процес особливо в теперішніх умовах підготовки PhD – доктора філософії в аспірантурі, оскільки підвищились вимоги не тільки до якості самої наукової дисертаційної роботи, а й до рівня підготовки з базових знань, необхідних для її виконання. Це стосується вмінь планувати та методологічно правильно виконувати наукові дослідження, аналізувати обраховувати їх результати та оформлювати публікації в журналах, що належать до науково-метричних баз високого рейтингу, уникаючи при цьому підозри в академічній нечесності. Також підтримувати «в формі» самих педагогів, що навчають майбутніх вчителів. А це особливо складне завдання оскільки вимагає від останніх регулярного удосконалення як професійної майстерності, так і наукових навичок; особливо це стосується володіння статистичними методами, вміння працювати з базами даних, рівня знань іноземної мови. Зрозуміло, мотивацій для цього у викладачів з великим стажем роботи з часом стає менше.

Аналіз щорічного заключного звітування за виконанням наукових робіт свідчить про найефективніше виконання НДР у випадках поєднанні методологічної грамотності, носіями яких є молоді з сучасною підготовкою науковці та клінічної і теоретичної фундаментальної досвідченості маститого відповідального за визначення напрямку роботу.

А взагалі, я вважаю, що сам процес наукотворення, опанування нових методик та методології наукового процесу має виховну, розвиваючу та дисциплінуючу (по аналогії з думкою барда Вероніки Доліної відносно ролі мистецтва: «играйте все этюды Черни и никакой на свете скверны на ваших пальцах не бывать: все десять заняты этюдом..»). А в поважнішому віці прагнення відповідати критеріям сучасного науковця-педагога, опановувати інформаційно-технологічні прийоми відіграє в значній мірі і лікувально-профілактичну роль, категоріями неврологічними висловлюючись – стимулює процеси нейропластичності, подовжує активне довголіття.

Шлях створення сучасного здорового наукового середовища в університеті доволі непростий, повільний і поступовий, значною мірою пов’язаний з фінансовим забезпеченням. Він має об’єднати можливості, традиції та досвіт не молодого досвідченого покоління, часто з його стереотипами описового клінічного підходу при створенні наукового продукту з прагненнями частини “просунутої”, творчо активної та завзятої молоді, студентства, їх зрілих наставників-патронів, які вже ознайомлені, в той чи інший спосіб з канонами справжньої європейської науково-дослідницької роботи та отримують від цього задоволення, беручи участь у наукових проектах та виграючи гранти. Завдання адміністрації університету, наукового відділу, зокрема, – сприяти зацікавити, дещо розвантажити, підвищити наукову кваліфікацію, стимулювати (адекватною рейтинговою оцінкою, преміюванням, тощо) перших та створити сучасні можливості для розвитку, підтримати системою грантів, стипендій, навчальних європейських стажувань та участю в наукових проектах, вітчизняних тренінгах та семінарах головну надію Вишу – других, таким чином, організувавши безперервний та суцільний різнорівневий науковий простір.

Наші головні надії безперечно ми покладаємо на академічне виховання сучасного викладача-науковця з перших кроків, з студентства і для цього за ініціативи ректора здійснюється багато кроків: створений Науково-дослідний інститут експериментальної та клінічної медицини, придбаний та інстальований повний комплект сучасного обладнання для молекулярно-генетичних досліджень, надаються прекрасні можливості для виконання дисертаційних робіт та фрагментів наукових робіт – студентам. Започаткована грантова наукова конференція, цикли «безперервної наукової освіти», забезпечується підтримка низки студентських наукових конференцій протягом року, де ми через прискіпливе рецензування-виправлення (по суті «розбір помилок») намагаємось сформувати належне відповідальне ставленні до публікацій.

Безперечно, далеко не всі стануть талановитими науковцями, вченими, які примножить славу НМУ своїми фундаментальними працями в галузі охорони здоров’я та освіти, як сказав Альберт Ейнштейн в «Мотивах наукового дослідження»: Храм науки – будова багатоскладна. Різні відвідувачі у храмі науки…» але хотілося б, щоб кожен студент-гуртківець (і не тільки член наукового гуртка) використав шанс стати сучасним високоосвіченим лікарем, здатним за потреби, взяти участь у процесі наукотворення.