НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені О.О. Богомольця
ЧЕСТЬ, МИЛОСЕРДЯ, СЛАВА

Болонський процес

У чому суть Болонського процесу?

Болонський процес — це діяльність європейських країн, спрямована на узгодження систем вищої освіти континенту. За Болонською декларацією, прийнятою 19 червня 1999 р., країни-учасниці зобов’язалися до 2010 р. привести свої освітні системи у відповідність до єдиного стандарту.

Подальший її розвиток відбувався на зустрічах європейських міністрів, відповідальних за вищу освіту, на конференціях у Саламанці (2001 р.), Празі (2001 р.), Берліні (2003 р.), Бергені (2005 р.), де Україна приєдналась до Бо­лонського процесу.

Вихідні позиції учасників процесу в контексті Болонської декларації формулюються таким чином: «Європа знань» є на сьогодні широко визнаним незамінним фактором соціального і людського розвитку, а також невід’ємною складовою зміцнення та інтелектуального збагачення європейських громадян, оскільки саме така Європа здатна надати їм необхідні знання для протистояння викликам нового тисячоліття разом із усвідомленням спільних цінностей та належності до єдиної соціальної та культурної сфери».

Болонський процес — один з інструментів не лише інтеграції освіти та науки в Європі, а й загальної світової тенденції нашого часу — глобалізації.

Які ключові позиції Болонського процесу?

Із 1999 по 2011 рік у рамках Болонського процесу відбулося багато різнорівневих зустрічей, робочих нарад, конференцій, на яких було сформульовано такі ключові позиції:

    • введення двоциклового навчання: 1-й цикл: для одержання першого академічного ступеня — бакалавра (3—4 роки) і 2 -й — для отримання ступеня магістра (через 1—2 роки) і докторського ступеня (за умови загальної тривалості навчання 7—8 років);
    • запровадження системи кредитів ЄКТС: європейської системи перезарахування кредитів (залікових одиниць трудомісткості), яка по суті є накопичувальною систе­мою, здатною працювати в рамках концепції «навчання упродовж усього життя»;
    • створення системи контролю якості освіти, яка передбачає організацію акредитаційних агентств, незалежних від національних урядів і міжнародних організацій. Оцінка ґрунтуватиметься не на тривалості або змісті навчання, а на тих знаннях, уміннях і навичках, що отримали випускники. Одночасно будуть встановлені стандарти транснаціональної освіти;
    • розширення мобільності студентів і викладачів для взаємного збагачення європейським досвідом. Передбачається зміна національних законодавчих актів у сфері працевлаштування іноземців у країнах Європи;
    • забезпечення працевлаштування випускників, яке передбачає використання їх знань та умінь на користь усієї Європи. З цією метою виші навчальні заклади країн Європейського освітнього простору будуть орієнтовані на кінцевий результат. Визнання іноземних освітніх кваліфікацій, академічне і професійне визнання здійснюють компетентні органи з урахуванням уніфікованого зразка «Додатка до диплома про освіту» (Diploma Supplement), який рекомендований ЮНЕСКО;
    • забезпечення привабливості європейської системи освіти, що передбачає залучення у Європу більшої кількості студентів з інших регіонів світу. Це можливо за умови введення загальноєвропейської системи гарантії якості освіти, кредитної системи накопичення, легко­доступних кваліфікацій тощо і сприятиме підвищенню інтересу європейських та інших громадян до вищої освіти;
    • створення Зони європейської вищої освіти має відбуватися одночасно і паралельно зі створенням Зони європейських наукових досліджень;
    • стратегія навчання упродовж усього життя як основа конкуренто-спроможності та використання нових технологій, поліпшення якості життя.

Що таке ЄКТС?

ЄКТС — це Європейська система перезарахування кредитів, розроблена, перевірена та удосконалена в експериментальному проекті 145 європейських університетів.

Система ЄКТС базується на трьох ключових елементах: інформації (стосовно навчальних програм і здобутків студентів), взаємній угоді (між закладами-партнерами і студентом) і використанні кредитів ЄКТС (щоб визначити навчальне навантаження для студентів) під час засвоєння навчальних дисциплін, практик тощо.

ЄКТС забезпечує прозорість через такі засоби:

    • інформаційний пакет про ВНЗ, який дає письмову інформацію студентам і працівникам про навчальні зак­лади, факультети, організацію й структуру навчання, його зміст, методи контролю;
    • навчальний контракт — між закладами-партнерами в Україні та Європі й студентом, що стосується виконання навчальних програм, які вивчатимуться;
    • перелік оцінок з дисциплін, який показує здобутки студентів у навчанні у спосіб, що є всебічним і загальнозрозумілим та може легко передаватися від одного закладу до іншого;
    • кредити ЄКТС, які є умовними одиницями виміру навчального навантаження студента під час опанування навчальної програми дисципліни. Кредити призначаються для дисциплін, але присвоюються лише студентам, які успішно завершили курс (заліковий кредит). Найбільше ЄКТС використовується студентами, викладачами і закладами, які хочуть зробити навчання за кордоном невід’ємною частиною освітнього досвіду.

За своєю суттю ЄКТС не регулює змісту, структури чи еквівалентності навчальних програм. Це є питаннями якості, яка повинна визначатися самими ВНЗ під час створення необхідних баз для укладання угод про співпрацю, двосторонніх чи багатосторонніх. Кодекс хорошої практики, що називається ЄКТС, забезпечує дійових осіб інструментами для створення прозорості і сприяє визнанню освіти.

Використання ЄКТС є добровільним і базується на взаємній довірі та переконанні щодо якості навчальної роботи освітніх закладів-партнерів.

Які види діяльності студента включає кредит?

Кредит містить усі види навчальної роботи студента як аудиторної — лекції, практичні заняття, семінари, написання історії хвороби, консультації тощо, так і самостійної (далі — СРС) — підготовку до практичних занять, підсумкового контролю з модулю, написання доповіді, реферату, участь у наукових дослідженнях, самостійне вивчення окремих тем та питань навчальної програми тощо. Усі види аудиторної та самостійної роботи студентів описані у навчальній програмі дисципліни, з якою студент може ознайомитися на кафедрі.

Що таке Європейська кредитно-транспортна система організації навчального процесу?

ЄКТС — це модель організації навчального процесу, підґрунтям якої є використання залікових кредитів ЄКТС як одиниць виміру навчального навантаження студента, необхідного для засвоєння змістових модулів або блоку модулів.

Модуль — це логічно завершена частина навчальної програми (з навчальної дисципліни, практики, державної атестації), що реалізується відповідними формами навчаль­ного процесу. Наприклад, на 1-му курсі студенти під час вивчення анатомії людини опановують модуль № 1 з опор но-рухового апарату, який включає окремі розділи — кістки тулуба, кінцівок, черепа, з’єднання кісток, м’язи, що є змістовими модулями.

Які форми організації навчального процесу і види навчальних занять передбачені Європейською кредитно-транспортною системою організації навчального процесу?

Відповідно до закону України «Про вищу освіту» (стаття 50 п. 2) формами організації навчального процесу є: навчальні заняття, самостійна робота, практична підготовка, контрольні заходи. Основними видами навчальних занять у ВНЗ є: лекція, лабораторне, практичне, семінарське, індивідуальне заняття, консультація. Вищим навчальним закладом може бути встановлено інші види навчальних занять.

Що таке індивідуальний навчальний план студента?

Перед навчанням на кожному курсі студент формує з куратором (координатором ЄКТС (по факультету) на основі робочого навчального плану, розкладу занять індивідуальний навчальний план. До нього входить перелік обов’язкових навчальних дисциплін та курсів за вибором, кількість навчальних годин з кожної дисципліни (всього, аудиторних, СРС), мо­дулі з дисциплін, а також результати підсумкового модульного контролю та оцінка з дисципліни. Індивідуальний навчальний план затверджується деканом факультету до початку семестру.

Хто такий куратор ЄКТС факультету, які його функції?

Куратором призначають науково-педагогічного працівника ВМНЗ за поданням декана факультету. Куратор відповідає за:

  • ознайомлення студента з нормативно-методичними матеріалами, що регламентують навчання за ЄКТС;
  • надає студентам рекомендації щодо формування їх індивідуального навчального плану, в тому числі і в разі навчання за кордоном;
  • погоджує індивідуальний навчальний план студента та подає на затвердження декану факультету, контролює його реалізацію.

Куратор має право відвідувати всі види занять студента, подавати пропозиції декану щодо переведення, відрахування чи заохочення студента.

Який чином і коли можна ліквідувати пропуски навчальних занять, підвищити оцінку з підсумкового модульного контролю, з дисципліни?

Пропуски навчальних занять підлягають обов’язковому відпрацюванню на кафедрі впродовж найближчих двох тижнів у позаурочний час за графіком, який складає кафедра.

Студенти, які отримали за результатами конвертації навчальної діяльності з дисципліни оцінку «FX», мають право на перескладання підсумкового модульного контролю під час зимових або літніх канікул. Повторне складання підсумкового модуля дозволяється не більше двох разів.

Студенти, які отримали оцінку «F», мають право на повторне вивчення дисципліни.

За дозволом ректора (проректора з науково-педагогічної роботи) студент, у разі потреби, може підвищити оцінку з дисципліни шляхом перескладання підсумкового модульного контролю не більше трьох разів за весь період навчання, що має відбутися до проведення ранжування.

За якими критеріями здійснюватиметься переведення студентів з семестру на семестр, з року на рік?

На наступний семестр переводяться студенти наказом ректора навчального закладу за умови повного виконання індивідуального навчального плану семестру (отримання оцінок з нормативних і вибіркових дисциплін, відсутності пропусків навчальних занять з дисциплін, вивчення яких переходить на наступний семестр).

Як здійснюватиметься відрахування студентів, надання академічної відпустки?

Студенти відраховуються з ВМНЗ наказом ректора:

  • за власним бажанням,
  • за невиконання навчального плану,
  • за порушення умов контракту,
  • у зв ` язку з переведенням до іншого ВМНЗ,
  • в інших випадках, передбачених «Положенням про порядок переведення, відрахування та поновлення студентів вищих закладів освіти», затвердженим Наказом МОН України від 15.07.96 р. за № 245.

Студент може взяти перерву в навчанні у зв’язку з обставинами, які унеможливлюють виконання навчального плану:

  • за станом здоров’я,
  • за сімейними обставинами,
  • у зв ` язку з навчанням чи стажування в іноземних ВНЗ,
  • у зв`язку з призовом на строкову військову службу, — академічну відпустку відповідно до «Положення про академічні відпустки та повторне навчання у вищих закладах освіти» від 06.06.96 р. за № 191, з яким можна ознайомитися у деканаті факультету або у навчальному відділі.

Чи можуть студенти переводитися на навчання до іншого ВНЗ в Україні?

Особи, які навчаються у ВНЗ, можуть бути переведені з:

  • одного ВНЗ до іншого ВНЗ;
  • одного напрямку підготовки на інший напрямок у межах однієї галузі знань;
  • однієї спеціальності на іншу спеціальність у межах одного напрямку підготовки.

Порядок переведення осіб, які навчаються у ВНЗ, визначається спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі освіти і науки.

Які дипломи отримуватимуть випускники ВМНЗ?

Студент, який повністю виконав вимоги Галузевих стандартів освіти, після закінчення навчання отримує «Диплом спеціаліста» та «Додаток до диплома про вищу освіту» встановленого зразка. Приєднання України до Болонського процесу надає можливість студентам отримати «Diploma Supplement — додаток до диплома, розроблений ЮНЕСКО. Додаток призначений для академічного і професійного визнання в Європі отриманої вищої освіти. Додаток має кілька розділів: відомості про власника диплома, інформацію про кваліфікацію випускника, рівень цієї кваліфікації, зміст освіти та її результати, відомості про професійні та посадові можливості, про сертифікацію додатка й опис системи вищої освіти в країні. Наведення цих відомостей у додатку є обов’язковим. Додаток заповнюється національною та англійською мовами.