НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені О.О. Богомольця
ЧЕСТЬ, МИЛОСЕРДЯ, СЛАВА

Системи організації навчального процесу

СИСТЕМИ ОРГАНІЗАЦІЇ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ В НМУ

Шановні студенти! Нагадуємо Вам, вимоги Галузевих стандартів вищої освіти (ГСВО), інших нормативно-правових документів щодо використання стандартизованих тестових іспитів як обов’язкової компоненти контрольних заходів у системі вищої медичної освіти, в тому числі, складання ЛІІ «Крок 2» як частини державної атестації: п.7 ГСВО: «Нормативною формою державної атестації випускників вищих навчальних закладів є стандартизований тестовий та практично-орієнтований державні іспити. Стандартизований тестовий державний іспит це ліцензійний інтегрований іспит, який проводиться відповідно до Положення про систему ліцензійних інтегрованих іспитів, затвердженого наказом МОЗ України від 14.08.1998 р. №251 і здійснюється Державною екзаменаційною комісією ВНЗ та Центром тестування професійної компетентності фахівців з вищою освітою напрямів підготовки «Медицина» та «Фармація» при МОЗ України. Ліцензійний інтегрований іспит складається з двох тестових екзаменів «Крок 1» і «Крок 2». Тестовий екзамен «Крок 1» є семестровим екзаменом і вимірює показники якості фахової компоненти базової вищої освіти. Тестовий екзамен «Крок 2» є складовою частиною державної атестації випускників вищих навчальних закладів і вимірює показники якості фахової компоненти повної вищої освіти.» Для покращення поінформованості студентів, спрощення доступу до офіційних баз ТЗ трьома мовами (українською, російською, англійською) та запобігання використанню інших неофіційних джерел ТЗ в НМУ створено загальнодоступний файлообмінний сайтhttp://bit.ly/1hIwrgx
Уважаемые студенты! Напоминаем Вам, требования Отраслевых стандартов высшего образования (ОСВО), других нормативно-правовых документов по использованию стандартизированных тестовых экзаменов как обязательной компоненты контрольных мероприятий в системе высшего медицинского образования, в том числе, составление ЛИЭ «Крок 2» как части государственной аттестации: п.7 ОСВО: «Нормативной формой государственной аттестации выпускников высших учебных заведений является стандартизированный тестовый и практически ориентированный государственные экзамены. Стандартизированный тестовый государственный экзамен это лицензионный интегрированный экзамен, который проводится в соответствии с Положением о системе лицензионных интегрированных экзаменов, утвержденного приказом МЗ Украины от 14.08.1998 г. № 251 и осуществляется Государственной экзаменационной комиссией ВУЗа и Центром тестирования профессиональной компетентности специалистов с высшим образованием направлений подготовки «Медицина» и «Фармация» при МЗ Украины. Лицензионный интегрированный экзамен состоит из двух тестовых экзаменов «Крок 1» и «Крок 2». Тестовый экзамен «Крок 1» является семестровым экзаменом и является показатели качества профессиональной компоненты базового высшего образования. Тестовый экзамен «Крок 2» является составной частью государственной аттестации выпускников высших учебных заведений и измеряет показатели качества профессиональной компоненты полного высшего образования.» Для улучшения осведомленности студентов, упрощение доступа к официальным базам ТЗ трех языках (украинском, русском, английском) и предотвращения использования других неофициальных источников ТЗ в НМУ создан общедоступный файлообменный сайтhttp://bit.ly/1hIwrgx

krok_url

Організація навчального процесу за Європейською кредитно-трансферною системою (ЄКТС) включає в себе 360 кредитів ЄКТС, накопичення яких триває впродовж 6 років навчання. Один навчальний рік триває 40 тижнів і включає 60 кредитів (1 тиждень – 1,5 кредити ЄКТС), 1 кредит ЄКТС становить 30 академічних годин. Навчальний рік має 1800 академічних годин. Загальне навчальне навантаження включає час на проведення лекцій, практичних, семінарських та лабораторних занять, консультацій, практик, самостійної та індивідуальної роботи і контрольних заходів.

Студенти 4–5 курсів фармацевтичного факультету заочної форми навчання навчаються за традиційною системою організації навчального процесу відповідно до «Положення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах» (наказ МОН України від 02.07.1993 р. №161) та інших чинних нормативно-правових документів.

ПРАВА ТА ОБОВ’ЯЗКИ СТУДЕНТА

СТУДЕНТИ МАЮТЬ ПРАВО НА:

 

  • навчання для здобуття певного освітнього рівня відповідно до встановленого змісту, рівня і обсягу знань;
  • продовження освіти за професією, спеціальністю на основі одержаного освітньо-кваліфікаційного рівня, здобуття додаткової освіти відповідно до угоди із закладом освіти;
  • одержання направлення на навчання, стажування до інших закладів освіти, в тому числі за кордон;
  • користування навчальною, науковою, виробничою, культурною, побутовою, оздоровчою базами закладу освіти; доступ до інформації в усіх галузях знань;
  • участь у науково-дослідній та інших видах наукової діяльності, конференціях, олімпіадах, виставках, конкурсах;
  • особисту або через своїх представників участь у громадському самоврядуванні, в обговоренні, вирішенні питань удосконалення навчально-виховного процесу, науково-дослідної роботи, призначення стипендій, організації дозвілля, побуту тощо;
  • участь у громадських об’єднаннях;
  • безпечні і нешкідливі умови навчання та праці;
  • забезпечення гуртожитками для студентів, які приїхали на навчання з інших міст та зарубіжних країн;
  • трудову діяльність у встановленому порядку в позаурочний час;
  • на переведення до інших вищих навчальних закладів, академічну відпустку, повторне навчання, поновлення на навчання у порядку, передбаченому відповідними положеннями;
  • захист від будь-яких форм експлуатації, фізичного та психічного насильства, від дій педагогічних, інших працівників, які порушують права або принижують їх честь і гідність;
  • порушення перед деканом питання про заміну викладачів, які не забезпечують належної якості навчальних занять;
  • отримання стипендії і матеріальної допомоги згідно з чинним законодавством;
  • студенти, які навчаються за контрактами (договорами), мають права, передбачені цими контрактами (договорами).

СТУДЕНТИ ЗОБОВ’ЯЗАНІ:

  • систематично й глибоко оволодівати знаннями, вміннями, практичними навичками, професійною майстерністю;
  • дотримуватись Статуту, Правил внутрішнього розпорядку університету;
  • дотримуватись законодавства, моральних, етичних норм;
  • випускники вищих закладів освіти, які здобули освіту за кошти державного або місцевого бюджетів, зобов’язані відпрацювати за направленням у порядку, що визначає Кабінет Міністрів України;
  • виконувати в установлені терміни всі види робіт, передбачені навчальними планами та програмами з дисциплін згідно з графіком навчального процесу;
  • відвідувати лекції, практичні, лабораторні та семінарські заняття;
  • відвідувати заняття за обраним індивідуальним навчальним планом (елективні курси);
  • вчасно інформувати керівництво закладу в разі неможливості з поважних причин відвідувати заняття, складати заліки та іспити;
  • зберігати власність університету – аудиторії, обладнання, меблі, підручники тощо;
  • сприяти підвищенню авторитету університету.

За невиконання студентами навчальних планів і програм, порушення ними Статуту університету та Правил внутрішнього розпорядку, ректор має право застосовувати заходи дисциплінарного стягнення або відрахувати студента з університету відповідно до чинних правових документів.

НАВЧАЛЬНИЙ ЧАС СТУДЕНТА

Визначається кількістю облікових одиниць часу, які відведені для виконання навчальних планів і програм підготовки на даному освітньо-кваліфікаційному рівні. Він включає:

  • термін навчання за відповідним освітньо-кваліфікаційним рівнем;
  • навчальний рік і навчальний курс;
  • навчальний семестр;
  • навчальний тиждень;
  • навчальний день;
  • навчальне заняття;
  • самостійна робота;
  • екзаменаційна сесія;
  • виробнича практика;
  • канікули.

Навчальний рік в НМУ триває 12 місяців, розпочинається 1 вересня.

Протягом одного навчального року студент навчається на відповідному навчальному курсі.

Тривалість його перебування на курсі включає – І і ІІ навчальні семестри, підсумковий контроль, виробничу практику (якщо це передбачено навчальним планом) та канікули. Закінчення навчання студента на конкретному курсі (семестрі) оформлюється наказом ректора про переведення його на наступний курс (семестр) навчання (за умов повного виконання студентом навчальних планів і навчальних програм з дисциплін).

Навчальний семестр – це частина навчального року, яка закінчується підсумковим семестровим контролем. Його тривалість визначається навчальним планом і графіком навчального процесу.

Навчальний тиждень студента складається з 5 днів і включає у середньому 27-30 аудиторних

навчальних годин. Самостійна позааудиторна робота становить не менше 1/3 та не більше 2/3 загального обсягу навчального часу студента, відведеного для вивчення конкретної дисципліни.

Субота та неділя – вихідні дні. За погодженням з ректором (проректором з науково-педагогічної роботи) з ініціативи органів студентського самоврядування на деяких кафедрах в суботу можуть проводитись консультації та відпрацювання пропущених студентами занять.

Навчальні заняття тривають 2 або 3 академічні години (тривалість академічної години – 45 хвилин) при стрічковій формі розкладу, 4-6 академічних годин, якщо форма розкладу є цикловою.

Виробнича практика для студентів 2-3 курсів проводиться як навчальні заняття упродовж відповідного навчального року; для всіх інших студентів – після закінчення екзаменаційної сесії відповідно до навчальних планів і графіків навчального процесу на базах закладів практичної охорони здоров’я і в санітарно-епідеміологічних станціях.

Канікули в НМУ надаються двічі на рік (зимові і літні), відповідно до затвердженого навчального плану і графіку навчального процесу.

ФОРМИ ОРГАНІЗАЦІЇ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ
Навчальний процес в НМУ здійснюється у таких формах: навчальні аудиторні заняття (лекції, лабораторні, практичні, семінарські заняття, консультації), виконання індивідуальних завдань, самостійна робота студентів, практична підготовка, контрольні заходи.

Лекція  – основна форма проведення навчальних занять, яка призначена для засвоєння теоретичного матеріалу з використанням наукових досягнень, методично скеровує та визначає основний зміст усіх інших видів навчальних занять.

Практичні заняття  – форма навчальних занять, на яких детально розглядаються теоретичні положення навчальної дисципліни, формуються вміння і навички їх практичного застосування шляхом виконання студентом відповідно сформульованих завдань.

Лабораторні заняття  – форма навчальних занять, на яких студенти поглиблюють теоретичні знання з дисципліни, оволодівають методикою проведення дослідів і експериментів, а також проводять їх особисто під керівництвом викладача, набувають практичних навичок

роботи з лабораторним обладнанням, обчислювальною технікою, апаратурою тощо.

Семінарські заняття  – форма навчальних занять, на яких викладач організовує дискусію навколо попередньо визначених тем, до яких студенти готують тези виступів на підставі індивідуально виконаних завдань (рефератів, конспектів тощо). Таким чином, студенти на-

бувають навичок письмового і усного оформлення матеріалів, написання рефератів, вміння висувати і захищати наукові положення та висновки.

Відвідування лекцій, практичних, лабораторних, семінарських занять в кількості навчальних годин, передбачених Робочим навчальним планом, є обов’язковим для студента.

 

Консультації  – це навчальні заняття, на яких студент отримує відповіді викладача на конкретні запитання або пояснення певних теоретичних положень чи аспектів

їх практичного застосування. Кафедра проводить поточні, передмодульні та передекзаменаційні консультації.

Індивідуальні завдання  – це історії хвороби, реферати, розрахункові та графічні роботи, протоколи клініко-анатомічного аналізу, акти судово-медичного дослідження, які задаються студентам в терміни, передбачені календарно-тематичними планами з дисциплін; індивідуальні завдання виконуються студентом самостійно з консультацією викладача.

Студент має можливість індивідуалізувати навчання за рахунок вивчення вибіркових або елективних курсів, опанування одним з яких щорічно є обов’язковим в навчальних планах.

Самостійна робота студента  – здійснюється у вільний від аудиторних навчальних занять час. Форми і зміст самостійної роботи визначаються робочою програмою з навчальної дисципліни, порядок її виконання регламентується методичними вказівками для студентів.

Самостійна робота спрямована на оволодіння студентом навчальним матеріалом, практичними навичками, передбачає його активну пізнавальну діяльність, отримання нових знань з підручників, посібників, монографій тощо, самостійне вирішення завдань, набуття навичок самоконтролю.

 

КОНТРОЛЬНІ ЗАХОДИ

 

При Європейській кредитно-трансферній системі організації навчального процесу відсутні екзаменаційні сесії і передбачені такі види контролю:

  • поточний контроль  на кожному практичному, семінарському занятті, під час якого мають бути опитані 100% студентів. Кожна тема заняття передбачає також проведення контролю практичних навичок шляхом перевірки можливості студента використовувати набуті знання під час вирішення практичних завдань, виконання лабораторних робіт. Контролю підлягають також індивідуальні завдання студента, які він отримав на кафедрі та його самостійна робота в позааудиторний час;
  • підсумковий модульний контроль , який проводять по завершенню вивчення модуля навчальної дисципліни, включає контроль теоретичної та практичної підготовки. До підсумкового модульного контролю допускають лише тих студентів, які набрали необхідну мінімальну кількість балів впродовж поточного навчання.

Максимальна кількість балів, яку студент може набрати при вивченні кожного модуля, становить 200, в тому числі за поточну навчальну діяльність – 120 балів, за результатами підсумкового модульного контролю – 80 балів. Підсумковий модульний контроль вважається зарахованим, якщо студент набрав не менше 50 балів.

Оцінка з дисципліни виставляється лише студентам, яким зараховані усі модулі з дисципліни.

Кількість балів, яку студент набрав з дисципліни, визначається як середнє арифметичне кількості балів з усіх модулів дисципліни (сума балів за усі модулі ділиться на кількість модулів дисципліни).

Бали з дисциплін незалежно конвертуються як в шкалу ЄКТС (в деканатах), так і в чотирибальну шкалу (на кафедрах). Бали шкали ЄКТС у чотирибальну шкалу не конвертуються і навпаки.

Після вивчення навчальної дисципліни всіма студентами даного курсу, які навчаються за однією спеціальністю – «лікувальна справа», «педіатрія», «медико-профілактична справа», проводять ранжування студентів в деканатах за шкалою ЄКТС з присвоєнням оцінок «A», «B», «C», «D», «E». Ранжуються лише студенти, які успішно завершили вивчення дисципліни. Студенти, які одержали оцінки FX та F, не вносяться до переліку студентів, що ранжуються, навіть після перескладання модулю. Такі студенти після перескладання автоматично отримують бал Е.

 

Оцінка ЄКТС

Кількість студентів,

яким присвоюють оцінку

А

Найкращі 10 % студентів

B

Наступні 25 % студентів

C

Наступні 30 % студентів

D

Наступні 25 % студентів

E

Останні 10 % студентів

 

Оцінки з дисципліни FX, F виставляють студентам, яким не зараховано хоча б один модуль з дисципліни після завершення її вивчення.

Оцінка FX виставляється студентам, які набрали мінімальну кількість балів за поточну навчальну діяльність, але яким не зарахований підсумковий модульний контроль. Ця категорія студентів має право на перескладання підсумкового модульного контролю за затвердженим графіком під час зимових або літніх канікул упродовж двох тижнів після завершення семестру або навчального року. Повторне складання підсумкового модульного контролю дозволяється не більше двох разів.

Оцінку F виставляють студентам, які відвідали всі аудиторні заняття з модуля, але не набрали мінімальну кількість балів за поточну навчальну діяльність і не допущені до підсумкового модульного контролю. Ця категорія студентів має право на повторне вивчення модуля.

 Бали з дисципліни

Оцінка за чотири-

бальною шкалою

від 170 до 200 балів

5

від 140 до 169 балів

4

від 139 до мінімальної кількості балів,

яку повинен набрати студент

3

нижче мінімальної кількості балів,

яку повинен набрати студент

2

 

За дозволом проректора з науково-педагогічної роботи студент може підвищити оцінку з дисципліни шляхом перескладання підсумкового модульного контролю (не більше трьох разів за весь період навчання).

Контрольні заходи при традиційній системі навчання включають поточний та підсумковий контроль.

Поточний контроль  здійснюється під час проведення практичних, лабораторних, семінарських занять і передбачає перевірку рівня знань, вмінь і навичок в середньому у 100% студентів під час кожного заняття.

Підсумковий контроль  включає семестровий контроль і державну атестацію студента.

Семестровий контроль  проводиться у формах семестрового екзамену, диференційованого заліку або заліку з конкретної навчальної дисципліни після її вивчення в обсязі, визначеному навчальним планом і навчальною програмою.

Всі форми семестрового контролю проводяться в терміни, встановлені навчальним планом і передбачені графіком навчального процесу.

Семестрові іспити  складаються студентами під час екзаменаційних сесій за розкладом, який доводиться до їх відома не пізніше, ніж за місяць до початку сесії.

Семестрові диференційовані заліки і заліки  складаються на останньому практичному занятті з дисципліни, після закінчення виробничої практики.

 

Державна атестація випускників  проводиться з метою визначення відповідності показників якості вищої медичної (фармацевтичної) освіти вимогам державних стандартів вищої освіти після завершення навчання за відповідними освітньо-професійними програмами. Державна атестація здійснюється Державною екзаменаційною комісією (на етапі додипломної підготовки фахівців) та Державною атестаційною комісією (на етапі післядипломної підготовки в інтернатурі). Державні комісії формуються вищим навчальним закладом. Голови Державних комісій затверджуються наказом МОЗ України за поданням вищих навчальних закладів.

Нормативною формою державної атестації випускників вищих медичних (фармацевтичних) навчальних закладів та факультетів університетів (інститутів) є стандартизований тестовий та практично-орієнтований державні іспити.

Стандартизований тестовий державний іспит   – ліцензійний інтегрований іспит, включає тестові іспити Крок-1 і Крок-2 відповідно до вимог освітньо-кваліфікаційного рівня підготовки фахівця. Тестовим державним іспитом вимірюються показники якості фахової компоненти базової і повної вищої освіти за медичним і фармацевтичним спрямуванням та встановлюється мінімальний рівень професійної компетентності, необхідний для присвоєння кваліфікації фахівця відповідного освітньо-кваліфікаційного рівня.

Практично-орієнтованим державним іспитом  оцінюється якість вирішення типових задач діяльності фахівця в умовах, що наближені до професійної діяльності. Процедура практично-орієнтованого державного іспиту визначається вищим навчальним закладом.

Кількість і назва практично-орієнтованих державних випускних іспитів залежить від напряму підготовки і спеціальності, за якою навчався студент.

Для студентів, які навчаються за традиційною системою, результати складання іспитів і диференційованих заліків оцінюються за чотирибальною шкалою («відмінно», «добре», «задовільно», «незадовільно»), а заліків – за двобальною шкалою («зараховано», «не зараховано») і вноситься до іспитної відомості, залікової книжки, навчальної картки студента.

Студентам, які одержали під час сесії не більше двох незадовільних оцінок, дозволяється ліквідувати академзаборгованість до початку наступного семестру. Повторне складання іспитів дозволяється не більше двох разів з кожної дисципліни: один раз викладачу, другий – комісії.

Студенти, які не з’явилися на іспити без поважних причин, вважаються такими, які одержали незадовільну оцінку.

Орієнтовна схема методичних рекомендацій для організації самостійної роботи студентів

Орієнтовна схема змісту методичних розробок практичних занять