ДЕНЬ ЗДОРОВОГО СЕРЦЯ В ЦЕНТРІ ПЕРВИННОЇ МЕДИКО-САНІТАРНОЇ ДОПОМОГИ №2 В ШЕВЧЕНКІВСЬКОМУ РАЙОНІ М. КИЄВА
Виходячи з нових реалій функціонування медичної галузі в Україні, для гармонізації співпраці Національного медичного університету імені О.О. Богомольця та клінічних баз кафедр відбулась нарада за участю проректора з науково-педагогічної, лікувальної роботи та післядипломної освіти НМУ імені О.О. Богомольця професора О.М. Науменка та директора КП ЦПМСД №2 Шевченківського району м. Києва С.В. Симоненко. Під час наради узгоджено взаємні дії в галузі співпраці по наданню консультативної допомоги населенню Шевченківського району м. Києва та веденню наукової та освітньої роботи.
В рамках реалізації домовленостей кафедрою проведено «День здорового серця» в КП ЦПМСД №2 Шевченківського району м. Києва.
Захворювання серця і судин — основна причина смертності українців. Тому так важливо проводити просвітні заходи, на яких медики розповідатимуть людям про важливі речі: як уберегтися від серцево-судинних проблем і зменшити їх ризик.
Захід відбувся за ініціативи кафедри загальної практики (сімейної медицини) НМУ імені О.О. Богомольця 1 листопада 2017 року.
Пацієнти Шевченківського району столиці, які відвідали захід, отримали можливість безкоштовно пройти обстеження й з’ясувати стан здоров’я свого серця й судин. До їхніх послуг були висококваліфіковані лікарі — працівники кафедри найпрестижнішого медичного вишу країни.
Найперше, кожного пацієнта лікарі розпитували, чи мав він проблеми з серцем і судинами раніше, а також чи мали такі проблеми його близькі родичі. Як відомо, схильність до серцево-судинних захворювань може передаватися спадково, тому пацієнтам, чиї родичі мали ішемічну хворобу серця, перенесений інсульт чи інфаркт міокарда, треба знати, що вони належать до групи ризику. Крім того, до групи підвищеного серцево-судинного ризику належать люди, які хворіють на цукровий діабет. Ще один впливовий фактор ризику — тютюнопаління. Кожен пацієнт мав повідомити, чи курить він, і якщо так — то як давно і скільки сигарет на день. Це — важливий показник, що свідчить про можливий ступінь ураження судин людини.
Усіх пацієнтів зважували й визначали індекс маси тіла, а також вираховували процентний вміст жиру і м’язів в організмі. Адже надмірна вага й ожиріння значно підвищують загрозу патологій серця й судин. Далі вимірювали артеріальний тиск — відомо, що показники тиску понад 140 на 90 мм рт. ст. є одним з критичних факторів серцево-судинного ризику.
Наступний етап обстеження передбачав експрес-аналіз зразка крові пацієнта. Зокрема, лікарів цікавили такі показники: рівень глюкози; рівень загального холестерину; рівень холестерину ліпопротеїнів високої густини; рівень холестерину ліпопротеїнів низької густини; рівень тригліцеридів.
Далі лікарі аналізували сукупність усіх отриманих даних щодо кожного конкретного пацієнта й оцінювали його серцево-судинний ризик. Відповідно до цієї оцінки кожен пацієнт отримував індивідуальні рекомендації. Ішлося про здоровий спосіб життя, правильне й повноцінне харчування й належний рівень фізичних навантажень. Тим пацієнтам, які цього потребували, лікарі призначали відповідне медикаментозне лікування.
Серед усіх охочих, які пройшли це обстеження, підвищений рівень холестерину мали 48 % пацієнтів, підвищений рівень глюкози — 38 %, що свідчить про наявність серцево-судинного ризику серед населення та необхідність проведення подальшої роботи.
Такі заходи дуже потрібні пацієнтам задля своєчасного виявлення ризику виникнення серцево-судинних захворювань.
Кафедра загальної практики (сімейної медицини)
