ДО 200-РІЧЧЯ З ДНЯ НАРОДЖЕННЯ ВЕЛИКОГО КОБЗАРЯ

ДО 200-РІЧЧЯ З ДНЯ НАРОДЖЕННЯ ВЕЛИКОГО КОБЗАРЯ: КОЖНИЙ МАЄ ВІДКРИТИ ДЛЯ СЕБЕ ШЕВЧЕНКА ЗАНОВО

6 березня 2014 року в Університеті відбувся творчий вечір з нагоди святкування 200-річчя з дня народження Тараса Шевченка, який підготували студенти різних факультетів за підтримки відділу гуманітарної освіти та виховання (начальник – О.С. Горова), університетської бібліотеки (завідувач – Л.О. Матюхіна) та кафедри україністики (завідувач – А.Б. Гуляк).

«Шевченко… Великий Кобзар… Маяк нашого народу… Великий геній», – саме такими словами розпочався вечір, присвячений 200-річчю Тараса Григоровича Шевченка. Ініціатором та творчим натхненником заходу став студент 4 курсу медичного факультету№1 Юрій Рєзніков. Його ідею підтримали та втілили в життя активісти Університету К. Потапова (4курс мед. ф-т №1), М. Говорцова ( 3 курс мед. ф-т №1), Т. Чернуха (3 курс мед. ф-т №1), І. Моха (4 курс мед. ф-т №1), Ю. Примаченко (5 курс мед. ф-т №1), О. Волошин (2 курс мед. ф-т №2), Г. Загреба (1 курс мед. ф-т №3), А. Погоріла (1 курс мед. ф-т №3), Ю. Шевченко (1 курс мед. ф-т №3).

Вечір розпочався із виконання Державного гімну України усіма присутніми та вшануванням пам’яті «Небесної сотні» хвилиною мовчання.

Зі вступним словом від керівництва Університету до присутніх звернувся проректор з науково-педагогічної роботи та довузівської підготовки професор Я.В. Цехмістер, який передав вітання учасникам заходу від в.о. ректора Університету професора К.М. Амосової.

У промові доцента кафедри україністики Н.О. Шевель про творчий шлях Великого Тараса – романтика і реаліста, лірика та бунтаря, пролунало декілька шевченківських поезій та її власна, присвячена йому «…Я відкрила його для себе, вклавши це розуміння у поетичні рядки»:

Селянин-кріпак з відкритим серцем,

Він життя Вкраїні присвятив.

Своїм грізним словом і одвертим

Наш народ від ката боронив.

Не віддався га спокуси панства,

Не злякався смерті, ні в’язниць,

Чистий від нещирості та чванства,

Не хилився і не падав ниць.

Скільки ще напишуть гарних слів,

Та замало буде навіть цього

Для того, хто мучився й горів.

Для того, хто мучився й не каявсь,

Хто від інших радості радів,

Хто свою наблизив ранню старість,

Хто порвать кайдани заповів.

Він любив так щиро Україні,

І садки вишневі, і степи,

Де чомусь тепер лежить руїна,

А колись гуляли козаки.

У степу зустрів він Катерину,

Що Івася тисла до грудей.

Сиротою кинула дитину.

Чи нема тепер таких дітей?

А чи, може, зрадників немає,

Що тікають до чужих столів,

Що про рідну матір забувають,

Та й шукають кращих матерів?

Та не зникне України сила,

Доки є ще сильні серед нас!

Буде Україна ще щаслива –

Так хотів Великий наш Тарас!

Присутнім було представлено театралізоване дійство, присвячене темі «Жінки у житті та творчості поета», де в якості акторів виступили самі студенти. Вони з легкістю вжилися в свої ролі і достатньо правдоподібно показали епізоди із життя Шевченка. Насамкінець знавців творчого життєвого шляху Тараса виявила цікава вікторина із заохочувальними призами.