НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені О.О. Богомольця
ЧЕСТЬ, МИЛОСЕРДЯ, СЛАВА

ФЕЙКОВІ ВИБОРИ РЕКТОРА НМУ: ПРАВОВІ НАСЛІДКИ

23.05.2019
22.05.19 р. на сайті https://nmuofficial.com було оприлюднено оголошення про проведення 30.05.19р. виборів ректора. Оскільки ухвалою Печерського райсуду м. Києва від 21.05.19р. у справі № 75720293/19-ц було заборонено організовувати голосування та вчиняти будь-які інші дії з проведення виборів ректора, ця ухвала набрала чинності з моменту винесення та підлягає негайному виконанню, незалежно від відкриття виконавчого провадження, її було офіційно вручено як МОЗ України, так і «адміністрації НМУ», яка тимчасово контролює ректорат та організовує «вибори», а за невиконання цієї ухвали статтею 382 КК України передбачено кримінальну відповідальність, 23.05.19р. на тому ж сайті з’явилося дивне за своєю примітивністю навіть для цього сайту виправдання під назвою «Національний медичний університет виборов своє право на обрання ректора університету» https://nmuofficial.com/news/natsionalnyj-medychnyj-universytet-vyborov-svoye-pravo-na-obrannya-rektora-universytetu/ 
В цьому лінгвістичному та юридичному перлі автори, розуміючи, що проведення виборів заборонене, намагаються переконати академічну спільноту, що цією забороною можна знехтувати та, нарешті, обрати з трьох гідних кандидатів, запропонованих для голосування, найгіднішого.
Цікаво, що згідно цього виправдання, вибори відбудуться не згідно Закону чи Статуту, а «на підставі рішень Верховного суду України та Апеляційного суду м. Києва».
В зв’язку з цим, вважаємо за необхідне повідомити таке:
1. Верховного суду України ніколи не існувало. Верховний Суд України припинив свою діяльність з 15.12.17р. З цієї дати функції касаційної інстанції виконує Верховний Суд.
2. Апеляційний суд м. Києва припинив свою діяльність 02.10.18р. З цієї дати функції суду апеляційної інстанції в межах м. Києва здійснює Київський апеляційний суд.
3. Ані Верховний Суд, ані Київський апеляційний суд, ані Апеляційний суд м. Києва, ані «Верховний суд України» не встановлювали та не могли встановлювати підстав для проведення виборів ректора НМУ ім. О.О.Богомольця. Такі вибори відбувається не на підставі рішення суду, а на підставі Закону України «Про вищу освіту» та Статуту Університету.
4. Вибори ректора призначаються виключно у разі звільнення цієї посади. Натомість, як встановлено в постанові Верховного Суду від 16.05.19р. у справі № №826/14303/18 (адміністративне провадження №К/9901/66892/18), наразі ця посада не є вакантною, оскільки ректор Амосова К.М. не може вважатися звільненою.
В цій постанові Верховний Суд, який, як вірно зазначено в згаданому вище перлі, «це найвищий суд у системі судоустрою України», встановив, зокрема:
6.          01.02.2019 до суду надійшло клопотання представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця про відмову від касаційної скарги, підписане ректором Амосовою К.М. 08.01.2019.
…21.          Як вбачається з поданої відповідачем та третьою особою на стороні відповідача копії наказу Міністерства охорони здоров`я України “Про звільнення Амосової К.М.” від 08.01.2019№1-о, Амосову К.М. звільнено з посади ректора Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця з 08.01.2019. При цьому, згідно відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень, дію даного наказу було зупинено ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 11.01.2019 про забезпечення позову, постановленою в межах справи №826/14303/18, яка підлягала негайному виконанню.
22.          Отже, станом на момент підписання і подання до суду клопотання про відмову від касаційної скарги від імені Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця Амосова К.М. мала відповідні повноваження».
Таким чином, в зв’язку із зупиненням Окружним адміністративним судом м. Києва дії наказу МОЗ України від 08.01.19р. про звільнення Амосової К.М., вона не вважається такою, що звільнена ані станом на 08.01.19р., ані станом на 01.02.19р., ані станом на сьогодні, адже ухвала Окружного адмінсуду м. Києва про зупинення дії наказу про звільнення є чинною. І ці обставини встановлено Верховним Судом, висновки якого є обов’язковими для всіх інших судів, а також для всіх державних органів, підприємств, організацій, установ та громадян.
Отже, про жодні вибори ректора йтися не може, за відсутністю вакантної посади ректора.
5. Розуміючи, що т.зв. «адміністрація» НМУ, яка впевнена, що в Україні діє «Верховний суд України», не спроможна так глибоко аналізувати законодавство та судові рішення і розуміє тільки прямі, чітко та однозначно викладені заборони, Амосова К.М. звернулася до Печерського райсуду м. Києва із заявою про забезпечення позову шляхом заборони проведення виробів ректора. І суд ухвалою від 21.05.19р. цю заяву задовольнив, чітко та недвозначно про це вказавши, про що вже було згадано вище.
Ухвала Печерського райсуду м. Києва від 21.05.19р. є окремим самодостатнім процесуальним документом, який підлягає негайному виконанню та за невиконання якого передбачено кримінальну відповідальність для будь-яких державних органів, включаючи МОЗ та його посадових осіб, фізичних чи юридичних осіб, включаючи всіх учасників незаконного голосування. При цьому, посилання на будь-які рішення інших судів в контексті можливості невиконання ухвали Печерського райсуду м. Києва від 21.05.19р. є проявом правового невігластва, адже в Україні не прецедентна система права.
6. 23.05.19р. на сайті МОЗ з’явилося (а потім одразу зникло) оголошення про заслуховування 24.05.19р. звітів ректорів, зокрема «ректора НМУ Кучина». Отже, цей фальстарт, за Фрейдом, демонструє, хто саме вже заздалегідь визначений переможцем цих псевдовиборів.
Сподіваємось, що академічна спільнота НМУ імені О.О.Богомольця, яка має високий авторитет та повагу як на теренах нашої держави так і поза іі межами, не дозволить перетворити себе у «електорат», який можна використовувати, як заманеться.
Кримінальний кодекс України
Стаття 382. Невиконання судового рішення
1. Умисне невиконання вироку, рішення, ухвали, постанови суду, що набрали законної сили, або перешкоджання їх виконанню –
карається штрафом від п’ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк до трьох років.
2. Ті самі дії, вчинені службовою особою, –
караються штрафом від семисот п’ятдесяти до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк до п’яти років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
3. Дії, передбачені частиною першою або другою цієї статті, вчинені службовою особою, яка займає відповідальне чи особливо відповідальне становище, або особою, раніше судимою за злочин, передбачений цією статтею, або якщо вони заподіяли істотну шкоду охоронюваним законом правам і свободам громадян, державним чи громадським інтересам або інтересам юридичних осіб, –
караються позбавленням волі на строк від трьох до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років.