НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені О.О. Богомольця
ЧЕСТЬ, МИЛОСЕРДЯ, СЛАВА

ФЕЙСБУК-ПРОЕКТ ДМИТРА ДУБЕНКА “КИЇВСЬКИЙ МЕДИЧНИЙ: ANAMNESIS VITAE”. Робота університетських кафедр та клінік після подій 1917-1920 років.

02.05.2019

У 1923 році в Університеті були кафедри українського та російського лекторію, утворені за принципом “ранньої українізації”. Більшості кафедр було по дві, а деяких навіть три, які в повному складі перейшли із Жіночого медичного інституту (у 1921 році наш Університет утворено шляхом з’єднання медичних факультетів Університету святого Володимира, Українського Університету, Жіночого медичного інституту та Одонтологічного інституту).

Професор Олександр Черняхівський за роботою.

Професор Олександр Черняхівський зі студентами та колективом кафедри.

Підпис професора О. Черняхівського

Будівля колишнього Жіночого медичного інституту, де знаходилась кафедра гістології українського лекторію у 1923 році. Сьогодні – навчальний корпус НМУ ім.О.О.Богомольця на вул. Мечникова 5

 

 

 

 

 

 

 

Сьогодні ми дізнаємось про кафедру гістології українського лекторію у 1923 році, стан якої описаний у звіті завідувача – професора Олександра Черняхівського (про нього та його братів можна прочитати тут: http://nmu.ua/news/braty-chernyahivski-vid-syanu-do-donu/). Стилістика та граматика документа збережені.

Гістольогічні лабораторії української лектури

Катедрою проводилось навчання студентів гістольогії на 1-2 курсах, а ембріольогії на 3-му. На першому семестрі вивчалась теорія мікроскопа, мікроскопічна техніка, вчення про клітину, частина вчення про тканини, на 2-му вчення про тканини та частина приватної гістології. На 3-му семестрі викладалась ембріольогія (…).

Архівний документ. Звіт кафедри гістології українського лекторію за 1923 рік.

Під час практичних вправ кожен студент повинен був замалювати даний йому препарат, при чому йому було показано всі його деталі і сшиток цей служив для контролю над працею студента, без нього йому не могло бути зроблено зарахування семестрів і він не допускався до іспитів.
Після закінчення теоретичних лекцій та практичних вправ на загальній гістології почалось зарахування колльоквіума по мікроскопу, мікроскопічній техніці та загальній гістології. Під кінець 4-го семестра приступлено до утворення семінара (студентський гурток – автор), в данний момент обявлена запись для бажаючих вступити до нього.
Лабораторія кафедри утворилась з невеликої лабораторії наново улаштованої мною в Українському Університеті та з лабораторії Жіночого медичного інституту. Сполучення це сталось у 1921 році. (…) У той час не було змоги проводити наукову працю, через те, що персонал щоб існувати мусив займатись тяжкою фізичною працею. Справи покращали після того, як катедрі було передано майно та помешкання лабораторії Жіночого медичного інституту. Хоч ця лябораторія була в дуже зруйнованому стані, а невелика її бібліотека була наполовину знищена. В ній було: 46 мікроскопів з револьверами, правда значна частина їх була попсована, ембріологічні моделі, мікротоми.
(…) Брак в лабораторії води, палива спиняв роботу на холодний час, при чому до дому доводилось брати пляшечки з різними розчинами, які інакше потріскались би од холоду в лябораторії. А коли прийняти на увагу, що в цей час і студенти і вчителі й дома сиділи без палива, світла, з зіпсованою каналізацією , без води, часто голодні, то не треба дивуватись, що життя в лябораторії тілько омижливлювалось лише викладами лекцій та проведенням практичних вправ.(…) Зимою хоч і топилось в лабораторії, але температура була 4-5 градусів, так що можна було працювати.
(…) Життя кафедри у 1923 році трохи покращало. Зимою топилось, води не було, відділ постачання давав спирт і бензин. На 1-му курсі було 450 студентів, на 2-му 350. Опріч того, катедра проводила заняття з кількома сотнями студентів російської лектури. Практичні заняття відвідувались всіма студентами, а лекції відвідувались менше, бо над відвідуванням останніх не велось контролю.

Наступного разу про кафедру гістології російського лекторію та кафедру фізіології.

Далі буде…