НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені О.О. Богомольця
ЧЕСТЬ, МИЛОСЕРДЯ, СЛАВА

ЩО ПРИХОВУЄ НЕЗАКОННА АДМІНІСТРАЦІЯ РЕЙДЕРІВ НМУ?

26.05.2019

«Демократичні», «прогресивні», «відкриті»… Приблизно так звучать компліменти керівництва МОЗу представникам нинішньої «адміністрації» НМУ ім. О.О. Богомольця, які сплять і бачать себе на вищих керівних посадах Університету, але вже у легалізованому колективом статусі – через вибори. Бо ота ганебна приставка «псевдо», «самопроголошені», «нелегітимні» добряче і вже давно свердлить професорські спини. Колеги до певного часу можуть робити вигляд, що конфлікт в НМУ їх не обходить, але думку свою стосовно нього мають. Так само мають думку щодо професійного рівня та моральних якостей претендентів на вищу посаду в Університеті. Чи поділяють переконання високопосадовців з профільного міністерства щодо їх «демократичності», «прогресивності», «відкритості», питання риторичне. Бо існує низка запитань від університетської спільноти, які крутяться у її представників на язику, але поки з різних причин (у кожного вони свої) не озвучуються.

Наприклад, чому це такий відкритий і порядний головний претендент на посаду ректора НМУ Юрій Кучин до сих пір не оприлюднив на сайті матеріали свого звіту у МОЗі, як це робили його звинувачені у закритості попередники? Нема про що звітувати? Чи знову, як у тому фільмі для майбутніх абітурієнтів, обрав стиль «Ми зробили…», «Ми домоглися….», «Ми ініціювали….», а далі – низка новацій ректора Катерини Амосової і її команди? Пам’ятається, пан Лінчевський, друг, покровитель і соратник Кучина, навіть обіцяв пряму трансляцію звітів ректорів, як це було, скажімо, у минулому році.

А ще не може не виникати інше, і вже зовсім не риторичне питання – чому на офіційному сайті Університету нема ні штатного розкладу, затвердженого Вченою радою, ні кошторису. Ні… Питання, чи вміє нинішній «перший проректор» розпоряджатися державними грошима, не виникає ні в кого. Вміє, і це він довів ще перебуваючи на посаді директора інституту післядипломної освіти, коли гарненько і без жодних докорів сумління зробив державні кошти у мільйонних вимірах своїми власними. Просто, цікаво, на які виміри він може зазіхнути на новій керівній посаді…

Якби отой виборчий процес дійсно задумувався як процедура відкрита, демократична, хіба не доцільно було б замість того, щоб у вузькому колі давати інструктаж «електорату», а голову лічильної комісії спонукати у цілях економії часу підписувати порожні протоколи, організувати публічні виступи кандидатів перед колективом? І чому б на сайті не подати максимум важливої інформації з відкритим доступом, починаючи від наказу про організацію виборів, склад оргкомітету, виборчої комісії, закінчуючи списками всіх виборців, у тому числі від студентів (плюс положення про студентське самоврядування), спостерігачів, тощо? Якщо не вистачає професіоналізму, необхідних знань і досвіду, щоб правильно і відкрито діяти у виборчому процесі, підтверджуючи свій статус «прогресивних реформаторів», можна просто скористатися досвідом інших закладів вищої освіти. Наприклад, ось як це робив НАЦІОНАЛЬНИЙ ФАРМАЦЕВТИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ .

Напевне, справа не лише у некомпетентності. Необхідна інформація не подається у відкритий доступ тому, що тоді доведеться пояснювати, наприклад, чому у виборчій комісії одночасно знаходяться професор Венцьківський і його зять професор Нікітін? А ще, чому оргкомітет очолює не один з шановних академіків, а колишній міліціонер-антимайдановець Поливач? І багато чого іншого доведеться пояснювати спільноті – віч на віч, відкрито, публічно. З теперішнього часу. І з минулого, про окремі «яскраві» події якого «реформаторам» дуже хочеться забути… Забути самим і наказати забути спільноті. Але чи вдасться, побачимо…