НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені О.О. Богомольця
ЧЕСТЬ, МИЛОСЕРДЯ, СЛАВА

Сьогодні Вчителю, Хірургу, Вченому, Гуманісту, Академіку Володмиру Сергійовичу Земскову виповнилось би 80 років

09.09.2019

Володимир Сергійович Земсков понад 20 років був завідувачем кафедри хірургії у Національному медичному університеті ім. Богомольця і його учні працюють  чи не  в кожному медичному закладі Україні. Перелік його розробок у медицині великий, адже професора Земскова цікавили різні сфери і в усі намагався привнести щось нове, своє. Він займався пластичною хірургією, гемосорбцією, лазерною терапією, за розробки з кріохірургії його колектив отримав Державну премію СРСР, а один з його учнів розвинув цей напрямок в Австрії і створив Європейську асоціацію кріохірургів. А ще Володимир Сергійович Земсков був незвичайною, яскравою людиною, здатною на вчинки і в професії, і в чисто людському спілкуванні. Він міг дістати з кишені власні кошти і дати студенту для поїздки на зарубіжну конференцію,  шукав можливості аби відправити на стажування в Європу хірургів свого центру,  боровся проти   бюрократизму в медицині, проти  стандартних підходів, а найбільше – проти байдужості.  Любив повторювати, що професія , як любов, одна-єдина на все життя. Її треба зустріти,  відчути, пристрасно захотіти і тоді все вийде. У нього було саме так. Згадаймо і вшануймо великого Лікаря і велику Людину разом з Олег Бобров

«АКАДЕМИК В.С. ЗЕМСКОВ
Професор Земсков Володимир Сергійович народився 9 вересня 1939 року в місті Нижній Новгород (Горький) у Росії, в родині інженера. Мати його була лікарем- педіатром. Під час Другої світової війни його батька було заангажовано як висококваліфікованого спеціаліста на виробництві у Ворошиловградський (нині Луганський) металургійний комбінат, де він і залишився працювати після війни. Згодом до Луганська переїхала вся родина. Тут у 1956 році Володимир Земсков закінчив середню школу № 25, а в 1962 році Луганський медичний інститут. Медінститут тоді було нещодавно сформовано, консервативних настроїв не було й студенти, що виявляли науковий інтерес, мали можливість дуже рано прилучатися до клініки. З 2-го курсу інституту Володимир працював у гуртку фізіології та хірургії, де багато оперував на тваринах, а на 6-му курсі вже самостійно виконував деякі хірургічні операції.
З 1962 року Земсков працює хірургом у лікарні міста Паркомуна, пізніше у Комунарському (Алчевському) онкологічному диспансері, що на Луганщині.
Своїм першим учителем-клініцистом він вважає Павла Гавриловича Кравцова – хірурга, завідувача диспансеру. У 1969 році, після чотирьох невдалих спроб вступити до аспірантури в Москві й Києві, він стає аспірантом Київського НД рентгено-радіологічного онкологічного інституту (нині інститут онкології АМН України), де доля зводить його з Іваном Тодосовичем Шевченком – провідним вченим, засновником цього інституту.
І. Т. Шевченка він називає своїм другим учителем.
У 1972 році В.С. Земсков захищає кандидатську дисертацію на тему “Комплексна діагностика злоякісної меланоми шкіри”. Цього ж року він починає працювати у Київському НДІ клінічної та експериментальної хірургії (нині Інститут хірургії та трансплантології АМН України імені О. О. Шалімова) на посаді молодшого наукового співробітника. Робота в цьому інституті з Олександром Олексійовичем Шалімовим – хрещеним батьком Української хірургії – довершує формування хірургічного генія Володимира Сергійовича Земскова. О. О. Шалімова він називає своїм третім вчителем. У 1978 році він стає старшим науковим співробітником і очолює відділ.
У 1981 році захищає докторську дисертацію на тему “Хірургічне лікування гострого панкреатиту та його ускладнень”, цього ж року він очолює Кафедру загальної хірургії Київського медичного інституту (нині НМУ імені О. О. Богомольця). У 1982 році на базі Київської міської (Жовтневої) лікарні №14 (нині ЦМКЛ м. Києва), де тоді знаходилась і кафедра, В. С. Земсков засновує Київський міський центр хірургії печінки, жовчних шляхів та підшлункової залози. Центр цілодобово працює зі швидкої допомоги й приймає хворих не тільки з міста Києва, а й з усієї України та інших республік СРСР. У 1983 році він одержав звання професора. У 1985 році за розробку та втілення у клінічну практику методів й техніки кріодеструкції злоякісних новоутворень проф. Земсков отримав Державну премію СРСР. У 1987 році його було обрано членом Міжнародної асоціації хірургії печінки, жовчних протоків та підшлункової залози (IHPBA). У 1988р. йому було присвоєно звання Заслуженого діяча науки Української РСР.
У цей час він бере участь у проектуванні реконструкції 2- поверхневої будівлі хірургічного корпусу Жовтневої лікарні, зведеного у 1907 році, що потребував капітального ремонту. За новим проектом – це 3-поверховий будинок з відокремленим оперблоком та відділенням реанімації й просторими операційними на 3-му поверсі. У 1989 році, на час реконструкції, Кафедра загальної хірургії №1 разом із Центром хірургії печінки перебазувалась у Київську міську клінічну лікарню №10. Однак, доля розпорядилась так, що тимчасовий переїзд став кінцевим. Реконструйований хірургічний корпус Жовтневої лікарні було віддано під урологію, де і зараз знаходиться Кафедра урології НМУ імені О.О Богомольця..
Вже на початку дев’яностих 10-та лікарня посідає перші місця у Києві за показникам обороту хірургічного ліжко-дня та іншими статистичними показниками, тільки інколи за рахунок загальної кількості ліжок поступаючись лікарні швидкої допомоги. Розпад СРСР у 1991 році й наступна економічна дестабілізація призводять до зменшення фінансування медичної галузі, яка наближається до катастрофи. Для підтримки роботи хірургічних відділень і забезпечення належного рівня ургентної служби професор Земсков організує лікарів й створює внутрішньолікарняну касу, за рахунок якої покривається нестача фінансування й проводяться ремонти у будівлі хірургічного корпусу. Незважаючи на важкі економічні умови, в клініці продовжується і наукова діяльність.
У 1995 році професор В. С. Земсков за медичні досягнення у галузі боротьби з раком отримує звання академіка Академіїї Універсалє Гул’єльмо Марконі (Рим, Італія), його обирають членом Европейського ордену гідності А.С.О.Е.М.(Брюсель, Бельгія) та Товариства Альберта Швейцера (Австрія), а також багатьох інших міжнародних благодійних некомерційних організацій. У 1997 році він вступив до Міжнародного хірургічного товариства (ІSS). У цьому ж році він заснував приватну клініку, названу його ім’ям. Прибутки цієї структури використовуються для подальшої реконструкції хірургічного корпусу 10-ої клінічної лікарні.
У 2000 році проф. В.С. Земсков стає лауреатом Міжнародного відкритого рейтингу “Золота фортуна”.
Під час роботи проф. Земскова на кафедрі значно поширився спектр її наукової діяльності. На кафедрі розроблялись наступні методики:
лікування та профілактика захворювань печінки;
лікування та профілактика жовчнокам`яної хвороби та її ускладнень;
профілактика, діагностика та лікування мікрохолелітіазу;
діагностика та лікування гострих та хронічних захворювань підшлункової залози;
лікування та профілактика гнійно-септичних ускладнень в загальній хірургії;
імунодіагностика та імунотерапія в хірургії;
еферентна терапія;
пластична та реконструктивна хірургія;
оптимізація перебігу раньового процесу в пластичної хірургії;
комплексне лікування патологічного ожиріння;
комплексна терапія злоякісних новоутворень з використанням препаратів чистотілу великого;
лікування виразкової хвороби шлунка та дванадцятипалої кишки, поєднаної з захворюваннями органів гепатопанкреатодуоденальної зони;
розробка методів сорбційної детоксікації в хірургії;
малоінвазивна та ендоскопічна хірургія;
комплексна програма терапії цукрового діабету (трансплантація бета-клітин, метаболічна хірургія цукрового діабету).
Результати наукових досліджень публікуються в міжнародних наукових виданнях, також і в англомовних. У клініці працюють робочі групи, що розробляють окремі наукові напрямки у співпраці з науково-дослідними інститутами України та Європи. Проф. В.С. Земсков є автором 5-ти монографій:… .та більше ніж 100 авторських свідоцтв. Під його керівництвом були захищені 17 докторських та 43 кандидатських дисертації. На кафедрі проходили післядипломне навчання лікарі, які зараз працюють у США, Франції, Німеччині, Узбекистані, Лівані, Конго, Австралії, Перу.
В останні роки свого життя проф. В.С. Земсков виїхав за місце й жив у селі. Він дуже цікавився філософією й біологічною медициною й починав впроваджувати деякі методи у клінічну практику.
Життя Володимира Сергійовича Земскова обірвалося на 62-му році у відділенні інтенсивної терапії Клінічної лікарні № 10. Обширний інфаркт міокарда. Його велике серце зупинилось у ніч з 20 на 21 лютого 2002 року».