НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені О.О. Богомольця
ЧЕСТЬ, МИЛОСЕРДЯ, СЛАВА

ВАШ ПЛАНОВИЙ “ТЕХНІЧНИЙ ОГЛЯД”: РЕКОМЕНДАЦІЇ МІЖНАРОДНИХ ЕКСПЕРТІВ (за WebMD, останній перегляд – 15.03.2019)

04.06.2019

К.Амосова

“Мене часто запитують, чи варто приходити для «профілактичного обстеження» до лікаря щорічно і яким має бути його обсяг. Більшість тих, хто задає це питання, щиро вірить, що «чим частіше і більше – тим краще», роблячи купу різних аналізів і досліджуючи всі свої органи, благо, приватна медицина надає таку можливість. До речі, багато лікарів теж щиро вірять в «технічні огляди».

Насправді це не так. Випадкова знахідка відхилень в результатах обстежень, як правило, невеликих, без жодних симптомів тягне за собою проведення все нових і нових тестів у різних медичних центрах і купу консультацій лікарів.

Щоб в результаті впевнено «зняти» діагноз або «підозру» на нього і зробити «пацієнта», який встиг начитатися google, щасливим.

Хочу викласти «свіжу» експертну позицію лікарів, що саме варто «обстежувати» у себе практично здоровим людям, з американського джерела. В літературі можна знайти і дещо інші рекомендації з невеликими відмінностями в кратності обстежень, подекуди з трохи більшим набором тестів. Такі відмінності не принципові. До захворювань, на діагностику яких націлений цей перелік, є певна генетична схильність, що доцільно брати до уваги і за наявності хворих родичів обстежуватися раніше й частіше.

Що саме рекомендують «обстежувати» за відсутності симптомів?

1. Систематично вимірювати свою вагу. Найкращим є оцінювання отриманих результатів з урахуванням зросту за допомогою індексу маси тіла (ІМТ, калькулятори є онлайн). Його збільшення понад норму є важливим фактором ризику підвищення артеріального тиску (АТ) і захворювань серця, мозку та судин, які пов’язані з атеросклерозом, а також цукрового діабету 2-го типу і деяких видів раку. 25-29,9 свідчить про надмірну вагу, а >30 – про ожиріння.

2. Вимірювати артеріальний тиск (АТ). Нормальним вважають <120/80. Зверніть увагу, що за останніми міжнародними рекомендаціями вже 130/85 засвідчує підвищення АТ (раніше це було 140/90). При нормальному АТ його треба повторно вимірювати 1 раз в 1-2 роки, при підвищеному – значно частіше.

3. Визначати рівень загального холестерину (холестеролу) в крові. Підвищення (зазвичай, вище 5.2 ммоль/л) є фактором ризику серцево-судинних захворювань, пов’язаних з атеросклерозом, перш за все – інфаркту та інсульту. Рівень холестерину рекомендують визначати, починаючи з 20-ти років, обов’язково – після 35 років для здорових чоловіків і 45 років для жінок, а за наявності у них факторів серцево-судинного ризику (ожиріння, куріння, підвищеного АТ, цукрового діабету) – в більш молодому віці. Кратність залежить від цифр в аналізах.
Зверніть увагу на відсутність чіткої «норми» для холестерину. Натомість є т.зв. цільові рівні, які залежать від серцево-судинного ризику. Тобто, для пацієнта з наявним серцево-судинним захворюванням 5,2 ммоль/л є завеликим і потребує зниження за допомогою препаратів.

4. Визначати рівень глюкози в крові для діагностики т.зв. «порушення толерантності до неї» (це – офіційний термін), або преддіабету і, звісно, діабету. При нормальній масі тіла це рекомендують робити після 45 років, при підвищеній та/або підвищеному АТ раніше. Якщо рівнень глюкози нормальний (до 6,1ммоль/л у венозній крові) аналіз рекомендують повторювати кожні 3 роки, якщо підвищений – значно частіше, за рекомендацією лікаря.

5. Визначати можливі вогнищеві зміни шкіри тіла, особливо прискіпливо придивлятись до родиних плям і будь-якіх ущільнень і потім слідкувати за можливими змінами їхніх розмірів, контурів, кольору, що дає можливість рано діагностувати рак шкіри (меланому). Бажано робити це самому щомісяця.

6. Проводити пальпацію грудних залоз (для жінок) для виявлення ущільнень з метою ранньої діагностики раку. З 20-річного віку робити це кожні 3 роки, після 40-ка щорічно.

7. Робити мамографію, тобто рентгенографію грудних залоз. Одні експерти рекомендують це щорічно після 40 років, інші кожні 2 роки у віці 50-74. Останнім часом з’явилися дані щодо невеликого, але достовірного, підвищення ризику розвитку онкологічних захворювань, в т.ч. молочної залози, пропорційно частоті виконання рентгенівських досліджень.

8. Виконувати РАР-тест (для жінок) в клітинах мазку з шийки матки для ранньої діагностики раку кожні 3 роки у віці 21-64 роки. Частина експертів рекомендують жінкам у віці 30-64 років робити два тести: РАР і тест на визначення папіломавіруса кожні 5 років.

9. Проводити обстеження на рак прямої та товстої кишки після 50 років, за допомогою аналізів калу на приховану кров – щорічно, сфігмоїдоскопії (огляду прямої і сигмовидної кишки) – кожні 5 років і колоноскопії ( огляду всього товстого кишківника) – кожні 10 років.

На завершення: «нормальні» показники обстеження – не привід розслабитись і не займатись оздоровленням способу життя!”