НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені О.О. Богомольця
ЧЕСТЬ, МИЛОСЕРДЯ, СЛАВА

ВИБОРИ РЕКТОРА НМУ ЗУПИНЕНО ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.08.2019

Розуміючи, що останні дні його «адміністрації» та покровителів з МОЗ спливають, Ю.Кучин відчайдушно призначив на 03.09.19р. т.зв. «другий тур» виборів ректора.

Щодо незаконності першого туру та відвертих маніпуляцій при його призначенні та проведенні вже було багато написано, не потрібно бути юристом, аби зрозуміти, що проведення в 2019році виборів ректора на підставі оголошення від 23.04.2018р. в зв’язку із звільненням Амосової К.М. є абсурдом, адже у вересні 2018р. суд поновив її на посаді, відтак, підстава для оголошення виборів автоматично відпала. Після повторного звільнення Амосової К.М. МОЗ України мало оголошувати нові вибори, а не шахрайським шляхом використовувати старе оголошення, що втратило чинність.

Останньою крапкою в цьому питанні стала подача колективної заяви до поліції та колективного позову про визнання незаконним першого туру виборів декількома недавніми палкими прихильниками та захисниками «адміністрації Кучина», зокрема, В.Поливачем, який керував блокуванням ректорату та його «обороною» від державних виконавців та працівників. Очевидно, що В.Поливач та інші позивачі, яких вигнав Ю.Кучин, добре знають про перебіг «виборів», відтак, з доказовою базою в суді та правоохоронних органах проблеми не буде.

Щодо т.зв. «другого туру виборів», вважаємо за необхідне повідомити про те, що ухвалою Печерського райсуду м. Києва від 27.08.19р. у справі № 757/45267/19-ц заборонено МОЗ України та НМУ ім. О.О.Богомольця призначати та проводити вибори ректора на підставі оголошення про вибори від 23.04.18р.

Наголошуємо на тому, що цю заборону винесено судом не за позовною заявою Амосової К.М., а за позовом одного з поважних та авторитетних професорів – В.А.Черняка, якого, разом з іншими потенційними претендентами на посаду ректора, було позбавлено права подати свою заяву про участь у виборах, адже внаслідок судової заборони на проведення виборів він, як і інші законослухняні громадяни, які планували подати свої заяви в період з 13.06.18р. до 24.06.18р., були позбавлені такої можливості, оскільки з 13.06.18р. вчинення будь-яких дій з проведення конкурсу, в т.ч. з приймання та аналізу пропозицій претендентів було неможливим, зважаючи на судову заборону.

Ухвалу від 27.08.19р. вручено МОЗ України, з нею ознайомлено «адміністрацію» НМУ ім. О.О.Богомольця та особисто Ю.Кучина.

Відповідно до ч. 1 ст. 157 Цивільного процесуального кодексу України, ухвала суду про забезпечення позову підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Отже, проведення «другого туру виборів» вважатиметься злочином, передбаченим 382 КК України, а всі учасники цього «другого туру» будуть співучасниками у вчиненні цього злочину.

Наразі Ю.Кучин, знаючи про факт винесення ухвали та її зміст, отримавши її офіційно, відчайдушно вчиняє дії, які, відповідно до ст. 14 КК України, є готуванням до злочину (готуванням до злочину є підшукування або пристосування засобів чи знарядь, підшукування співучасників або змова на вчинення злочину, усунення перешкод, а також інше умисне створення умов для вчинення злочину), за яке також передбачена кримінальна відповідальність та намагається шляхом обману переконати академічну спільноту за будь-яку ціну обрати його «ректором».

А академічна спільнота, добре знаючи моральні якості Ю.Кучина, який неодноразово продавав не тільки колег, але й своїх вчителів, має розуміти ціну його обіцянок та зважати на те, що вчинення злочину за попередньою змовою групою осіб не означає, що ніхто не несе особистої відповідності, адже «голосували гуртом», а, навпаки, є обтяжуючою обставиною.

Ті, хто розраховує, що голосування є таємним і вони можуть потім сказати, що не голосували за Кучина, чи не голосували взагалі, мають уважно прочитати ухвалу Печерського райсуду від 27.08.19р. та розуміти, що судом заборонено не тільки безпосередньо голосування, але й будь-які дії з підготовки та проведення виборів, в т.ч. реєстрація виборців, отримання бюлетенів тощо.

Звичайно, якщо в процесі досудового розслідування у кримінальному провадженні буде встановлено, що особа брала участь у цьому процесі під примусом чи погрозами, це буде пом’якшуючою обставиною, яка дозволить отримати не 8 років позбавлення волі, а мінімальні 3, проте, такий примус ця особа має довести, а також обґрунтувати, що перешкоджало їй повідомити про нього правоохоронні органи завчасно, як це передбачено законом.

Переконливо просимо не піддаватися на провокації авантюристів, час який сплив, та прийняти виважене рішення.

 

 

Кримінальний кодекс України

Стаття 382. Невиконання судового рішення

  1. Умисне невиконання вироку, рішення, ухвали, постанови суду, що набрали законної сили, або перешкоджання їх виконанню –

карається штрафом від п’ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк до трьох років.

  1. Ті самі дії, вчинені службовою особою, –

караються штрафом від семисот п’ятдесяти до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк до п’яти років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

  1. Дії, передбачені частиною першою або другою цієї статті, вчинені службовою особою, яка займає відповідальне чи особливо відповідальне становище, або особою, раніше судимою за злочин, передбачений цією статтею, або якщо вони заподіяли істотну шкоду охоронюваним законом правам і свободам громадян, державним чи громадським інтересам або інтересам юридичних осіб,

караються позбавленням волі на строк від трьох до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років.