НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені О.О. Богомольця
ЧЕСТЬ, МИЛОСЕРДЯ, СЛАВА

За програмою «Доступні ліки» використано 1,7 млрд грн, без моніторингу ефективності лікування – Рахункова палата

11.05.2019

Реалізація програми «Доступні ліки» в 2017-2018 роках дала можливість оплатити хворим на серцево-судинні захворювання, цукровий діабет ІІ типу та бронхіальну астму 1,7 млрд грн вартості лікарських засобів. При цьому моніторинг ефективності застосування відповідних лікарьских засобів МОЗ не запроваджений, достовірної інформації про результативність немає.

Звіт про результати аудиту ефективності використання коштів субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на відшкодування вартості лікарських засобів для лікування окремих захворювань розглянутий та затверджений на засіданні Рахункової палати. Відповідальний за проведення аудиту – заступник Голови Рахункової палати Андрій Майснер.

«Формально реімбурсація працює. Але метою має бути одужання людей, зниження смертності та, наприклад, збільшення тривалості життя пацієнтів. Ніхто не встановив жодних індикаторів ефективності програми. Який ефект від лікування цими «доступними ліками» і від витрачання 1,7 млрд грн коштів платників податків – невідомо», – сказав Андрій Майснер. Про необхідність здійснення відповідного моніторингу у листопаді 2018 році також зазначало Європейське регіональне бюро Всесвітньої організації охорони здоров’я в своєму звіті про ефективність діяльності програми «Доступні ліки».

Програма, яка реалізовується з 1 квітня 2017 року Міністерством охорони здоров’я, районними державними адміністраціями, виконавчими органами міських рад та закладами охорони здоров’я за рахунок коштів субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам, збільшила доступність ліків для окремих категорій громадян шляхом часткового або повного відшкодування їм вартості придбаних медикаментів. Зокрема, при вартості таких препаратів від 5 до 900 грн, держава заощадила пацієнтам від 14 до 100 відсотків вартості упаковки таких лікарських засобів.

Бюджетна програма за видатками у 2017 році виконана в сумі 627,2 млн грн, у 2018 році – 1038,4 млн грн, що становить відповідно 90 і 96 відс. відкритих асигнувань.

Водночас запроваджений Кабінетом Міністрів України та МОЗ механізм реімбурсації шляхом визначення граничної оптово-відпускної ціни (верхньої межі вартості лікарських засобів), а також встановлення обмежень щодо кількості міжнародних непатентованих назв (діючих речовин) лікарських засобів (23 з 245 наявних), які можуть відшкодовуватися, не ставлять за мету забезпечити потребу хворих у таких ліках, а також досягнути ефективності лікування.

З часу запровадження реімбурсації МОЗ не володіє інформацією про реальну потребу в коштах на здійснення таких видатків. Немає також інформації про основні лікарські засоби, вартість яких відшкодовувалась, рівень фактичного охоплення урядовою програмою осіб з відповідними захворюваннями та терапевтичний ефект від застосування таких лікарських засобів.

Аудит Рахункової палати також встановив, що Уряд, МОЗ та Держпродспоживслужба не забезпечили належного контролю за формуванням цін на ліки, що призводить до неефективного використання бюджетних коштів. Зокрема, в аптеках у вільній торгівлі (без рецепта) є ліки тих же найменувань, дозування, виробництва, що й препарати, внесені до реєстрів лікарських засобів, вартість яких підлягає відшкодуванню, але за нижчою ціною, ніж зафіксована в них. Це – свідчення неекономного використання державних коштів у разі відшкодування вартості таких ліків. Крім того, такі факти підтверджують реальні можливості виробників лікарських засобів та суб’єктів господарювання (власників аптечних закладів) встановлювати ціни нижче, ніж фіксовані за програмою реімбурсації.

Аналіз цін лише по 52 назвах лікарських засобів одного реєстру засвідчив, що у 40 відс. з них роздрібна ціна в аптеках є нижчою більш ніж на 20 відсотків. Наприклад, на 28‑29.01.2019 роздрібна ціна таблеток “Клосарт” 100 мг № 100, виробництво “Кусум Фарм”, Україна, за даними “Аптека “Знахар”, Львів, становила 158,35 грн, а за даними реєстру, затвердженого наказом МОЗ від 21.01.2019 № 148, – 201,26 грн, або на 42,9 грн (27 відс.) більше.

За розрахунками аудиторів, ризики неекономного використання бюджетних коштів у цілому по Україні можуть сягати 154,7 млн гривень. Крім того, деякі аптеки не зацікавлені долучатися до програми відшкодування вартості ліків. Причина – замала частка надходжень від продажу таких ліків в їх доходах (близько 380 грн в день). Відповідно, мешканці тих населених пунктів, де аптеки не виявили бажання подати заяви на участь у програмі, не можуть придбати ліки із відшкодуванням їх вартості за місцем проживання та/чи обслуговування в закладі охорони здоров’я і звертаються до аптек іншого населеного пункту. Такий механізм залучення суб’єктів господарювання до програми реімбурсації не гарантує справедливого доступу громадян до цих послуг.

У Рахунковій палаті зазначають, що МОЗ також не забезпечило обŽрунтованості розрахунків затвердженого в державі ресурсу на відшкодування вартості лікарських засобів, розподілу коштів субвенції між обласними бюджетами і бюджетом м. Києва та прозорості розрахунків граничних оптово-відпускних цін, з використанням яких формується реєстр лікарських засобів, вартість яких підлягає відшкодуванню, а також визначається розмір відшкодування з державного бюджету.

Так, Дніпропетровська, Житомирська, Київська, Кіровоградська, Миколаївська, Полтавська, Тернопільська, Херсонська, Хмельницька, Чернівецька області та м. Київ недоотримали порівняно з іншими чотирнадцятьма регіонами субвенції, за розрахунками, на суму 42,7 млн грн (в середньому на 6,4 грн менше на 1 хворого).

Окремі розпорядники коштів субвенції допустили використання коштів з порушеннями законодавства, що призвело до нанесення збитків державі. Причина – неналежний контроль за виписаними рецептами, непроведення звірок з власниками аптек про відпущені ліки, а також відсутність електронного документообігу за механізмом реімбурсації.

Так, КНП “Львівська 1-а міська клінічна лікарня імені Князя Лева” та управлінням охорони здоров’я департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради сплачено ТзОВ “Елпіс” (аптечний пункт № 2) за лікарські засоби 282,1 тис. грн, на які фактично рецепти не виписувалися. За цим фактом зареєстровано кримінальне провадження.

«Позитивним є запровадження МОЗ з 1 квітня електронного рецепта, що дасть можливість забезпечити прозорість реімбурсації», – зауважив Андрій Майснер.

Аудит також засвідчив, що Міністерство охорони здоров’я відбирало виробників ліків на підставі визначеної граничної оптово-відпускної ціни, але при цьому підтвердження показників ефективності препаратів, згідно зі встановленими міжнародними стандартами, не запитувало.

Крім того, із 245 міжнародних непатентованих назв лікарських засобів та їх комбінацій, які застосовуються при лікуванні серцево-судинних захворювань, бронхіальної астми та цукрового діабету ІІ типу, до переліків препаратів, вартість яких відшкодовується, увійшло лише 23 назви. При цьому в реєстрах лікарських засобів, вартість яких підлягає відшкодуванню, крім інформації про назви та дозування ліків, виробника і суми відшкодування, інші важливі відомості, зокрема про ефективність лікарського засобу, приналежність до оригінального, генеричного (копії), гібридного чи іншого виду препарату, відсутні.

Досі також не забезпечено належного інформування населення про терапевтичну ефективність препаратів, вартість яких відшкодовується. А це позбавляє громадян доступу до інформації про представлений на ринку лікарський засіб та можливий ефект від його застосування. Не проводиться і моніторинг терапевтичного ефекту від застосування ліків, вартість яких відшкодовується з державного бюджету, протягом усього періоду медикаментозної терапії, починаючи з відпуску ліків до повного припинення їх приймання, з метою ефективного використання бюджетних коштів із досягненням основної мети – допомоги хворим.

Рішення та Звіт про результати аудиту будуть оприлюднені на веб-сайті Рахункової палати.