Кафедра загальної практики (сімейної медицини)

Організаційні основи сімейної медицини для 6 курсу

ОРГАНІЗАЦІЙНІ ОСНОВИ

СІМЕЙНОЇ МЕДИЦИНИ

програма навчальної дисципліни

(курс за вибором)

для студентів 6 курсу медичних факультетів

вищих медичних навчальних закладів

ІІІ – ІV рівнів акредитації

 

Спеціальності : 7.110101 „Лікувальна справа”

7.110104 „Педіатрія”

7.110105 „Медико-профілактична справа”

 

Київ – 20 10

 

Програма складена зав. кафедри загальної практики (сімейної медицини) НМУ ім. О.О.Богомольця д.м.н.професор Гиріна О.М.; зав. кафедри поліклінічної справи та сімейної медицини Тернопільського державного медичного університету ім. І.Я.Горбачевського д.м.н. професор Гощинський В.Б.; зав. кафедри загальної практики – сімейної медицини Харківського державного медичного університету д.м.н. професор Пасієшвілі Л.М.; зав.кафедри сімейної медицини Одеського державного медичного університету д.м.н. професор Попік Г.С.; зав. кафедри поліклінічної справи та сімейної медицини Львівського національного медичного університету ім. Д.Галицького д.м.н. професор Скляров Є.Я.; зав. кафедри поліклінічної терапії та сімейної медицини Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова д.м.н. професор Чернобровий В.М.

Рецензенти:

Л.І.Остапюк Начальник навчально-методичного відділу, доцент кафедри анатомії людини

Національного медичного університету ім. О.О.Богомольця, к.м.н., член робочої групи МОЗ України по запровадженню положень Болонської декларації у навчальний процес у ВМ(Ф)НЗ (накази МОЗ України від 17.06.2004 р. №309 та від 04.12.2008 р. №721).

 

Г.І.Лисенко Професор, д.м.н. завідувач кафедри сімейної медицини Національної медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л.Шупика.

 

 

А.С.Свінцицький Професор, д.м.н. завідувач кафедри внутрішніх хвороб №2, Національного медичного університету ім. О.О.Богомольця.

 

 

 

 

Програма обговорена та ухвалена на нараді завідувачів опорних кафедр загальної практики – сімейної медицини Вищих медичних навчальних закладів МОЗ України 16-17.03.2010 та 19.04.2010рр.

(м. Київ, НМУ ім. О.О.Богомольця)

Пояснювальна записка

Програма з дисципліни „ Організаційні основи сімейної медицини” для вищих медичних навчальних закладів освіти України ІІІ – І V рівнів акредитації складена для спеціальностей „Лікувальна справа” 7.110101, „Педіатрія” 7.110104, „Медико-профілактична справа” 7.110105 напрямок підготовки 1101 „Медицина”. Вивчення навчальної дисципліни „Організаційні основи сімейної медицини” здійснюється на 6 курсі навчання, коли проводиться профілізація, відповідно до напряму підготовки.

В умовах адаптації галузі охорони здоров ’ я України до нових економічних відносин ПМСД відведена провідна роль у медичному забезпеченні населення.

Назріла необхідність здійснення реструктуризації галузі на основі науково-обгрунтованих потреб міського та сільського населення у різних видах медичної допомоги та пріоритетного розвитку такої допомоги на засадах сімейної медицини. 80% усіх хворих починають і закінчують лікування у ПМСД і лише 20 % підлягають госпіталізації.

Сімейну лікувальну практику необхідно розглядати як таку, яка забезпечує тривалу опіку за здоров’ям громадянина та всіх членів його сім’ї, незалежно від характеру хвороби, стану органів і систем організму у всі періоди життя людини.

Вивчивши світовий досвід і усвідомлюючи відповідальність за суттєві проблеми в системі охорони здоров ’ я та на основі затвердженої 30 січня 2010 року Верховною Радою України Загальнодержавної програми розвитку первинної медико-санітарної допомоги на засадах сімейної медицини на період до 2012 року, МОЗ України пропонує основні зусилля спрямувати на розвиток первинної медичної допомоги на засадах загальної практики – сімейної медицини, яка є одним із головних пріоритетів розбудови національних систем охорони здоров’я, особливо в умовах дефіциту фінансових ресурсів.

 

 

Програма складена на підставі таких нормативних документів:

 

1. Постанова Кабінету Міністрів України № 989 від 20.06.2000 „Про комплексні заходи впровадження сімейної медицини в систему охорони здоров ’ я”.

2. Наказ МОЗ України № 214 від 11.09.2000 „Про комплексні заходи впровадження сімейної медицини в систему охорони здоров ’ я”.

3. Закон України про вищу освіту від 17.01.2002

4. Наказ МОЗ України №35 від 24.02.2002 „Про затвердження положення про особливості ступеневої освіти медичного спрямування, та освітньо-кваліфікаційну характеристику лікаря-спеціаліста за освітою „лікувальна справа”.

5. Освітньо-кваліфікаційні характеристики (ОКХ) та освітньо-професійниі програми (ОПП) підготовки фахівців, затверджених наказом МОН України №239 від 16.04.2003 „Про затвердження складових галузевих стандартів вищої освіти з напряму підготовки 1101 – Медицина”.

 

6. Експериментальний навчальний план, розроблений на принципах Європейської кредитно-трансферної системи ( ECTS ) і затверджений Наказом МОЗ України від 31.01.2005 №52 „Про затвердження та введення нового навчального плану підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня „Спеціаліст” кваліфікації „Лікар” у вищих навчальних закладах ІІІ – І V рівнів акредитації України за спеціальностями „Лікувальна справа”, „Педіатрія”, „Медико-профілактична справа”.

 

7. Рекомендації щодо розроблення навчальних програм навчальних дисциплін, затвердженими наказом МОЗ України від 24.03. 2004 р за № 152 „Про затвердження рекомендацій щодо розроблення начальних програм навчальних дисциплін” зі змінами та доповненнями, внесеними наказом МОЗ України від 12.10.2004 за №492 „Про внесеня змін та доповнень до рекомендацій щодо розроблення навчальних програм навчальних дисциплін”.

 

8. Інструкція про систему оцінювання навчальної діяльності студентів за умови кредитно-модульної системи організації навчального процесу ( Медична освіта у світі та в Україні. Затверджено МОЗ України як навчальний посібник для викладачів, магістрів, аспірантів, студентів. Київ. Книга плюс. 2005).

 

9. Наказ МОЗ України від 23.07.2007р. №414 „Про внесення змін до наказу Міністерства охорони здоров’я України від 31.01.2005 р. №52 „Про затвердження та введення нового навчального плану підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня „Спеціаліст” кваліфікації „Лікар” у вищих навчальних закладах ІІІ – І V рівнів акредитації України за спеціальностями „Лікувальна справа”, „Педіатрія”, „Медико-профілактична справа”.

10. Додаток від 11.11.2008 № 08.01-22/2222.

 

Термін навчання за спеціальностями „Лікувальна справа” 7.110101, „Педіатрія” 7.110104, „Медико-профілактична справа” 7.110105” – 6 років. Кінцеві цілі з дисципліни для всіх навчальних спеціальностей однакові, тому складена єдина програма з організаційних основ сімейної медицини. Згідно з навчальним планом навчання здійснюється на 6 році навчання.

Програма структурована на модулі, змістові модулі, теми.

Організаційні основи сімейної медицини” як навчальна дисципліна:

а) грунтується на вивченні студентами навчальних дисциплін: внутрішньої медицини, інфекційних захворювань, епідеміології, педіатрії, ендокринології, неврології, онкології, хірургії, офтальмології, отоларингології, дерматології, клінічних імунології та фармакології, реаніматології, соціальної медицини та охорони здоров’я, гігієни та екології, біостатистики, інформатики, етики та деонтології та інших морфологічних дисциплін і інтегрується з ними;

б) забезпечує вивчення правових і організаційних засад ПМСД;

в) сприяє формуванню профілактичного напрямку діяльності майбутніх лікарів з урахуванням можливого впливу на стан здоров ’ я населення чинників різного походження;

г) конкретизує методи впровадження формування здорового способу життя в родині;

д) сприяє навчанню сімейного лікаря основ ведення всіх членів сім’ї протягом їхнього життя.

Особлива увага у викладені дисципліни приділяється питанням: визначення здоров’я всієї родини, ранньої діагностики, лікування та профілактики хворих на догоспітальному етапі, що сприяє підвищенню якості підготовки лікаря для амбулаторного підрозділу охорони здоров’я.

 

Організація навчального процесу здійснюється за кредитно-модульною системою відповідно до реалізації положень Болонської декларації у системі вищої медичної освіти.

Програма дисципліни структурована на 1 модуль, до складу якого входить 3 змістових модулі. Всього годин 135/ 4,5 кредити (практичних занять – 80, СРС – 55).

 

 

МОДУЛЬ 1

ОРГАНІЗАЦІЙНІ ОСНОВИ СІМЕЙНОЇ МЕДИЦИНИ

 

Змістові модулі:

  • Організація позалікарняної допомоги (наступність догоспітального та госпітального етапів).
  • Організація проведення медико-соціальної експертизи.
  • Профілактично-синдромальний підхід в практиці сімейного лікаря.

 

Обсяг навчального навантаження студентів описаний у кредитах ECTS , які зараховуються студентам при успішному засвоєнні ними модулю навчальної дисципліни.

Кредитно-модульна система організації навчального процесу спонукає студентів систематично вчитися протягом навчального року.

Видами навчальної діяльності студентів згідно з навчальним планом є: а) практичні заняття; б) самостійна робота (СРС), в організації якої значну роль мають консультації викладачів. Тематичні плани лекцій, практичних занять, СРС забезпечують реалізацію у навчальному процесі всіх тем, які входять до складу змістових модулів.

 

Видами навчальної роботи згідно з навчальним планом є:

а) практичні заняття;

б) самостійна робота студентів;

в) консультації.

 

Практичні заняття проводять на клінічних базах кафедри ( в поліклініці, у відділеннях сімейної медицини, амбулаторіях сімейного лікаря та стаціонарах); методика організації практичних занять передбачає:

  • зробити студента учасником процесу надання медичної допомоги пацієнту, членам його родини, вміти працювати в команді студентів, лікарів, інших учасників надання медичної допомоги;
  • сформувати відповідальне відношення студента, як майбутнього фахівця за рівень своєї підготовки та вдосконалення її протягом навчання;
  • при цьому необхідно робити акцент на формуванні навичок, вмінь: оцінювати стан здоров’я пацієнта, та всіх членів його сім’ї; проводити спілкування сімейним лікарем з пацієнтом та членами його родини; оцінювати стан здоров’я та виявляти ранні відхилення в ньому, пов’язуючи з факторами ризику в сім’ї та довкіллі;

– навчити складати програми ведення амбулаторних хворих терапевтичного профілю з урахуванням трьохетапності надання медичної допомоги;

– навчити проводити диспансеризацію здорових і хворих, складати групи і планувати спостереження;

– навчити під керівництвом викладача організовувати стаціонар на дому пацієнту для раннього, та адекватного ведення їх згідно поточних вимог ПМСД;

– знати принципи реабілітації та вміти проводити санаторно-курортний відбір;

– вміти залучати всю сім ’ ю до профілактики розвитку захворювання, пояснюючи переваги здорового способу життя;

– вміти розробляти профілактичні поетапні плани для всієї родини;

– навчити організовувати „Школи здоров ’ я” для хворих із хронічними неінфекційними захворюваннями (ХНІЗ);

– вміти заповнювати облікову документацію та проводити оцінку якості медичної допомоги;

– визначати тактику в процесі експертизи втрати працездатності (тимчасової та стійкої), заповнювати відповідні документи;

– для реалізації зазначеного необхідно надати студенту докладний план його роботи на кафедрі та забезпечити організацію його реалізації;

– студент має засвоїти необхідні методи сучасних досліджень, алгоритми обстежень, вміти складати генеологічне дерево сім’ї, визначати стан здоров’я та відхилень в ньому, планувати поетапну профілактику, проводити ранню діагностику, складати план лікування відповідно до стандартів доказової медицини, володіти методами надання необхідної невідкладної допомоги в обсязі лікаря сімейної медицини;

– знати раціональне харчування і вміти впроваджувати профілактичне харчування при найбільш поширених захворюваннях;

– вміти докладно доповідати історію ведення амбулаторного хворого на заняттях в групі, клінічних розборах, практичних конференціях;

– вміти входити в контакт з пацієнтом, збираючи анамнез життя та його захворювання, завдяки опитуванню по органах і системах;

– проводити фізикальне обстеження з визначенням ранніх симптомів відхилення здоров ’ я;

– поглиблено обстежувати при наявності хвороби терапевтичного профілю;

– формувати діагноз, призначати лікування, визначати заходи первинної та вторинної профілактики.

 

СРС та індивідуальна робота студента складає 4 0% від навчального плану і містить:

  • підготовку до занять;
  • опрацювання тем, які не входять до плану аудиторних занять;
  • роботу студентів у відділеннях клінічних баз кафедри, кабінетах функціональної діагностики, лабораторіях;
  • засвоєння практичних навичок згідно переліку;
  • робота на комп ’ ютерах з підготовки до ліцензійного інтегрованого іспиту Крок 2;
  • виконання індивідуальної СРС.

 

Поточна навчальна діяльність студентів контролюється на практичних заняттях у відповідності з конкретними цілями.

Рекомендується застосовувати такі засоби оцінки рівня підготовки студентів: комп’ютерні тести, розв’язування ситуаційних задач; вміння проводити огляд пацієнта та оцінювати дані фізикального обстеження, результатів інструментальних досліджень і параметрів, що характеризують функції організму людини, його систем та органів; вміти визначати непрацездатність; вміння спілкуватися з членами родини та складення програм профілактичного, при необхідності лікувального та реабілітаційного напрямку з урахуванням факторів ризику, віку і соціального стану сім’ї.

 

Підсумковий модульний контроль здійснюється після завершення вивчення модуля.

 

Оцінка успішності студента з дисципліни є рейтинговою і виставляється за багатобальною шкалою як середня арифметична оцінка засвоєння відповідних модулів і має визначення за системою ETCS та традиційною шкалою, прийнятою в Україні.

ОПИС НАВЧАЛЬНОГО ПЛАНУ З ДИСЦИПЛІНИ

МОДУЛЬ 1

„ОРГАНІЗАЦІЙНІ ОСНОВИ СІМЕЙНОЇ МЕДИЦИНИ”

 

Структура

навчальної дисципліни

Кількість годин, з них

Рік навча нн я

Вид контролю

Всього

годин/

креди – тів)

Аудиторних

СРС

Лекцій

Практич них занять

1

Модуль І

Змістових модулів 1, 2, 3.

135 год / 4,5 кредита ECTS

80

55

6 курс

Поточний , підсумковий модульний контроль

2

У тому числі, підсумковий модульний контроль

4, 0 години 0,13 кр . ECTS

 

 

 

 

 

Примітка: 1 кредит ECTS = 30 годин.

Аудиторне навантаження – 59,25 %, СРС – 41,75 %.

 

Мета вивчення

В результаті вивчення дисципліни студент повинен:

– теоретично знати: основні принципи організації ПМСД на засадах сімейної медицини; напрямки роботи та функціональні обов’язки сімейного лікаря: форми організації праці; завдання сімейного лікаря; види лікувально-діагностичної роботи; профілактичну спрямованість у роботі;

– практично вміти: проводити раннє виявлення хворих з різною патологією на дільниці; призначити комплекс діагностичних обстежень і лікувально-профілактичних заходів; визначити показання до стаціонарного лікування; реалізовувати диспансерний метод обслуговування, санітарно-протиепідемічні заходи та комплексні плани оздоровлення населення.

Мета вивчення елективного курсу „Організаційні основи сімейної медицини” полягає у досягненні основних кінцевих цілей підготовки спеціаліста за 7.110101 „Лікувальна справа” та передбачає набуття студентом таких умінь:

  • Знати структуру ПМСД за принципом сімейної медицини.
  • Застосовувати правові, економічні аспекти діяльності сімейного лікаря.
  • Володіти етапами проведення диспансеризації, реабілітації.
  • Проводити оцінку стану здоров ’ я членів родини.
  • Виявляти ранні симптоми, синдроми захворювань та складати плани обстеження та лікування.
  • Знати і володіти вмінням призначати лікування в денних і домашніх стаціонарах.
  • Виявляти види непрацездатності та строки їх надання..
  • Знати особливості впровадження здорового способу життя серед членів родини.
  • Знати показання та протипоказання для санаторно-курортного лікування.
  • Впроваджувати профілактичні заходи для збереження здоров ’ я.
  • Знати особливості міжсекторальної співпраці сімейних лікарів в умовах позалікарняної допомоги.
  • Оцінювати переваги сімейного лікаря в провадженні профілактичних заходів.
  • Орієнтуватися в моделі і основних напрямках діяльності сімейного лікаря.

 

 

 

 

 

Зміст програми.

МОДУЛЬ 1

„ОРГАНІЗАЦІЙНІ ОСНОВИ СІМЕЙНОЇ МЕДИЦИНИ”

 

 

Кінцеві цілі модуля

Студенти повинні знати:

  • Систему і структуру ПМСД.
  • Особливості спілкування сімейного лікаря з пацієнтом та його родиною. Психогенні, деонтологічні аспекти діяльності сімейного лікаря. Вирішення медико-соціальних проблем родини.
  • Принципи диспансеризації, реабілітації.
  • Критерії оцінки життєдіяльності, ефективності, доречності скринінгових програм
  • Сучасну концепцію профілактичних заходів.
  • Загальну мету профілактики захворювань.
  • Складання програм плану проведення поетапних профілактичних заходів для поліпшення стану здоров ’ я сім ’ ї.
  • Сучасні методи лабораторної, інструментальної, функціональної діагностики захворювань, що використовуються в амбулаторії сімейного лікаря, показання до їх призначення за принципами доказової медицини.
  • Види та строки надання тимчасової непрацездатності.
  • Види позалікарняної медико-профілактичної допомоги.
  • Що означає первинна, вторинна, третинна і четвертинна профілактика.
  • Класифікацію факторів ризику, які призводять до виникнення захворювань.
  • Оцінку поширеності факторів ризику, як перший крок в розробці профілактичних заходів.
  • Роль сімейного лікаря в профілактиці хронічних неінфекційних захворювань.
  • Профілактика хронічних неінфекційних захворювань і пропаганда здорового способу життя, як основа системи охорони здоров ’ я.
  • Перспективні технології розвитку здоров ’ я, зокрема „Школи здоров ’ я” для хворих на хронічні неінфекційні захворювання.

 

 

Змістовий модуль 1

Організація позалікарняної допомоги (наступність догоспітального та госпітального етапів).

Конкретні цілі:

 

  • Обгрунтувати принципи сімейного обслуговування населення – безперервність надання медичної допомоги;
  • З ’ ясувати диспансерний метод обслуговування хворих та здорових.
  • Обгрунтувати необхідність та етапи диспансерного обслуговування.
  • Характеризувати комплекс оздоровчих заходів, що проводиться під час диспансеризації залежно від групи здоров ’ я.
  • З’ясувати основні принципи реабілітації, її види та етапи, чинники реабілітації, методи реабілітації.
  • Обгрунтувати санаторно-курортний відбір в амбулаторних умовах і з ’ ясувати показання та протипоказання до нього.
  • Характеризувати завдання, форми і методи роботи денних стаціонарів, їх медична та соціально-економічна ефективність.

 

 

Тема 1. Принципи надання первинної медико-соціальної допомоги населенню на засадах сімейної медицини. Організація роботи сімейного лікаря.

 

а) Загальні принципи сімейної медицини.
б) Професіограма сімейного лікаря.

в) Організація роботи сімейного лікаря.

г) Послідовність і наступність у роботі лікаря між амбулаторією і стаціонаром.

д) Аналіз діяльності сімейного лікаря.

 

 

Тема 2. Диспансеризація, реабілітація та санаторно-курортний відбір, який проводить сімейний лікар.

 

а) Диспансерний метод обслуговування хворих та здорових, мета диспансеризації, етапи диспансерного обслуговування, комплекс оздоровчих заходів, що проводиться під час диспансеризації залежно від групи здоров’я, оцінка ефективності диспансеризації.

б) Принципи реабілітації, визначення поняття медичної реабілітації, чинники, види та етапи.

в) Визначення поняття санаторій. Класифікація санаторно-курортних закладів. Показання та протипоказання для санаторно-курортного лікування. Правила оформлення документів при санаторно-курортному відборі.

 

Тема 3. Організація роботи денних і домашніх стаціонарів .

а) Організація лікувально-діагностичного процесу в денних стаціонарах, наступність та послідовність лікувально-діагностичного процесу з іншими підрозділами та лікувальними закладами. Медична та соціально-економічна ефективність денних стаціонарів.

б) Основні завдання і загальні показання до лікування в домашніх стаціонарах. Протипоказання до лікування вдома. Режим поведінки хворих і комплекс лікувальних заходів у домашніх стаціонарах.

в) Роль раціонального харчування у збереженні та зміцненні здоров ’ я здорових і хворих. Загальні вимоги до раціонального харчування. Потреба людини в енергії. Роль білків, жирів, вуглеводів, мікроелементів, вітамінів у раціональному харчуванні.

Вода, водний режим.

 

Змістовий модуль 2

Організація проведення медико-соціальної експертизи

Конкретні цілі:

  • Знати загальні питання медико-соціальної еспертизи.
  • Вміти визначати непрацездатність.
  • Аналізувати критерії груп інвалідності.
  • Аналізувати методи виявлення морфологічних порушень при захворюваннях органів дихання.
  • Виявляти ранні ознаки артеріальної гіпертензії та ІХС.
  • Знати загальні принципи зниження артеріального тиску.
  • Вміти оцінювати прогресування ІХС.
  • Аналізувати морфометричні порушення при захворюваннях сполучної тканини.
  • Знати диференційно діагностичні критерії ураження шлунку та 12-ти палої кишки.
  • Вміти аналізувати показники досліджень дуоденального вмісту, шлункового соку, жовчі та біохімічних показників крові.
  • Інтерпретувати показники клінічного та біохімічного дослідження крові, сечі та гормонів. Визначення гормонів щитовидної залози.

 

Тема 4. Загальні питання організації медико-соціальної експертизи(МСЕ).

а) Загальні питання організації медико-соціальної експертизи (МСЕ). Найважливіші завдання лікарських консультативних комісій (ЛКК) і медико-соціальних експертних комісій (МСЕК). Визначення поняття непрацездатності. Класифікація непрацездатності. Класифікація і критерії груп інвалідності. Основні положення про видачу лікарняних листків, порядок роботи МСЕК.

Тема 5. МСЕ при захворюваннях органів дихання ( гострі бронхіти, пневмонії хронічні обструктивні захворювання легень, бронхіальна астма і хронічна дихальна недостатність).

а) Клініко-експертна характеристика захворювань органів дихання, хронічної дихальної недостатності.

б) Методи виявлення морфологічних порушень та функціональних змін при захворюваннях органів дихання, ознаки легеневої та легенево-серцевої недостатності.

в) Критерії визначення тимчасової та стійкої втрати працездатності хворих при гострих та хронічних захворюваннях органів дихання.

 

 

Тема 6. МСЕ при захворюваннях системи кровообігу. МСЕ при захворюваннях сполучної тканини

а) МСЕ захворювань системи кровообігу ( артеріальна гіпертензія, ІХС, міокардити та кардіоміопатії). Клініко-експертна характеристика захворювань систем органів кровообігу. Методи виявлення морфологічних порушень та функціональних змін при даних захворюваннях, критерії тимчасової та стійкої втрати працездатності.

б) МСЕ ревматизму, ревматоїдного артриту, системного червоного вовчаку, дерматоміозиту та інші. Клініко-експертна характеристика захворювань сполучної тканини. Методи виявлення морфологічних порушень та функціональних змін при даних захворюваннях, критерії тимчасової та стійкої втрати працездатності.

 

 

Тема 7. МСЕ при захворюваннях травної системи (шлунку, кішківника, хворобах печінки, жовчного міхура і підшлункової залози).

а) МСЕ при захворюваннях травної системи (гастрити, виразкова хвороба шлунка, 12-ти палої кишки). Клініко-експертна характеристика і класифікація захворювань травної системи. Методи виявлення морфологічних порушень та функціональних змін при даних захворюваннях, критерії тимчасової та стійкої втрати працездатності.

б) МСЕ при захворюваннях печінки та підшлункової залози. Клініко-експертна характеристика і класифікація захворювань печінки та підшлункової залози. Методи виявлення морфологічних порушень та функціональних змін при даних захворюваннях, критерії тимчасової та стійкої втрати працездатності.

 

Тема 8. МСЕ при захворюваннях нирок. МСЕ при захворюваннях крові. МСЕ при захворюваннях ендокринної системи та обміну речовин.

а) МСЕ при захворюваннях нирок (хронічний гломеруло- та пієлонефрит, хронічна ниркова недостатність). Клініко-експертна характеристика і класифікація захворювань нирок. Методи виявлення морфологічних порушень та функціональних змін при даних захворюваннях, критерії тимчасової та стійкої втрати працездатності.

б) МСЕ при захворюваннях крові (анемії – залізодефіцитна, В12 фолієводефіцитна, гемолітична). Клініко-експертна характеристика і класифікація захворювань крові. Методи виявлення морфологічних порушень та функціональних змін при даних захворюваннях, критерії тимчасової та стійкої втрати працездатності.

в) МСЕ при захворюваннях ендокринної системи та обміну речовин (тиреотоксикоз, гіпотиреоз, цукровий діабет, ожиріння). Клініко-експертна характеристика і класифікація захворювань ендокринної системи та обміну речовин. Методи виявлення морфологічних порушень та функціональних змін при даних захворюваннях, критерії тимчасової та стійкої втрати працездатності.

 

Змістовий модуль 3

Профілактично-синдромальний підхід в практиці сімейного лікаря.

 

Конкретні цілі:

  • Вміти розпізнавати 4 варіанти профілактики.
  • Знати 4 категорії здорового способу життя.
  • Вміти пояснювати основні ланки патогенезу та вплив тригерних факторів на розвиток захворювання.
  • Знати основні фармакоекономічні стратегії профілактики та лікування при найбільш поширених хронічних неінфекційних захворюваннях.
  • Знати принципи профілактичного харчування.
  • 12 кроків здорового харчування.
  • Вміти організовувати „Школи здоров ’ я” для хворих на ХНІЗ.

 

 

Тема 9. Оцінка поширеності факторів ризику в розвитку основних хронічних неінфекційних захворювань та розробка профілактичних заходів з урахуванням синдромального підходу.

а) Зв’язок факторів ризику основних хронічних неінфекційних захворювань з медичною активністю пацієнтів первинної ланки охорони здоров’я працездатного віку тавиділення моделі профілактичної поведінки, яка потребує різної тактики профілактичних програм.

б) Оцінка поширеності факторів ризику – перший крок в розробці профілактичних заходів.

в) Класифікувати фактори ризику, які призводять до виникнення захворювань.

 

 

Тема 10. Розробка моделі профілактичних програм при серцево-судинних захворюваннях, органів дихання, органів травлення та інших найбільш поширених синдромах.

а) Загальною профілактикою захворювань є поліпшення стану здоров ’ я населення, а саме тривалості і якості життя. Реалізація цієї мети передбачає: зменшення рівня захворюваності (завдяки заходам первинної профілактики), раннє виявлення хворобливих станів в період їх латентного перебігу ( вторинна профілактика), виникнення ефективних заходів попередження, прогресування рецидивів захворювань серед осіб з клінічно встановленим діагнозом (третинна профілактика – диспансерне спостереження), повного виліковування деяких захворювань, які до останнього часу вважались хронічними ( пептичні виразки, асоційовані з H . Р ylori , вірусні гепатити та інше) – четвертинна профілактика.

 

Тема 11. Перспективні технології розвитку здоров’я. Профілактичне харчування, "школи здоров’я".

а) 12 кроків здорового харчування.

б) Спосіб життя має велике значення для здоров ’ я людини і складається з чотирьох категорій:

      • Економічної (рівень життя);
      • Соціологічної (якість життя);
      • Соціально-психологічної (стиль життя);
      • Соціально-економічної (устрій життя).

 

Орієнтовна структура залікового кредиту

МОДУЛЬ 1

 

Тема

Аудиторна робота

 

Самостійна робота студентів

Змістовий модуль 1 . Організація позалікарняної допомоги (наступність догоспітального та госпітального етапів).

1.Принципи надання первинної медико-соціальної допомоги населенню на засадах сімейної медицини. Організація роботи сімейного лікаря.

 

6

 

2. Диспансеризація, реабілітація та санаторно-курортний відбір, який проводить сімейний лікар.

7

 

3. Організація роботи денних і домашніх стаціонарів.

7

 

Змістовий модуль 2. Організація проведення медико-соціальної експертизи

4. Загальні питання організації медико-соціальної експертизи(МСЕ).

7

 

5. МСЕ при захворюваннях органів дихання (гострі бронхіти, пневмонії, хронічні обструктивні захворювання легень, бронхіальна астма і хронічна дихальна недостатність).

7

 

6. МСЕ при захворюваннях системи кровообігу. МСЕ при захворюваннях сполучної тканини

7

 

7. МСЕ при захворюваннях травної системи (шлунку, кішківника, хворобах печінки, жовчного міхура і підшлункової залози).

7

 

8. МСЕ при захворюваннях нирок. МСЕ при захворюваннях крові. МСЕ при захворюваннях ендокринної системи та обміну речовин.

7

 

Змістовий модуль 3. Профілактично-синдромальний підхід в практиці сімейного лікаря.

9. Оцінка поширеності факторів ризику в розвитку основних хронічних неінфекційних захворювань та розробка профілактичних заходів з урахуванням синдромального підходу.

7

 

10. Розробка моделі профілактичних програм при серцево-судинних захворюваннях, органів дихання, органів травлення та інших найбільш поширених синдромах.

7

 

11. Перспективні технології розвитку здоров’я. Профілактичне харчування, "школи здоров’я".

7

 

Підсумковий модульний контроль

4

 

ВСЬОГО – 135

80

55

Кредитів ECTS 4 .5

 

 

 

Аудиторна робота – 59,25 %, самостійна робота – 41,75 %.

 

Тематичний план практичних занять з дисципліни „Організаційні основи сімейної медицини”

 

Тема

Кількість годин

1

Принципи надання первинної медико-соціальної допомоги населенню на засадах сімейної медицини. Організація роботи сімейного лікаря.

6

2

Диспансеризація, реабілітація та санаторно-курортний відбір, який проводить сімейний лікар.

7

3

Організація роботи денних і домашніх стаціонарів.

7

4

Загальні питання організації медико-соціальної експертизи (МСЕ).

7

5

МСЕ при захворюваннях органів дихання ( гострі бронхіти, пневмонії, хронічні обструктивні захворювання легень, бронхіальна астма і хронічна дихальна недостатність).

7

6

МСЕ при захворюваннях системи кровообігу. МСЕ при захворюваннях сполучної тканини

7

7

МСЕ при захворюваннях травної системи (шлунку, кішківника, хворобах печінки, жовчного міхура і підшлункової залози).

7

8

МСЕ при захворюваннях нирок. МСЕ при захворюваннях крові. МСЕ при захворюваннях ендокринної системи та обміну речовин.

7

9

Оцінка поширеності факторів ризику в розвитку основних хронічних неінфекційних захворювань та розробка профілактичних заходів з урахуванням синдромального підходу.

7

10

Розробка моделі профілактичних програм при серцево-судинних захворюваннях, органів дихання, органів травлення та інших найбільш поширених синдромах.

7

11

Перспективні технології розвитку здоров’я. Профілактичне харчування, "школи здоров’я".

7

12

Підсумковий модульний контроль

4

 

ВСЬОГО

80

 

Тематичний план самостійної роботи студентів (СРС)

 

Тема

Кількість годин

Вид контролю

1

Підготовка до практичних занять, теоретична підготовка та опрацювання практичних навичок

20

Поточний контроль на практичних заняттях

2

Виконання та захист індивідуальних завдань

2

-„-

3

Визначення показників роботи сімейного лікаря, денних і домашніх стаціонарів.

2

-„-

4

Розробка моделі профілактичних програм

2

-„-

5

Складання плану ведення пацієнта з ХОЗЛ та проведення профілактичних заходів

3

 

6

Складання плану ведення пацієнта з артеріальною гіпертензією та ІХС та проведення профілактичних заходів

3

 

7

Складання плану ведення пацієнта з ревматизмом та проведення профілактичних заходів

3

 

8

Складання плану ведення пацієнта з хворобами щитовидної залози (тиреотоксикозом, ендемічним зобом) та проведення профілактичних заходів

3

 

9

Складання плану ведення пацієнта з ожирінням та проведення профілактичних заходів

3

 

10

Складання плану ведення пацієнта з жовчно-кам’яною хворобою та проведення профілактичних заходів

3

 

11

Складання плану ведення пацієнта з хронічними захворюваннями сечо-вивідної системи та проведення профілактичних заходів

3

 

12

Складання плану ведення пацієнта з анеміями та проведення профілактичних заходів

3

 

13

Індивідуальна робота:

доповідь на клінічних конференціях баз кафедри.

1

-„-

14

Підготовка до підсумкового модульного контролю

4

Підсумковий модульний контроль ічв

 

Всього

55

 

 

 

 

Перелік питань для підготовки студентів до підсумкового модульного контролю.

 

  • Предмет і завдання загальної медицини (сімейної медицини). Історія розвитку. Основні напрямки розвитку.
  • Сучасні уявлення про структуру ПМСД.
  • Особливості роботи сімейного лікаря.
  • Принципи сімейного обслуговування
  • Облікова документація в роботі сімейного лікаря.
  • Організація роботи сімейного лікаря.
  • Функції та зміст роботи сімейного лікаря.
  • Деонтологія та етика відносин сімейного лікаря з пацієнтом і родиною.
  • Вирішення соціально-медичних проблем родини.
  • Метод скринінгу в сімейній медицині.
  • Головні принципи доказової медицини.
  • Поняття про здоров ’ я, проміжний стан, хворобу.
  • Функціональні клінічні синдроми в практиці сімейного лікаря.
  • Загальні принципи укріплення здоров ’ я.
  • Класифікація та значення факторів ризику.
  • Сучасні погляди на профілактику, диспансеризацію.
  • Показання та протипоказання для ведення хворих в домашніх умовах.
  • Переваги надання медичної допомоги в денних стаціонарах.
  • Показання до ведення хворих вдома, організація стаціонару на дому.
  • Проведення медико-соціальної та трудової експертизи в амбулаторних умовах.
  • Складові поетапної програми профілактики захворювань сім ’ ї.
  • Роль сімейного лікаря у виконанні національних програм України по боротьбі з артеріальною гіпертензією, цукровим діабетом.

 

Орієнтовний перелік практичних робіт та завдань для підсумкового

модульного контролю.

 

  • Опанування навичками оцінювання здоров ’ я, раннього виявлення відхилень від норми та ранньої діагностики захворювань.
  • Планування проведення скринінгу та моніторингу здоров ’ я.
  • Опанування навичками ведення хворих в амбулаторних умовах.
  • Виявляти наявність основних клінічних симптомів та синдромів при первинному контакті з пацієнтом.
  • Вміти проводити збір анамнезу захворювання, життя, епідемічного анамнезу.
  • Застосування об’єктивних методів обстеження : загальний огляд, перкусія, аускультація та пальпація органів з метою виявлення загальних та специфічних ознак захворювань.
  • Проводити диференційний діагноз, вміти обгрунтовувати його при найбільш поширених захворюваннях терапевтичного профілю.
  • Визначення необхідного обсягу показів та протипоказів до лабораторних, інструментальних, апаратних досліджень.Організація своєчасного виконання і знання правил підготовки хворого до обстеження. Інтерпретація результатів досліджень крові, сечі, калу, харкотиння,спинномозкової рідини, кислотно-лужного балансу, даних функціональних досліджень органів дихання, кровообігу, травлення, печінки, нирок та інших органів та систем, даних ультразвукового та рентгенологічних досліджень.
  • Встановлення клінічного діагнозу, визначення тактики ведення хворого в амбулаторних умовах.
  • Обгрунтування плану і показів до медикаментозного або оперативного лікування хворого з урахуванням його стану. Визначення показів до госпіталізації хворих та її організація. Організація стаціонару вдома. Застосування методів реабілітації.
  • Проведення профілактики захворювань та аналізу ефективності диспансеризації.
  • Організація санітарно-просвітницької роботи з метою пропаганди здорового способу життя.
  • Вміти проводити профілактичні заходи при вакцинації.
  • Вміти заповнювати та аналізувати облікову документацію закладів сімейної медицини.
  • Вміти спілкуватися з пацієнтом і родиною
  • Вміти складати програми ведення хворих в амбулаторних умовах при найпоширеніших захворюваннях серцево-судинної системи.
  • Вміти складати програми ведення хворих в амбулаторних умовах при найпоширеніших захворюваннях бронхо-легеневої системи.
  • Вміти складати програми ведення хворих в амбулаторних умовах при найпоширеніших захворюваннях системи травлення.
  • Вміти складати програми ведення хворих в амбулаторних умовах при найпоширеніших захворюваннях сечо-видільної системи.
  • Вміти складати програми ведення хворих в амбулаторних умовах при найпоширеніших захворюваннях опорно-рухового апарату.
  • Вміти складати програми ведення хворих в амбулаторних умовах при найпоширеніших захворюваннях крові – анеміях
  • Взаємодія сімейного лікаря з вторинним і третинним рівнями надання медичної допомоги.
  • Проведення медико-соціальної та трудової експертизи непрацездатності в амбулаторних умовах. Заповнення необхідних документів на ЛКК та медико-соціальну експертну комісію, МСЕК.
  • Вміти розробляти план профілактичних заходів для індивідуума та членів його сім ’ ї.
  • Вміти впроваджувати в родину здоровий спосіб життя і навчати профілактиці найпоширеніших захворювань.

 

 

 

 

 

 

ФОРМИ КОНТРОЛЮ ТА ОЦІНЮВАННЯ СТУДЕНТІВ

з елективного курсу

„Організаційні основи сімейної медицини”

 

Форми контролю і система оцінювання здійснюються відповідно до вимог програми елективного курсу „Організаційні основи сімейної медицини”, Інструкція про систему оцінювання навчальної діяльності студентів при кредитно-модульній системі організації навчального процесу (МОЗ України, 2005) та Наказу МОЗ України від 23.07.2007р. № 414 „Про внесення змін до наказу МОЗ України від 31.01.2005р. №52”.

Оцінка з елективного курсу „Організаційні основи сімейної медицини”, який включає однин модуль, є рейтинговою та визначається як сума оцінок поточної навчальної діяльності (у балах), що виставляється при оцінюванні знань студента відповідно до переліку питань, визначеного програмою курсу.

Максимальна кількість балів, що присвоюється студентам при засвоєнні модулю (залікового кредиту) становить 200 та складається з суми оцінок за поточну навчальну діяльність та індівідуальну роботу у разі успішного її виконання.

Поточний контроль здійснюється відповідно до конкретних цілей на кожному з семінарських занять. Для контролю рекомендується застосовувати такі засоби діагностики рівня підготовки студентів: тестові завдання (для контролю теоретичної підготовки студента), ситуаціні задачі (для оцінки уміння застосовувати теоретичні знання у конкретних ситуаціях), стандартизовані питання для письмового і усного контролю. Поточний контроль проводиться також шляхом усного і письмового опитування студентів та аналізу їх участі у загальній дискусії під час семінарських занять.

Поточне оцінювання студентів з відповідних тем проводиться за 4-бальною системою (відмінно, добре, задовільно, незадовільно) з подальшим перерахунком у багатобальну шкалу.

Оцінка „відмінно” виставляється у випадку, коли студент знає зміст заняття та лекційний матеріал у повному обсязі, ілюструючи відповіді різноманітними прикладами; дає вичерпно точні та ясні відповіді без будь-яких додаткових питань; викладає матеріал без помилок і неточностей; вільно вирішує ситуаційні задачі різного ступеню складності; бере активну участь у дискусії та обговоренні тематичних питань під час семінарських занять, демонструючи володіння матеріалом основних та додаткових джерел інформації.

Оцінка „добре” виставляється за умови, коли студент засвоїв зміст навчального матеріалу заняття та добре його розуміє, відповіді на питання викладає правильно, послідовно та системно, але вони не є вичерпними, хоч на додаткові питання студент відповідає без помилок; вирішує всі ситуаційні задачі, відчуваючи складнощі лише у найважчих випадках; бере участь в обговоренні тематичних питань під час семінарських занятть, демонструючи володіння матеріалом основних рекомендованих джерел інформації.

Оцінка „задовільно” ставиться студентові на основі його знань основного змісту заняття та при задовільному рівні його розуміння. Студент спроможний вирішувати видозмінені (спрощені) завдання за допомогою додаткових питань; вирішує ситуаційні задачі, відчуваючи складнощі у простих випадках; не спроможний самостійно системно сформулювати відповідь, але на прямо поставлені запитання відповідає правильно; намагається взяти участь в обговоренні окремих тематичних питань, але загальної підготовки не вистачає для адекватного ведення дискусії.

Оцінка „незадовільно” виставляється у випадках, коли знання і вміння студента не відповідають вимогам „задовільної” оцінки; студент пасивно стежить за ходом обговорення тематичних питань, не беручи в ньому участь, має явні труднощі при відповіді на прямі питання викладача.

Перерахунок оцінки за багатобальною шкалою здійснюється з урахування кількості практичних занять в модулі „ Організаційно-функціональні аспекти підсистеми ПМСД (сімейної медицини)”

Максимальні бали оцінювання студентів

при вивченні модуля „Організаційно-функціональні аспекти підсистеми ПМСД (сімейної медицини)”

Модуль 1 Організаційні основи сімейної медицини

 

Змістовий

модуль 1

 

 

Змістовий

модуль 2

Змістовий

модуль 3

Макс. бал

18

18

18

118

18

18

18

18

18

18

18

Перерахунок поточної успішності студента при вивченні модуля „ Організаційно-функціональні аспекти підсистеми ПМСД (сімейної медицини)”

Оцінки „відмінно” – 18 балів;

Оцінка „добре” – 16 балів;

Оцінка „задовільно” – 11 балів;

Оцінка „незадовільно” – 0 балів

Оцінювання самостійної роботи: оцінювання самостійної роботи студентів,яка передбачена в темі поряд з аудиторною роботою, здійснюється під час поточного контролю.

Максимальна кількість балів, яку може набрати студент за поточну навчальну діяльність, дорівнює 200 балів. Вона вираховується шляхом множення кількості балів, що відповідають оцінці „5”, на кількість тем у модулі з додаванням балів за індивідуальну самостійну роботу ( 18 х 11 = 198 ).

Мінімальна кількість балів , яку може набрати студент при вивченні модуля, вираховується шляхом множення кількості балів, що відповідають оцінці „3”, на кількість тем у модулі ( 11 х 11 = 121 ).

Оскільки формою підсумкового контролю з дисципліни „Організаційні основи сімейної медицини” є залік, який оцінюється за двобальною системою („зараховано”, „ не зараховано”) та не передбачає виділення окремого заняття на його проведення, то на останньому тематичному занятті з дисципліни після закінчення розбору теми студентам оголошується сума балів, яку набрав кожен з них за результатами поточного контролю та за виконання індивідуальних робіт. Студент отримує оцінку „зараховано”, якщо кількість набраних ним балів не менша за 120 і він відвідав усі навчальні заняття (семінари) або вчасно їх відпрацював. Якщо кількість балів менша за 120 або студент має академічну заборгованість, він отримує оцінку „не зараховано”.

Конвертація кількості балів з дисципліни в оцінки за шкалами ECTS та 4-ри бальною системою.

Кількість балів з елективного курсу, яка нарахована студентам, конвертується у шкалу ECTS наступним чином:

 

Оцінка ECTS

Статистичний показник

А

Найкращі 10% студентів

В

Наступні 25% студентів

С

Наступні 30% студентів

D

Наступні 25% студентів

Е

Останні 10 % студентів

 

Відсоток студентів визначається на вибірці для студентів даного курсу в межах відповідної спеціальності.

Кількість балів з елективного курсу, яка нарахована студентам, відповідає традиційній 4-ри бальній шкалі таким чином:

Оцінка ECTS

Оцінка за 4-ри бальною шкалою

А

„відмінно”

В,С

„добре”

D , Е

„задовільно”

FX, F

„незадовільно”

 

Оцінка FX , F („2”) виставляється студентам, яким не зараховано елективний курс після завершення його вивчення.

Оцінка FX („2”) виставляється студентам, які відвідали усі заняття, але не набрали мінімальної кількості балів за поточну навчальну діяльність. Вони мають право на відпрацювання незадовільних оцінок з подальшим перерахунком суми балів за поточну навчальну діяльність та зарахуванням дисципліни.

Студенту, який отримав оцінку „ F ”, декан факультету видає направлення на ліквідацію академічної заборгованості з дисципліни. Відпрацювання занять і підвищення балів студентами за направленням деканату повинно відбуватись в установленому порядку під час відпрацювань за графіком кафедри та індивідуально-консультативної роботи викладача. Після відпрацювань пропущених занять деканат повинен видати студенту залікову відомість. Ці студенти в обов?язковому порядку складають основні (базові) питання (усно або письмово) з навчальної дисципліни під час індивідуально-консультативної роботи викладача відповідної академічної (семестрової) групи. Повторне складання заліку дозволяється не більше 2-х разів і здійснюється за направленням деканату.

 

ПЕРЕЛІК НАВЧАЛЬНО – МЕТОДИЧНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

 

  • „Соціальна медицина і організація охорони здоров ’ я”. За ред. Москаленка В.Ф., Київ, Книга плюс, 2010.
  • Москаленко В.Ф., Гиріна О.М. „Організаційні основи сімейної медицини”.Том 1. Київ, Медицина, 2007; Том 2, Київ, Медицина, 2008.
  • Москаленко В.Ф. „Принципи побудови оптимальної системи охорони здоров ’ я. Український контекст” Київ, 2008.
  • Скляров Е.Я., Мартинюк І.О., Лемішко Б.Б. „Поліклінічна справа і сімейний лікар” Київ, 2003
  • „Медико-соціальна експертиза тимчасової та стійкої непрацездатності”, Дніпропетровськ, 2004.
  • „Сімейна медицина”. За ред.Гощинського В.Б.,Стародуба Є.М. Тернопіль, 2005.
  • Хвистюк О.М., Рогожин Б.А., Короп А.Ф. „Обсяги профілактичної, діцагностичної та лікувальної роботи лікаря загальної практики – сімейного лікаря” Харків, 2005.
  • W.G.W. Berma, D.M. Fleming. «Роль общей практики в первичной медико-санитарной помощи». ВОЗ, Копенгаген, 2006.
  • Шарманов Т. «Алмаатинский рубеж мирового здравоохранения». Алма-Аты-Вашингтон- Ж енева, 2008.
  • „Симптоми та синдроми в практиці сімейного лікаря”. Частина 1. Гиріна О.М., Пасієшвілі Л.М., Попік Г.С. та ін. Харків, 2009. 304 с.
  • „Наиболее распространенные симптомы и синдромы в практике семейного врача”.Часть 2. Гирина О.Н., Пасиешвили Л.М., Попик Г.С. и др. Харьков. 2009. 324 с.
  • Передерій В.Г., Ткач С.М. „Основи внутрішньої медицини”.Т.2. Вінниця. 2009.