НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені О.О. Богомольця
ЧЕСТЬ, МИЛОСЕРДЯ, СЛАВА

Медичний факультет №3

vigovska

ВИГОВСЬКА ОКСАНА ВАЛЕНТИНІВНА
доктор медичних наук,
професор кафедри дитячих інфекційних хвороб

просп. Перемоги, 34, тел. 456-56-25

Заступники декана:

Корнієнко Анатолій Борисович
Кандидат медичних наук, доцент кафедри педіатрії №4

Литвиненко Галина Сергіївна
Кандидата філологічних наук, доцент кафедри україністики

Донець Дмитро Георгійович
Асистент кафедри фтизіатрії та пульмонології

Гаврилюк-Скиба Галина Олександрівна
к.м.н., асистент кафедри гістології та ембріології

Куратор з упровадження кредитно-модульного навчання:

Запривода Лариса Петрівна
кандидат медичних наук, доцент кафедри гістології та ембріології

 

Історія медичного факультету №3
Національного медичного університету імені О.О. Богомольця

Описание: G:\сайт\Фото Деканів\2. Sheftel.jpgШефтель Анатолій Якович – перший декан педіатричного факультету, доктор медичних наук, професор, завідувач кафедри дитячої хірургії та ортопедії. У 1917 році закінчив медичний факультет Київського університету, в період евакуації в Челябінську очолював кафедру травматології та військово-польової хірургії. Наукові дослідження присвячені хірургії опорно-рухового апарату, організації дитячої хірургічної допомоги дітям в Україні. Очолював деканат з 1933 по 1937 рік.

 

 

 

"Описание: G:\сайт\Фото Деканів\3. Kolner.jpgКольнер Рахіль Юріївна – декан педіатричного факультету (1935-1936), доктор медичних наук, професор, завідувач кафедри педіатрії лікувального факультету. У 1925 році закінчила Харківський медичний інститут. Є автором понад 70 наукових праць, присвячених діагностиці, клініці та лікуванню захворювань печінки у дітей.

 

 

 

Описание: G:\сайт\Фото Деканів\4. Cherkasov.jpgЗ 1938 по 1948 рік деканом педіатричного та лікувального факультетів був Черкасов Олександр Володимирович – кандидат медичних наук, доцент, завідувач кафедри дитячих інфекційних хвороб та дитячих хвороб. Головний педіатр МОЗ УРСР. У 1916 році закінчив медичний факультет Київського університету. Автор понад 100 наукових праць, присвячених проблемам туберкульозного менінгіту, дифтерії, кишкових інфекцій та ін. Нагороджений двома орденами Трудового Червоного Прапора.

 

 

 

Описание: G:\сайт\Фото Деканів\5. Hohol.jpgЗ 1948 по 1952 роки деканат очолювала Хохол Олена Миколаївна – доктор медичних наук, професор, член-кореспондент АМН СРСР, завідувач кафедри пропедевтики дитячих хвороб, згодом – кафедри госпітальної педіатрії, заслужений діяч науки. У 1921 році закінчила Київський медичний інститут. Є автором близько 80 наукових праць, присвячених питанням фізіології і патології раннього дитячого віку, хворобам шлунково-кишкового тракту, туберкульозу, питанням вигодовування дітей першого року життя і розроблення іонічного молока. Була головою Республіканського і київського міського наукового Товариств педіатрів, членом правління Всесоюзного Товариства педіатрів. Нагороджена орденом Леніна, Трудового Червоного Прапора, медалями.

 

 

Описание: G:\сайт\Фото Деканів\6. Horodetska.jpgУ 1952-1957 роках деканом педіатричного факультету була Городецька Емма Генріхівна – доктор медичних наук, професор кафедри факультетської педіатрії, завідувач кафедри дитячих хвороб санітарно гігієнічного та стоматологічного факультетів. У 1924 році закінчила медичний факультет Саратовського університету. Вважається засновником розробок із захворювання підшлункової залози у дітей.

 

 

 

 

Описание: G:\сайт\Фото Деканів\7. Fedorovskiy.jpgУ 1957-1958 роках факультет очолював Федоровський Олексій Олександрович – доктор медичних наук, професор кафедри факультетської хірургії, засновник та перший завідувач кафедри хірургії педіатричного факультету, заслужений діяч науки УРСР, лауреат державної премії УРСР. У 1921 році закінчив Харківську медичну академію. Праці О.О. Федоровського присвячено питанням експериментальної та клінічної хірургії, зокрема проблемі переливання крові й кровозмішувачів. Член Міжнародного товариства трансфузіологів і почесний член Всесоюзного та Українського товариства хірургів. Нагороджений орденами Червоної Зірки, Вітчизняної війни ІІ ступені, „Знак Пошани” і медалями.

 

 

Описание: G:сайтФото Деканів8. Dmytrieva.jpgУ 1958-1962 роках деканом педіатричного факультету була Дмитрієва Неоніла Михайлівна – доктор медичних наук, професор кафедри фармакології, завідувач кафедри фармакології. У 1937 році закінчила Харківський медичний інститут. Є автором понад 100 наукових праць, присвячених впливу серцевих глікозидів на функції і метаболізм міокарда.

 

 

 

 

Описание: G:сайтФото Деканів9. Kurylin.jpgУ 1962-1966 роках педіатричний факультет очолював Курилін Іван Авксентійович лікар-отоларинголог, доктор медичних наук, професор, Заслужений діяч науки УРСР, Лауреат Державної премії УРСР, завідувач кафедри отолариноларингології. У 1941 році закінчив Алма-Атинський медичний інститут. В роки Великої Вітчизняної війни служив командиром санітарної роти, старшим лікарем Піхотного полку Сталінградського і Донського фронтів, потім працював ординатором хірургічного госпіталю 7-ї Гвардійської армії. Двічі був поранений. Автор близько 170 наукових праць, в тому числі 6 монографій, 14 винаходів, 26 рацпропозицій, присвячених питанням новоутворень ЛОР-органів, склеромі, отитам у дітей, тонзилярним патологіям, реконструктивно-відновній хірургії. Вперше в світовій оториноларингології застосував полімерні матеріали (тефлон, лавсан) для заміни дефектів кісткового і хрящового скелету носа, гортані і трахеї. Запропонував унікальний набір інструментів для видалення склеромних інфільтратів з гортані, трахеї і бронхів. Використання сітчастих аллотрансплантантів в пластичній ЛОР-хірургії поклало початок новому розділі аллопластики ЛОР-органів. У 1979 році його клініка стала центром реконструктивно-відновної хірургії ЛОР-органів в Україні. Талановитий вчений та педагог, створив наукову школу оториноларингологів. Нагороджений двома орденами Червоної Зірки, Вітчизняної війни І ступені, „Знак Пошани” , „ За оборону Сталінграда” , Заслужений винахідник СРСР.

 

Описание: ЧеботарьоваПротягом 16 років (у 1966-1976 та 1984-1990 роках) деканом педіатричного факультету була Чеботарьова Віра Дмитрівна – доктор медичних наук, професор, завідувач кафедри пропедевтики дитячих хвороб, Заслужений працівник народної освіти України. У 1951 році з акінчила Київський медичний інститут. Автор понад 150 наукових праць (14 видані за кордоном), 3-х монографій, 3-х підручників і багатьох розділів в підручниках та посібниках, 5 методичних рекомендацій і 3-х винаходів. Наукові пошуки і досягнення стосуються актуальних проблем педіатрії: вивчення різних проблем дитячої пульмонології, кардіоревматології, стан імунної системи і процес гемокоагуляції при різних захворюваннях у дітей, а також питань дитячої нефрології. В 1995 році її було обрано членом Міжнародної асоціації дитячих нефрологів. Суттєвий внесок зробила в удосконалення методів лікування пневмонії, у розуміння сутності патогенезу ревматизму і розробку раціональних методів його лікування та профілактики. Нагороджена Почесною грамотою Президії Верховної Ради, значком «Відмінник охорони здоров’я» та медалями.

 

Описание: 11. Hudzenko.jpgУпродовж 1976-1978 років педіатричний факультет очолював Гудзенко Прокофій Микитович – доктор медичних наук, професор, завідувач кафедри факультетської педіатрії, лауреат Державної премії УРСР. У 1939 році закінчив Київський медичний інститут. Автор понад 150 наукових праць, зокрема 8 монографій, присвячених проблемам туберкульозу у дітей, стафілококовим захворюванням, кишковим інфекціям. Головний педіатр МОЗ УРСР, Голова правління наукового Товариства педіатрів УРСР. Учасник Великої Вітчизняної війни. Нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора і медалями.

 

 

 

Описание: ТрішковаУ 1978-1980 роках деканом педіатричного факультету була Трішкова Лія Олексіївна – доктор медичних наук, професор, завідувач кафедри дитячих інфекційних хвороб. У 1954 році закінчила Київський медичний інститут. Автор понад 160 наукових праць, в тому числі 5 монографій. Вперше в країні вивчала імунологічний фон формування тяжких форм вірусного гепатиту у дітей, обмін мікроелементів при цій патології, запропонувала методи його корекції. Розробляла проблеми гострих кишкових інфекцій, методи діагностики, лікування та профілактики дифтерії. Перебувала у відрядженні по лінії Червоного Хреста СРСР в Республіці Сомалі. Нагороджена грамотою „ За допомогу населенню Республіки Сомалі, яка постраждала від повені” .

 

 

Описание: СидельниковУ 1980-1984 роках педіатричний факультет очолював Сідельников Віктор Михайлович– доктор медичних наук, професор, завідувач кафедри госпітальної педіатрії (педіатрії № 2 з курсом медичної генетики та неонатології), проректор з наукової, а згодом з лікувальної роботи, член-кореспондент АМН СРСР, РАМН, член-кореспондент НАН і АМН України, Заслужений діяч науки УРСР. Головний педіатр МОЗ УРСР (1970-1972), Головний дитячий кардіоревматолог МОЗ України (1973-1997). У 1955 році закінчив з відзнакою педіатричний факультет Київського медичного інституту Автор понад 300 наукових праць, 15 монографій, 16 винаходів, присвячених дитячій кардіоревматології, пульмонології, алергології, неонатології, ургентній та екологічній педіатрії. Першим в країні розробив алгоритми діагностики та лікування міокардитів, міокардіодистрофій, серцевої недостатності та аритмій у новонароджених та дітей старшого віку. Вперше в світі описав найдрібніший дефект міжшлуночкової перегородки. Ініціатор та організатор кардіологічних та алергологічних центрів. У 1957 році створив Київську міську дитячу клінічну лікарню № 2, де вперше у м. Києві були відкриті спеціалізовані відділення дитячої алергології, кардіології та реанімації. Науковий керівник Українсько-американської програми з проблем перинатології та неонатології, заклав основи партнерства з педіатрії між Національним медичним університетом імені О.О. Богомольця та Пенсильванським університетом (США, 1992). Один з перших професорів-медиків взяв участь у наданні медичної допомоги дитячому населенню з регіону Чорнобильської катастрофи та відкрив новий напрямок роботи клініки – розвиток проблем екологічної педіатрії. Голова Товариства дитячих лікарів України. Фундатор Української школи дитячої кардіоревматології та алергології. Учасник Великої Вітчизняної війни. Нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора, чотирма медалями, знаком „ Відмінник охорони здоров’я” , Почесною грамотою Президії Верховної Ради УРСР.

 

Описание: 14.Holota.jpgЗ 1990 по 1999 роки деканом педіатричного факультету був Голота Владислав Якович – доктор медичних наук, професор, академік НАН України. Заслужений діяч науки і техніки УРСР. У 1959 році закінчив Київський медичний інститут імені О.О. Богомольця. З 1982 року засновник і постійний завідувач кафедри акушерства і гінекології № 3 Національного медичного університету імені О.О. Богомольця. Автор 340 наукових праць, в тому числі 26 монографії та 2 підручників 26 авторських пропозицій, 4 патентів на винаходи. Провідне місце в наукових дослідженнях належить розробкам раціонального харчування вагітних, профілактиці гнійно-запальних захворювань в акушерській і гінекологічній практиці, антенатальна охорона плоду та профілактиці перинатальних ускладнень під час патологічного перебігу вагітності. Вперше в країні науково обґрунтував і практично реалізував санаторно-курортний етап лікувальних реабілітаційних заходів для вагітних. Ініціатор розробки та втілення нових методів профілактики непланованої вагітності. Дійсний член Європейської та Всесвітньої асоціацій акушерів-гінекологів; Віце-президент правління Асоціації Українського товариства акушерів-гінекологів. Головний акушер-гінеколог Києва. Нагороджений Почесною Грамотою Кабінету Міністрів України.

 

Описание: ЛизогубВпродовж 1999-2005 років медичним факультетом № 3 керував Лизогуб Віктор Григорович (народився 12.10.1947 року) – доктор медичних наук, професор, завідувач кафедри факультетської терапії № 2, заступник проректора з наукової роботи – начальник науково-дослідної частини університету. Заслужений діяч науки і техніки України. Заступник директора Державного фармакологічного центру МОЗ України. Директор Науково-експертного центру лікарських засобів, створених на основі нанотехнологій НАН України (2009). У 1972 році закінчив Київський медичний інститут імені О.О. Богомольця. Автор понад 200 наукових праць, в тому числі 3 монографій, патентів на винаходи, методичних рекомендацій, 2 навчальних посібників. Основні напрямки наукової діяльності – розробка методів діагностики та лікування ішемічної хвороби серця та гіпертонічної хвороби. Розроблені сучасні ефективні методи діагностики та лікування ішемічної хвороби серця, які захищені патентами та авторськими свідоцтвами. Вперше показана роль шкіри в ґенезі коронарного атеросклерозу та перебігу ішемічної хвороби. Член Європейського товариства кардіологів, член президії Українського товариства терапевтів.

 

Описание: МайданникУ 2005-2010 роках деканом медичного факультету № 3 Національного медичного університету імені О.О. Богомольця був Майданник Віталій Григорович (народився 2.01.1957 року) – відомий лікар-педіатр, доктор медичних наук, професор, завідувач кафедри педіатрії № 4, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки, проректор з лікувальної роботи (1994-2000), академік НАМН України. У 1980 році закінчив Київський медичний інститут, занесений до „ Золотої книги пошани” . Автор 545 наукових праць, у тому числі 26 монографій, 6 підручників та 12 навчально-методичних посібників. Наукові доробки захищені 3 авторськими свідоцтвами і 32 патентами на винаходи. Наукові праці присвячені актуальним питанням нефрології, кардіоревматології, вегетології, пульмонології, гастроентерології та ендокринології дитячого віку. Зробив значний внесок у вивчення механізмів розвитку та розробку нових методів діагностики і лікування мікробно-запальних захворювань сечової системи у дітей. Обґрунтував та розробив нові методи діагностики і лікування пієлонефриту, які широко впроваджені в клінічну практику. За його ініціативою в 1998 році створене перше в Україні дитяче відділення хронічного гемодіалізу, в якому під його керівництвом вперше на основі фрактального аналізу були розроблені критерії адекватності гемодіалізу, що дозволило суттєво покращити надання медичної допомоги хворим з хронічною нирковою недостатністю. Основоположник вивчення порушень вегетативної нервової системи та особливостей перебігу психосоматичних захворювань у дітей, запропонував нову їх класифікацію, створив школу дитячих вегетологів та Центр діагностики і лікування вегетативних дисфункцій у дітей (1990). Протягом останніх років під його керівництвом вивчається проблема артеріальної гіпертензії у дітей. Вперше в педіатричну практику були впроваджені такі методи дослідження як викликані симпатичні шкірні потенціали, добове моніторування електрокардіограми та оцінка варіабельності серцевого ритму, кристалографічний метод дослідження сечі, добове моніторування артеріального тиску, визначення оксиду азота, методи термографії, нейроміографії і урофлуометрії та ін. Вперше у вітчизняній педіатричній літературі детально описав фіброміалгію, синдром PFAPA, анемію хронічного захворювання, в також синдром хронічної втоми. Президент Федерації педіатрів країн СНД, віце-президент Асоціації педіатрів України, член Проблемних комісій з педіатрії та нефрології НАМН та МОЗ України, головний педіатр Головного управління охорони здоров’я Київської міської держадміністрації, член Міжнародної асоціації педіатрів та дитячих нефрологів, член редакційних колегій 12 фахових журналів України і Росії. Його багаторічна лікарська, науково-педагогічна та громадська діяльність відзначена подякою Голови Київської міської держадміністрації (1999), подякою (2007) та Почесною грамотою (2007) МОЗ України. У 2001 році Указом Президента присвоєне почесне звання Заслужений лікар України.

Описание: ПетренкоЗ 2010 року медичний факультет № 3 очолює Петренко Василь Іванович (народився 12.01.1952) – лікар-фтизіатр, доктор медичних наук (1997), професор (2001), завідувач кафедри фтизіатрії з курсом пульмонології (1997). У 1980 році з акінчив Київський медичний інститут імені О.О. Богомольця. У 1997 році захистив докторську дисертацію на тему „Система ейкозаноїдів і принципи фармакологічної корекції її порушень у хворих на туберкульоз легень (клініко-експериментальне дослідження)”. У 2007-2008 роках – Голова комітету з питань протидії ВІЛ-інфекції/ СНІДу та інших соціально небезпечних хвороб. У 2009-2010 роках – головний фтизіатр міста Києва. Автор та співавтор понад 250 наукових та навчально-методичних праць, в тому числі 10 патентів на винахід, 2-х раціоналізаторських пропозицій, 5 нововведень, 18 методичних рекомендацій, 2-х навчально-методичних посібників, 7 підручників, з яких „ Фтизіатрія” та „ Педіатрія” видані українською, російською та англійською мовами, навчального посібника „ Туберкульоз і ВІЛ-інфекції/СНІД” . Основні напрямки наукових досліджень пов’язані з вивченням актуальних проблем фтизіатрії та пульмонології, з особливостями фармакокінетики протитуберкульозних препаратів у хворих із хронічним легеневим серцем. Провів фундаментальні експериментальні дослідження, спрямовані на вивчення молекулярних механізмів дії препаратів, що використовуються для лікування туберкульозу і неспецифічних хвороб органів дихання, на рівні універсальних сигнальних систем клітини. Вперше в умовах експерименту клініки визначив принципову можливість фармакологічної корекції порушень системи ейкозаноїдів (лейкотриєни, простацикліни, тромбоксани, простагландини) і циклічних нуклеотидів, які виникають у хворих на туберкульоз, обґрунтував доцільність використання в комплексному лікуванні туберкульозу ессенціальних фосфоліпідів, нестероїдних протизапальних препаратів і флавоноїдів. Працює над удосконаленням питань розвитку екологічної пульмонології, в тому числі проблем, пов’язаних із наслідками аварії на ЧАЕС, запровадженням екологічно безпечних технологій лікування у фтизіатрії і пульмонології. Розробляє та удосконалює методи імунодіагностики та імунокорекції туберкульозу і неспецифічних захворювань легень, а також у їх поєднанні із ВІЛ/СНІДом. Удосконалює існуючі та розробляє нові методи антимікобактеріальної та патогенетичної терапії туберкульозу. Протягом останніх років бере активну участь у розробці нормативно-правових документів щодо туберкульозу. Очолює Асоціацію фтизіатрів, пульмонологів, торакальних хірургів м. Києва. Засновник та головний редактор журналу „ Туберкульоз. Легеневі хвороби. ВІЛ-інфекція” (2010). Під керівництвом В.І. Петренка підготовлено 2 докторські та 5 кандидатських дисертацій. Нагороджений орденом „ За заслуги” ІІІ ступеня, Орденом князя Ярослава Мудрого V ступеня, Почесним знаком МОН України „ Відмінник освіти” , грамотами Верховної Ради України, Міністерства освіти і науки України, Товариства Червоного Хреста.

 

Медичний факультет №3 сьогодні

facultet

Педіатрія (у перекладі з грецької мови – лікування, дитина) – це найважливіший розділ медицини, який займається вивченням анатомії і фізіологічних стандартів організму дитини починаючи з перших днів народження до останнього вікового періоду. Педіатрія, як наука, вивчає причини, а так само механізми дитячих хвороб, що розвиваються, і, звичайно ж, займається розробкою методів їх лікування.

Нині використовувані методи діагностування в лікуванні дитячих захворювань дають можливість розпізнавати їх на ранніх стадіях, а так само проводити дуже ефективні профілактичні заходи, лікування. Метою дитячого лікаря є максимальне запобігання усім проявам, а так само відомості до нуля плачевні наслідки хвороб, що вже утворилися, свого роду допомога прищеплення правильних навичок у харчуванні і режимах життя малюка, а в результаті – участь у розвитку здорової, міцної дитини.

facultet2

У Національному медичному університеті з 1930 року успішно функціонує факультет, що забезпечує спеціальну підготовку лікарів – педіатрів, проте як окрему навчальну систему педіатричний факультет у складі Національного медичного інституту було створено 1934 року. Його заснування – це логічний результат плідних напрацювань провідних вчених у галузі педіатричної науки і практичної роботи щодо лікування дітей та підлітків. Сьогодні на факультеті є 1 теоретична (кафедра гістології та ембріології) і 9 клінічних кафедр(акушерства та гінекології №3, внутрішніх хвороб №4, дитячої хірургії, дитячих інфекційних хвороб, педіатрії №2, педіатрії №4, неврології та реабілітаційної медицини, хірургії №4, фтизіатрії), з них 6 кафедр – опорні в Україні (гістології та ембріології , дитячих інфекційних хвороб, неврології та реабілітаційної медицини, педіатрії №2, фтизіатрії, хірургії №4 ).

 

facultet3

На чолі вітчизняної педіатрії як науки на київських історичних теренах сяють славетні імена, приміром: О.Л. Липського, В.Є. Чернова, І.В. Троїцького, Ф.Д. Румянцева, Д.Л. Сигалова, а в новітні часи – членів-кореспондентів АМН СРСР О.М. Хохол та В.М. Сідельникова, професорів О.В. Черкасова, В.Г. Балабан, І.М. Руднєва, О.І. Кошель-Плескунової, П.С. Мощича, В.Д. Чеботарьової, Є.Г. Городецької, А.О. Андрущук. Потужною постає ланка дитячої хірургії в Національному медичному університеті в особистостях професорів А.Р. Шуринка, М.Б. Ситковського, професора Д.Ю. Кривчені, вихованця М.М. Амосова та О.О. Шалімова, й відомого дитячого ортопеда О.В. Дольницького. Випускники факультету сприяли становленню інституту педіатрії, акушерства та гінекології НАМН України, й знаменно, що його очільники академіки О.М. Лук’янова і Ю.Г. Антипків належать до цих лав.

Професорсько-викладацький склад налічує 152 особи. Серед викладачів факультету працює 26 професорів, 48 доцентів, 79 асистентів, з них 35 докторів і 105 кандидатів медичних наук. За останні 5 років на факультеті підготовлені 8 докторів та 11 кандидатів медичних наук.

На факультеті плідно працюють 1 академік НАМН України професор В.Г. Майданник, 1 академік АНВШ України професор Р.Г. Процюк та 2 члена- кореспондента НАМН України (професори Ю.Б. Чайковський, О.П. Волосовець), 7 заслужених лікарів України (професори В.Г. Мішалов, В.Г. Майданник, А.Ф. Левицький, А.О. Бурка, О.І. Собко, С.О. Крамарьов, Т.В. Лобода), 4 заслужених діячів науки і техніки України (професори В.Г. Лизогуб, Д.Ю. Кривченя, О.П. Волосовець, Р.Г. Процюк, Ю.Б. Чайковський), 5 лауреатів державних та іменних премій (професори В.Г. Майданник, Ю.Б. Чайковський, О.В. Дольницький, Д.Ю. Кривченя, В.А. Черняк ), 5 головних позаштатних спеціалістів МОЗ України та 5 головних позаштатних спеціалістів ГУОЗ м. Києва.

 

facultet4

Дев’ять клінічних кафедр факультету розташовані в 11 лікувально-профілактичних закладах Головного управління охорони здоров’я м. Києва.

На факультеті навчається майже 1000 студентів, з них на „відмінно” та „добре” навчається 64%. Всього на факультеті з часу заснування підготовлено 13095 лікарів. Їхніми руками та знаннями, совістю та розумом виплекані генерації відомих і талановитих співвітчизників.

Робота проводиться з урахуванням інтеграції університету в загальноосвітній європейський простір (Болонський процес): рейтингової системи оцінки діяльності студентів, тестового контролю знань у вигляді ліцензійних інтегрованих іспитів „КРОК-1” та „КРОК-2”, впровадження нових технологій з використанням комп’ютерних класів, інтернет-класів, англомовного навчання. Всі студенти забезпечені достатньою кількістю навчально-методичної та наукової літератури.

У процесі тривалого історичного розвитку педіатричного факультету у Національному медичному університеті створена висококваліфікована педіатрична школа, яку сформовали видатні вчені колишнього СРСР – члени-кореспонденти АМН СРСР Хохол О. М., Сідельников В. Н. та їхні учні та послідовники – академік НАМН України, заслужений лікар України, лауреат Державної премії України, завідувач кафедри педіатрії №4, голова асоціації педіатрів країн СНД Майданник В.Г., член-кореспондент НАМН України Волосовець О.П., заслужений лікар України, завідувач кафедри дитячих інфекційних хвороб, професор Крамарьов С.О., професор Петренко В. І. – завідувач кафедри фтизіатрії, декан педіатричного факультету, професор кафедри дитячої хірургії Кривченя Д. Ю. Всі вони вносять гідний внесок в розвиток педіатричної науки України, приносять здобутки наукових досягнень педіатричного факультету.

На сьогодні педіатричний факультет (медичний факультет №3) Національного медичного університету ім. О. О. Богомольця, де на повну силу функціонують педіатричні і суміжні кафедри для підготовки лікарів-педіатрів, є найбільшим в Україні факультетом по підготовці лікарів-педіатрів.

Свідченням високого педагогічного і наукового потенціалу співробітників факультету є той факт, що за підсумками рейтингу чотирьох останніх років він займає провідні місця серед факультетів НМУ імені О. О. Богомольця. Матеріально-технічне забезпечення навчального процесу зі спеціальності „Педіатрія” відповідає сучасним санітарно-гігієнічним вимогам та нормам протипожежної безпеки і дозволяє на належному рівні виконувати вимоги галузевих стандартів освіти. Якісний склад науково-педагогічних працівників факультету розглядається як найважливіша передумова удосконалення педагогічного забезпечення навчального процесу.