НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені О.О. Богомольця
ЧЕСТЬ, МИЛОСЕРДЯ, СЛАВА

Кафедра внутрішньої медицини №2

Наукова робота кафедри

Суттєвою складовою діяльності кафедри є науково-дослідницька робота. Так кафедра внутрішньої медицини №2 виконує за держзамовленням НРД на тему: «Оптимізація лікування та реабілітації хворих на гострий інфаркт міокарда шляхом розробки і впровадження комплексної профілактики його ранні і пізніх ускладнень». За останні 10 років співробітниками було зроблено понад 400 доповідей на наукових з’їздах та конференціях. Під керівництвом К.М. Амосової було захищено 5 докторських і 52 кандидатських дисертації.

На базі кафедри проводяться курси підвищення кваліфікації з кардіології та ревматології, щомісячно (останній вівторок) проходить засідання терапевтичного товариства, щотижня відбуваються науково-проктичні конференції для лікарів Олександрівської лікарні, інтернів та викладачів кафедри. Співробітники кафедри беруть участь у проведенні міжнародних плацебоконтрольованих досліджень. Професори кафедри входять до складу спеціалізованих рад з кардіології та ревматології Національного наукового центру «Інституту кардіології імені академіка М.Д. Стражеска» НАМН України та НМУ імені О.О. Богомольця.

Основні напрями наукової роботи

  • Некоронарогенні ураження міокарда: патогенетичні механізми, особливості клінічного перебігу, методи діагностики і лікування, кардіоміопатій-дилатаційної, рестриктивної, запальних, метаболічних та інших.
  • Патологія судин малого кола кровообігу:
  • клінічна та інструментальна діагностика та лікування ідіоматичної легеневої гіпертензії;
  • клінічна та інструментальна діагностика та лікування тромбоемболії гілок легеневої артерії та посттромбоемболічної легеневої гіпертензії;
  • хронічне легеневе серце бронхолегеневого ґенезу;
  • особливості діагностики та лікування ішемічної хвороби серця у хворих на хронічні обструктивні захворювання легень;
  • можливості терапевтичного лікування вроджених вад серця у дорослих.
  • Гострі коронарні синдроми:
  • порушення перфузії міокарда у хворих з коронарним синдромом з елевацією сегмента ST після первинних коронарних втручань;
  • рання систолічна дисфункція лівого шлуночка у хворих з Q -інфарктом міокарда: патофізіологічні механізми, особливості ре моделювання та ефективність лікування з включеням ?- адреноблокаторів;
  • особливості клінічного перебігу, змін систолічної та діастолічної функції лівого шлуночка і лікування інфаркту міакорда з зубцем Q у хворих похилого віку;
  • механізм виникнення, варіанти перебігу та прогноз ранньох постінфарктоної стенокардії у хворих на гострий інфаркт міокарду;
  • вплив дози статинів на їхню ефективність у хворих на гострий коронарний синдром без елевації сегменту ST ;
  • варіанти клінічного перебігу та зміни морфологічного стану серця у хворих на інфаркт міокарда задньох стінки лівого шлуночка з ураженням правого шлуночка;
  • вплив аспіринорезистентності на клінічний перебіг та показники тромбоцитарно-плазмового гомеостазуу хворих з гострим коронарним синдромом без елевації сегмента ST ;
  • Вплив системного запалення на перебіг атеросклерозу при захворюваннях сполучної тканини.
  • Застосування імунобіологічної терапії при захворюваннях опорно-рухового апарату: ревматоїдному артриті, анкілозуючому спондилоартриті, псоріатичному артриті.