НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені О.О. Богомольця
ЧЕСТЬ, МИЛОСЕРДЯ, СЛАВА

Кафедра акушерства і гінекології №3

Навчально-методична робота

Навчально-методична робота 2017-2018 рр
План роботи кафедри на рік
План навчально-методичних засідань кафедри
Розподіл лекційних потоків між викладачами
Розподіл академічних груп між викладачами

Учбовий процес на кафедрі проводиться у відповідності з наступними нормативними документами:
– освітньо-кваліфікаційними характеристиками (ОКХ) і освітньо-професійними програмами (ОПП) підготовки фахівців, затвердженими наказом МОН України від 16.04.03 за №239 “Про затвердження складових галузевих стандартів вищої освіти з напряму підготовки 1101 “Медицина”;
– експериментальним навчальним планом, розробленим на принципах Європейської кредитно-трансферної системи (ЕСТS) і затвердженим наказом МОЗ України від 31.01.05 за №52 “Про затвердження та введення нового навчального плану підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня “Спеціаліст” кваліфікації “Лікар” у вищих навчальних закладах ІІІ-ІУ рівнів акредитації України за спеціальностями “Лікувальна справа”;
– наказом МОЗ України від 17.05.06 за №281 “Про внесення змін до навчального плану підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня “спеціаліст” кваліфікації “лікар” у вищих навчальних закладах ІІІ-ІV рівнів акредитації України, затвердженого наказом МОЗ України від 31.01.05 за №52”.
– рекомендаціями щодо розроблення навчальних програм навчальних дисциплін, затвердженими наказом МОЗ України від 24.03.04 за №152 “Про затвердження рекомендацій щодо розроблення навчальних програм навчальних дисциплін” зі змінами та доповненнями, внесеними наказом МОЗ України від 12.10.04 за №492 “Про внесення змін та доповнень до рекомендацій щодо розроблення навчальних програм навчальних дисциплін”;
– наказом МОЗ України від 31.01.03 за №148 “Про заходи щодо реалізації положень Болонської декларації у системі вищої медичної та фармацевтичної освіти”;
– інструкцією про систему оцінювання навчальної діяльності студентів за умови кредитно-модульної системи організації навчального процесу (Медична освіта у світі та в Україні. Затверджено МОЗ України як навчальний посібник для викладачів, магістрів, аспірантів, студентів. Київ. Книга плюс. 2005).
Програма структурована на модулі, змістові модулі, теми у відповідності з вимогами «Рекомендацій щодо розроблення навчальних програм навчальних дисциплін» (наказ МОЗ України від 12.10.2004 р. № 492).

Акушерство та гінекологія як навчальна дисципліна:
а) базується на знаннях, отриманих студентами при вивченні медичної біології, нормальної та патологічної анатомії, топографічної анатомії, нормальної та патологічної фізіології репродуктивної системи жінки, гістології та ембріології, фармакології й інтегрується з цими дисциплінами;
б) закладає основи формування студентами умінь та навичок, які визначаються кінцевими цілями вивчення акушерства та гінекології як самостійної дисципліни та можуть бути використані студентами для логічного обґрунтування діагнозу захворювання, проведення диференціальної діагностики, терапії, профілактики та реабілітації хворих, вмінні надавати лікарську допомогу при невідкладних станах в роботі лікаря загальної практики.
Організація навчального процесу здійснюється за кредитно-модульною системою відповідно до вимог Болонського процесу.
Видами навчальної діяльності студентів згідно з навчальним планом є: а) лекції; б) практичні заняття; в) самостійна робота студентів.
Лекції. Перевага віддається лекціям проблемним, оглядовим та концептуально-аналітичним. Лекція стає процесом, під час якого в студентів формуються знання, забезпечуються мотиваційний компонент і загально-орієнтований етап оволодіння науковими знаннями. Посилюється роль лекцій в якісному управлінні самостійною роботою студентів.

 

Практичні заняття за кредитно-модульною системою організації навчального процесу проводяться в режимі ротації модулів клінічних дисциплін. Тривалість одного практичного заняття не менше 4 годин.

За методикою організації вони є клінічними, спрямовані на контроль засвоєння теоретичного матеріалу й формування практичних вмінь та навичок, а також уміння аналізувати й застосовувати одержані знання для вирішення практичних завдань; вони передбачають:

  • збирання анамнезу;
  • огляд вагітної або гінекологічної хворої;
  • планування обстеження вагітної або гінекологічної хворої;
  • інтерпретацію даних лабораторних та інструментальних досліджень;
  • проведення диференціальної діагностики найбільш поширених ускладнень вагітності та гінекологічних захворювань;
  • визначення попереднього клінічного діагнозу;
  • визначення тактики ведення вагітної, родорозрішення або ведення гінекологічної хворої;
  • надання екстреної медичної допомоги;
  • вирішення ситуаційних задач;
  • відпрацювання практичних навичок на муляжах та біля ліжка вагітної або гінекологічної хворої;
  • ведення медичної документації.

 Засвоєння теми контролюється на практичних заняттях відповідно до конкретних цілей: планувати тактику ведення вагітності, фізіологічних пологів та післяпологового періоду; ставити попередній діагноз ускладнень вагітності, пологів та післяпологового періоду; інтерпретувати клінічну анатомію і фізіологію жіночих статевих органів; ставити попередній діагноз основних гінекологічних захворювань, планувати обстеження та тактику ведення хворої; визначати етіологічні та патогенетичні фактори основних захворювань жіночої репродуктивної системи; визначати фактори, що впливають на планування сім’ї та розробляти заходи, спрямовані на раціональне планування сім’ї; виконувати необхідні медичні маніпуляції; планувати та надавати невідкладну допомогу при невідкладних станах в акушерстві і гінекології.
Перелік критеріїв надання акушерсько-гінекологічної допомоги регламентується відповідними протоколами за спеціальністю «акушерство і гінекологія» МОЗ України, Наказами МОЗ України «Про удосконалення амбулаторної акушерсько-гінекологічної допомоги в Україні» (Наказ МОЗ України № 503 від 28.12.2002), «Про організацію надання стаціонарної акушерсько-гінекологічної та неонатальної допомоги в Україні» (Наказ МОЗ України № 620 від 29.12.2003, « Про затвердження клінічних протоколів з акушерської та гінекологічної допомоги» ( Наказ МОЗ України № 676 від 31.12.2004 р.) Засобами контролю є тестові завдання, клінічні ситуаційні задачі; контроль виконання практичних навичок.
Самостійна робота студента – одна з організаційних форм навчання, що регламентується робочим навчальним планом і виконується студентом самостійно поза межами аудиторних занять. Можливі види самостійної роботи студентів: підготовка до практичного заняття та вивчення тем, що розглядаються лише в плані самостійної роботи студента, курація вагітної або гінекологічної хворої та написання історії хвороби, пошук та вивчення додаткової літератури, створення алгоритмів, структурно-логічних схем, написання рефератів, анотацій, доповідей для виступу з повідомленнями на практичних заняттях, чергування в клініці поза межами навчального часу. Організація самостійної роботи у відділеннях акушерського або гінекологічного стаціонару повинна забезпечуватися викладачами кафедри.
Індивідуальне завдання – форма організації навчання з метою поглиблення, узагальнення та закріплення знань, які студенти отримують у процесі навчання, а також застосування цих знань на практиці, тобто індивідуальне навчально-дослідне завдання.
Підсумковий контроль засвоєння модулю здійснюється по його завершенню на підсумковому модульному контрольному занятті.
Оцінка успішності студента з дисципліни є рейтинговою і виставляється за багатобальною шкалою з урахуванням оцінок засвоєння окремих модулів.
Мета вивчення навчальної дисципліни
Кінцеві цілі навчальної дисципліни «акушерство та гінекологія» ґрунтуються на базі навчальних цілей, визначених в освітньо-професійній програмі (ОПП). Вони визначаються таким чином:

  • Планувати тактику ведення вагітності, фізіологічних пологів та післяпологового періоду;
  • Ставити попередній діагноз ускладнень вагітності, пологів та післяпологового періоду;
  • Інтерпретувати клінічну анатомію і фізіологію жіночих статевих органів.
  • Ставити попередній діагноз основних гінекологічних захворювань, планувати обстеження та тактику ведення хворої;
  • Визначати етіологічні та патогенетичні фактори основних захворювань жіночої репродуктивної системи;.
  • Визначати фактори, що впливають на планування сім’ї та розробляти заходи, спрямовані на раціональне планування сім’ї;
  • Виконувати необхідні медичні маніпуляції;
  • Планувати та надавати невідкладну допомогу при невідкладних станах в акушерстві і гінекології.

Система викладання предмета базується на трьох головних напрямках, що динамічно пов’язані між собою:

  • Чітке формулювання мети навчання й змісту матеріалу;
  • Організація викладання за часом і взаємозв’язком;
  • Організація учбового процесу й управління пізнавальною діяльністю студентів.

Велику увагу кафедра приділяє питанням розвитку клінічного мислення студентів, рішенню проблемних ситуаційних задач, самостійній пізнавальній діяльності. Для рішення цих задач використовується принцип послідовності опанування знаннями, поступовий перехід до складніших висновків, аналізу, синтезу. Основними формами викладань предмета є традиційно класичний метод – читання лекцій, проведення практичних занять за цикловою та стрічковою системами (з нового навчального року – за модульною системою) навчання, клінічні розбори хворих, участь в операціях, робота у відділеннях клініки, чергування двічі на семестр у клініці, огляд та клінічний аналіз вагітних, роділь, породіль та гінекологічних хворих. Студентами виконується НДР за планом, що розроблений кафедрою. Протягом останнього навчального року більше уваги приділялось роботі з хворими і самостійній роботі студентів.
З метою активізації пізнавальної діяльності студентів на практичних заняттях викладачами використовується засвоєння нового матеріалу у вигляді ділових ситуаційних ігор, коли студентам пропонується вирішити конкретне клінічне завдання і встановити правильний діагноз. Звертається увага на значення як лабораторних, так і інструментальних методів дослідження. Вирішуючи ситуаційні задачі, студенти повинні призначити лікування відповідно до сучасних принципів терапії акушерської та гінекологічної патології.
На практичних заняттях та протягом лекційного курсу вивчаються актуальні проблеми сучасного акушерства та гінекології. Постійно впроваджуються в навчальний процес нові методичні прийоми з урахуванням сучасних досягнень педагогічної науки. Для поглиблення теоретичних та практичних знань студентів із питань акушерства і гінекології на практичних заняттях вирішуються тестові завдання формату «Крок-2». Враховуючи якісні зміни контингенту студентів, а саме збільшення кількості студентів, що навчаються за контрактом, числа іноземних студентів, на кафедрі велика увага приділяється вивченню та розбору тем, що внесені для самостійної позааудиторної роботи. Значна увага приділяється додатковим індивідуальним консультаціям студентів за темами, що традиційно є складними для розуміння.
Кафедрою проводиться ретельна робота з визначення початкового (вихідного) рівня знань студентів. Зріз знань з базових дисциплін (анатомія, нормальна та патологічна фізіологія, гістологія, фармакологія) проводиться на паперових носіях за типом тестових завдань формату А. Результати зрізу знань студентів із базових дисциплін обговорені на методичній нараді кафедри і доведені до відома кафедр і деканату.

На кафедрі постійно здійснюється поточний контроль знань студентів: традиційний усний, письмовий, тестовий, клінічний розбір вагітних, роділь, породіль і гінекологічних хворих.
Проводиться проміжний контроль знань студентів: комп’ютерний, письмовий, шляхом індивідуального опитування та поєднання різних форм контролю знань.
Контроль кінцевого рівня знань студентів здійснюється в три етапи: на першому перевіряється ступінь оволодіння практичними навичками біля ліжка вагітної, роділлі, породіллі чи хворої. На другому етапі студенти проходять у створеному кафедрою комп’ютерному класі тестування із вирішенням задач формату А. Третій етап прикінцевого контролю рівня знань – відповідь на теоретичні запитання та вирішення ситуаційних задач з акушерства і гінекології, де основний акцент припадає на невідкладні стани.

Згідно з робочою навчальною програмою на кафедрі уніфіковано переліки практичних навичок, якими мають оволодіти студенти 4, 5 та 6 курсів. Згідно з графіком, студенти чергують в клініці двічі на семестр, де під контролем викладача опановують клінічні навички. Проводиться обстеження роділь, прийом фізіологічних пологів, первинний туалет новонароджених, здійснюються реанімаційні заходи під контролем викладача та лікарів неонатологів, акушерів – гінекологів і анестезіологів. Студенти приймають участь у проведенні гінекологічних та акушерських операцій, а також під час проведення наркозу для лапаротомій і лапароскопічних втручань, опановують принципи ведення вагітності та пологів при екстрагенітальних захворюваннях. У відділеннях новонароджених вивчають методи інтенсивної терапії недоношених дітей, асистують під час операції замінного переливання крові, вивчають принципи профілактики токсикосептичних захворювань новонароджених. Контроль за виконанням практичних навичок здійснюється викладачем групи, відповідальним за учбово–методичну роботу та завідувачем кафедри.
Для оволодіння практичними навичками на кафедрі був створений «Фантом клас».

Велику увагу на кафедрі приділяють організації навчання іноземних студентів. Викладання ведеться російською мовою. Систематично аналізуються результати успішності студентів. Здійснюється контроль за своєчасним ліквідуванням академічної заборгованості. За підсумками аналізу успішності кожен викладач проводить індивідуальні консультації з відстаючими студентами. Студенти залучаються до роботи в студентському науковому гуртку та участі в студентських наукових конференціях, отримують індивідуальні консультації з додаткових питань за фахом. Рівень професійної кваліфікації випускників знаходиться в прямій залежності від його теоретичної та практичної підготовки. Для покращення рівня знань студентів необхідно вдосконалення клінічної бази.
Викладання акушерства та гінекології на медичному факультеті повинно відповідати світовим стандартам. Обсяг знань, якими повинні оволодіти студенти протягом навчання на кафедрі, має бути однією зі складових, що необхідна для лікарів будь-якої спеціальності. Підготовка спеціалістів має відбуватись під час навчання в інтернатурі, але профілізацію за акушерсько-гінекологічною спеціальністю бажано починати після третього курсу за спеціальною цикловою програмою на 4, 5 та 6 курсах. Перспективними є мотивації до поглибленого вивчення дисципліни.