НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені О.О. Богомольця
ЧЕСТЬ, МИЛОСЕРДЯ, СЛАВА

Кафедра епідеміології

Викладачі кафедри

Колеснікова Ірина Павлівна – завідувач кафедри епідеміології, доктор медичних наук, професор.

У 1988 р. закінчила з відзнакою санітарно-гігієнічний факультет Харківського медичного інституту. З 1988 р. працювала старшим лаборантом, з 1992 р. – асистентом, з 2002 р. – доцентом кафедри епідеміології Харківського державного медичного університету. З 1997 р. кандидат медичних наук, з 2004 р.– доктор медичних наук. З вересня 2005 р. – завідувач кафедри епідеміології Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця. У 2007 році отримала вчене звання “професор”.

І.П. Колеснікова має понад 160 науково-методичних публікацій, 1 патент на винахід, 2 раціоналізаторські пропозиції, 4 інформаційні листи, 2 методичні рекомендації МОЗ України. Вона є співавтором 1 підручника, 3 навчальних посібників з епідеміології. Наукова робота І.П. Колеснікової присвячена вивченню впливу різних чинників екзогенного та ендогенного ґенезу на стан специфічного імунітету проти інфекцій, що контролюються засобами імунопрофілактики. Зокрема, темою її кандидатської дисертації було дослідження впливу гострої пневмонії, гострого та обструктивного бронхітів на рівень напруженості післявакцинального протикорового імунітету. З використанням сучасних імунологічних методів дослідження, за участю І.П. Колесникової було встановлено характер і тривалість впливу опікової травми, гнійно-септичних інфекцій, вірусних гепатитів, бронхіальної астми, гломеруло- та пієлонефритів на стан протикорового, протидифтерійного, протиправцевого імунітету у раніше щеплених осіб.

Починаючи з 1999 р. наукові та методичні публікації І.П. Колеснікової присвячені визначенню шляхів оптимізації епідеміологічного нагляду за керованими інфекціями та удосконаленню тактики їх вакцинопрофілактики. Результати вивчення популяційного протипаротитного і протикорового імунітету, проведені в різних регіонах України, слугували обґрунтуванням змін, внесених до Календаря профілактичних щеплень. Вивчення реактогенності та імуногенності всіх паротитних вакцин, зареєстрованих в Україні, дозволило зробити висновки щодо доцільності використання їх для щеплень дітей та підлітків. Результати всіх цих досліджень покладені в основу докторської дисертації, яку І.П. Колеснікова захистила у 2004 р.

Впродовж останніх років І.П. Колеснікова бере активну участь у впровадженні в роботу лікувально-профілактичних установ і санітарно-епідеміологічної служби України розроблених сумісно з лікарями-епідеміологами нових комп’ютерних програм епідеміологічного нагляду за інфекційними захворюваннями, планування профілактичних щеплень, прискореного аналізу та моніторингу імунопрофілактики – «Epidinf», «Fluvac-D», «Stat», «УкрВак». Всі форми вводу даних для зазначених програм, вихідні звітні документи, аналітичні таблиці моніторингу відповідають діючим наказам МОЗ України. Застосування цих комп’ютерних технологій сприяє удосконаленню епідеміологічного нагляду за інфекційними хворобами, спрощенню і стандартизації обліково-звітної документації, дозволяє у стислий термін проводити поглиблений аналіз усіх кількісних та якісних характеристик епідемічного процесу, а також основних показників імунопрофілактики дитячого та дорослого населення.

Колесніков Михайло Михайлович професор кафедри епідеміології, доктор медичних наук, професор.

Закінчив у 1961 р. санітарно-гігієнічний факультет Київського медичного інституту ім. Богомольця, та отримав кваліфікацію «санітарний лікар, епідеміолог». Протягом 1961-1963 років працював головним лікарем Білоцерківської районної СЕС Київської області. З 1963 р. по нинішній час пройшов аспірантуру, працював на посаді асистента, доцента та професора кафедри епідеміології. Захистив дисертації на вчену ступінь кандидата (1968 р.) та доктора (1986 р.) медичних наук вивчаючи епідеміологічні, екологічні та імунологічні проблеми клостридіозів. У 1990 році отримав звання професора. Неодноразово був командирований МОЗ України на ліквідацію спалахів ботулізму та токсикоінфекцій в різних регіонах країни. У 1970 році брав активну участь в ліквідації епідемії холери в м. Одеса. Є автором більш ніж 250 наукових праць та 20 патентів на винаходи в галузях епідеміології та профілактики клостридіозів, дифтерії та інших інфекцій, що контролюються засобами імунопрофілактики. Є автором розділу клостридіозів в підручнику «Епідеміологія» (1989 р.) під редакцією акад. В.Д. Белякова, що використовується на протязі багатьох років для навчання студентів та інтернів медичних закладів різних країн. Під його керівництвом захищено декілька дисертаційних робіт на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук. На даний час виконуються дисертаційні роботи на здобуття ступеню доктора медичних наук (Мохорт Г.А.) та кандидата медичних наук (Соколовська О.О.). Розробляє перспективну концепцію генного паразитизму, що має практичне значення в галузях інфекційної та соматичної епідеміології.

Мохорт Геннадій Анатолійович – доцент кафедри епідеміології, кандидат медичних наук, доцент.

Закінчив медико-профілактичний факультет Українського державного медичного університету ім. О.О. Богомольця в1995 р. за фахом “ Гігієна, санітарія, епідеміологія, профпатологія. Під час навчання в університеті активно займався науковою роботою в студентському науковому гуртку на кафедрі епідеміології. Після закінчення університету був направлений на посаду лікаря-епідеміолога в епідеміологічний відділ санітарно-епідеміологічної станції Подільського району м. Києва. Під час роботи на цій посаді оволодів методами епідеміологічного дослідження (ретроспективний епідеміологічний аналіз та обстеження осередків інфекційних захворювань) і навичками організації профілактичних та протиепідемічних заходів. В 1998 р. вступив до аспірантури на кафедрі епідеміології НМУ ім. О.О. Богомольця. В 2001 р. був призначений на посаду асистента кафедри епідеміології. В 2003 р. під керівництвом професора Гоца Ю.Д. захистив кандидатську дисертацію “Прояви епідемічного процесу дифтерії в сучасних умовах і шляхи удосконалення епідеміологічного нагляду”. В 2004 р. обраний на посаду старшого викладача кафедри епідеміології. З 2006 року – доцент кафедри епідеміології. У 2008 році отримав науковий ступінь “доцент”. Виконує дисертаційної роботи на здобуття вченого ступеня доктора медичних наук “Удосконалення системи епідеміологічного нагляду за менінгококовою інфекцією та гнійними бактеріальними менінгітами”. Активно займається науковою діяльністю і є автором понад 40 наукових праць, співавтором навчального посібника “ Епідеміологія ” . Відповідає за наукову роботу кафедри, роботу по факультету підвищення кваліфікації викладачів з епідеміології, є куратором наукового студентського гуртка кафедри епідеміології.

Петрусевич Тетяна Володимирівна – доцент кафедри епідеміології, кандидат медичних наук.

Закінчила медико-профілактичний факультет Дніпропетровської державної медичної академії в 1997 р. і отримала вищу освіту за спеціальністю „Медико-профілактична справа” та здобула кваліфікацію лікар. У 1997 році проходила інтернатуру в Черкаській міській СЕС (очний курс) та на кафедрі епідеміології НМУ імені О.О.   Богомольця (заочний курс), після закінчення якої у 1998 році отримала диплом за спеціальністю «Епідеміологія». З 1998 р. по 2003 р. навчання в аспірантурі на кафедрі епідеміології. З грудня 2003 р. працювала асистентом на кафедрі епідеміології, з 2005 р. працювала на посаді старшого викладача кафедри епідеміології, з вересня 2009 р. по теперішній час працює на посаді доцента кафедри епідеміології Національного медичного університету імені О.О. Богомольця. В 2004 р. захистила кандидатську дисертацію на тему: «Причини захворювань на дифтерію у щеплених». Є автором та співавтором 60 наукови х робіт та навчально-методичних робіт. Має Патент України на винахід «Спосіб моделювання експериментальної дифтерійної інтоксикації» (2003 р.). Є співавтором двох розділів навчального посібника «Епідеміологія» (2007 р.), одним з розробників трьох Програм навчальних дисциплін «Епідеміологія» та «Епідеміологія з епідеміологією надзвичайних ситуацій» для студентів вищих навчальних закладів ІІІ-І V рівнів акредитації (2009 р.).

Зубленко Олена Володимирівна – старший викладач кафедри епідеміології, кандидат медичних наук.

Закінчила медико-профілактичний факультет Національного медичного університету імені О.О. Богомольця в 1997 р. і отримала вищу освіту за спеціальністю „Медико-профілактична справа” та здобула кваліфікацію лікар. З 1997   р. по 2002 р. працювала лікарем епідеміологом. З вересня 2002 р. працює на кафедрі епідеміології. В 2007 р. захистила кандидатську дисертацію на тему: «Епідеміологічна характеристика вітряної віспи в Україні та її вакцинопрофілактика». З вересня 2009 р. по теперішній час – старший викладач кафедри. Є автором та співавтором 50 наукови х робіт, навчально-методичних робіт та двох розділів навчального посібника «Епідеміологія» (2007 р).

Соколовська Ольга Олегівна – асистент кафедри епідеміології.

Закінчила у 2005 р. IV медичний факультет за спеціальністю “ медико-профілактична справа ” . У 2005-2006 році проходила навчання у інтернатурі за спеціальністю “епідеміологія”. З 2005 року працювала старшим лаборантом кафедри епідеміології, з 2010 працює асистентом кафедри епідеміології. Виконує як пошукувач кандидатську дисертацію на тему “Оптимізація епідеміологічного нагляду за правцем в сучасних умовах”. Автор і співавтор понад 6 наукових праць. Сфера інтересів – епідеміологія інфекційних захворювань, які керуються засобами імунопрофілактики, клінічна епідеміологія, питання внутрішньо лікарняних інфекцій.