НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені О.О. Богомольця
ЧЕСТЬ, МИЛОСЕРДЯ, СЛАВА

Кафедра нейрохірургії

Наукова робота

Одним з пріоритетних напрямків роботи на кафедрі нейрохірургії з моменту її заснування є наукова робота. Історично кафедра нейрохірургії впродовж останніх 24 років знаходиться на базі ДУ «Інститут нейрохірургії ім. А.П. Ромоданова АМН України», її керівники очолювали (акад. А.П. Ромоданов), або входять до керівного складу (акад. НАМН України В.І. Цимбалюк) цього наукового закладу. Остання обставина є провідною у науковій мотивації кафедри: колектив володіє широкими можливостями для розробки та впровадження у клінічну практику нових методів лікування нейрохірургічної патології, дослідження фундаментальних проблем неврології та нейрохірургії. Численні науково-дослідні роботи, виконані за участю співробітників кафедри, дисертаційні дослідження та наукові публікації доводять це.
Наукова робота колективу кафедри на чолі із проф. В.Г. Станіславським була спрямована на вирішення проблем діагностики та хірургічного лікування хворих з черепно-мозковою травмою, травмою периферичної нервової системи, патологією хребта і спинного мозку, пухлинами ЦНС, нейропатичними больовими синдромами. В цей період було розпочато дослідження патогенезу та лікування гострого набряку-набухання, пролабування головного мозку; вивчались можливості краніографії в розпізнаванні травматичних уражень та об’ємних процесів головного мозку; проводились дослідження етіології та патогенезу внутрішньочерепних оболонкових гематом, нових методів їх лікування, особливостей хірургічних маніпуляцій при відкритих ураженнях черепа, пізніх негнійних ускладненнях черепно-мозкової травми; вивчалась динаміка загальномозкової та вогнищевої симптоматики при тяжкій ЧМТ з розробкою лікувальних комплексів, що включали, окрім хірургічного втручання, фізичну гіпотермію і медикаментозну терапію.
Результати наукових досліджень проф. В.Г. Станіславського викладені у 2 монографіях, серед яких єдина у країні монографія, присвячена діагностиці та лікуванню сарком головного мозку, а також у 120 наукових роботах. Розробка проблем нейроонкології сприяла розкриттю основних закономірностей співвідношень вогнищевих і загальномозкових симптомів і синдромів при новоутвореннях головного мозку залежно від стадії розвитку пухлинного процесу. Особливу увагу приділяли питанням фазності перебігу пухлинного процесу, співвідношенню загальномозкових і вогнищевих реакцій при пухлинах головного мозку різної гістологічної структури.
Окремо слід віділити такий сегмент наукової роботи кафедри, як дослідження патогенезу та лікування травми периферичної нервової системи. Під керівництвом проф. В.Г. Станіславського на базі кафедри був створений перший у країні центр лікування хворих з різними видами цієї частої патології. Виконано дві планові науково–дослідні роботи: „Розробити уточнену діагностику і обгрунтування до різних методів хірургічного лікування травматичних пошкоджень периферичної нервової системи” (1981–1985); „Розробити мікрохірургічні методи реіннервації і пластики дефектів при травматичних пошкодженнях периферичних нервів з метою зменшення інвалідизації хворих” (1981–1985). В клінічній практиці використовувались нові методи діагностики травматичних уражень периферичної нервової системи: кристалізація рідкого холестерину, тепловізорна діагностика, реєстрація теплових імпульсів, імпедансна реоплетизмографія; розроблялись методи стимуляції регенерації та контролю регенеративних процесів.
Після переведення кафедри на базу Київського НДІ нейрохірургії спектр наукової тематики кафедри значно розширився. Особлива увага приділялась проблемам діагностики і хірургічного лікування травми периферичної нервової системи, больових синдромів, вивченню етіології і патогенезу гострих порушень мозкового кровообігу, удосконаленню стереотаксичних втручань при екстрапірамідних гіперкінезах, вивченню патогенезу і лікування компресійних уражень спинного мозку, дослідженню патогенезу та лікування епілепсії.


Захист дисертації у Київському НДІ нейрохірургії. У першому ряду – акад. А.П. Ромоданов та проф. В.І. Цимбалюк

Значний сегмент досліджень торкався проблем нейроонкології. Під керівництвом академіка А.П. Ромоданова здійснювалася розробка комбінованого лікування злоякісних пухлин, були запропоновані нові методи індивідуального вибору протипухлинних препаратів; розроблена електронно-мікроско-пічна діагностика пухлин головного мозку, проводились патоморфоло-гічні дослідження судинного русла внутрішньочерепних новоутворень. Вивчалися методи депонованого введення антибластичних препаратів у систему ліквороциркуляції, а також у тканину мозку. За участю співробітників кафедри тривали дослідження ефективності методів лазерної деструкції пухлин головного мозку, зокрема мікрохірургічного їх видалення з використанням високоенергетичних лазерів (вуглекислотного, гольмієвого), фотодинамічної терапії злоякісних гліом та принципово нового методу – інтерстиційної термодеструкції глибинно розташованих внутрішньомозкових пухлин.


Між пленарними засіданнями наукової конференції. Зліва-направо: проф. В.М. Шевага, к.мед.н. с.н.с. О.В. Копйов, член-кор. АМН Ю.П. Зозуля, акад. АМН А.П. Ромоданов, к.мед.н. с.н.с В.І. Цимбалюк, проф. Е.І. Кандель, проф. С.А. Чхенкелі. Ленінград, 1982 р.

За ініціативою акад. А.П. Ромоданова особлива увага приділялась комплексному вивченню закономірностей розвитку патологічного процесу при черепно-мозковій травмі легкого ступеня із залученням патофізіологічних, біохімічних, імунологічних і морфологічних, ультрамікроскопічних і ультрацитохімічних методів дослідження. Для вирішення поставлених задач була удосконалена модель струсу мозку і розроблено пристрій з високоточною калібровкою силу удару. Вивчення патофізіологічних, біохімічних, морфологічних змін при легкій черепно-мозковій травмі в клініці та в експерименті виявило єдність багатьох патогенетичних механізмів при легкій і тяжкій закритій черепно-мозковій травмі. Комплексні дослідження патогенезу легкої черепно-мозкової травми наповнили новим змістом поняття „травматична хвороба головного мозку”. Було запропоновано концепцію, за якою черепно-мозкова травма має розглядатися як пусковий фактор певних порушень у механізмах саморегуляції метаболізму нервової тканини. Клінічні дослідження виявили суттєве значення у формуванні посттравматичних реакцій не лише сили удару, а й преморбідного стану постраждалих, індивідуальних реакцій організму на травму тощо.
Продовжувались дослідження клінічних проявів різних форм черепно-мозкової травми, вивчення спрямованості аеробного і анаеробного метаболізму нервової тканини при цьому патологічному стані, активності протеолітичних систем. На основі цих досліджень було запропоновано застосування інгібіторів протеаз при тяжкій черепно-мозковій травмі.
Цикл робіт, присвячених вивченню патогенезу та розробці методів відновного лікування наслідків травми периферичної нервової системи, проведених під керівництвом проф. В.І. Цимбалюка за участю співробітників кафедри, був відзначений Державною премією України у галузі науки і техніки за 1996 р.


Проф. В.І. Цимбалюк, к.мед.н. М.М. Сулій та акад. Ю.П. Зозуля разом з президентом НАН України Б.Є. Патоном після вручення Державної премії України в галузі науки і техніки. 1996 р.

Починаючи з 1987 р., на кафедрі під керівництвом проф. В.І. Цимбалюка досліджується ефективність нового методу відновного лікування нейрохірургічної патології – трансплантації ембріональної нервової тканини (ТЕНТ). Отримавши попередні обнадійливі результати щодо покращення церебральних функцій після виконання ТЕНТ співробітники кафедри та відділення відновної нейрохірургії Інституту розпочали поглиблене вивчення механізмів дії пересадженої ембріональної тканини. Так, ефективність ТЕНТ при черепно-мозковій травмі досліджувалася Л.Д. Пічкуром та І.М. Щербою, при травмі периферичних нервів – Б.М. Лузаном, при експериментальному інфаркті мозку – Л.В. Боднаром, при дитячому церебральному паралічі – Н.О. Пічкур; фундаментальні дослідження з вивчення впливу ТЕНТ на динаміку перекисного окислення ліпідів, антиоксидантний статус, окисне фосфорилювання при експериментальній тяжкій черепно-мозковій травмі проведено О.І. Трояном. Кафедра нейрохірургії разом із кафедрою оториноларингології НМУ (завідувач кафедри проф. Ю.В. Мітін) проводили комплексні експериментальні дослідження з вивчення відновного впливу ТЕНТ на функцію слуху. Сумісно з кафедрою очних хвороб НМУ (завідувач кафедри член.-кор. НАМН України, проф. Г.Д. Жабоєдов) співробітники кафедри вивчали перспективність використання нейротрансплантації для відновлення функції зору. Отримані результати досліджень методів одержання клітинних і тканинних трансплантантів відзначені Державною премією України в галузі науки і техніки за 2002 р. (чл.-кор. НАМН України, проф. В.І. Цимбалюк з групою співавторів).
Співробітники кафедри на чолі із чл.-кор. НАМН України, проф. В.І. Цимбалюком брали участь у розробці ряду методів реабілітації нейрохірургічних хворих: електроміостимуляції (активної та пасивної) при порушеннях рухових функцій кінцівок, очних яблук, м’язів обличчя, діафрагми, глотки, сечового міхура; електростимуляції структур мозку. Були розроблені методики навчання ходінню, лікування контрактур мімічних мязів, медикаментозні та немедикаментозні способи зменшення спастичності м’язів тощо.


Кріозонд оригінальної конструкції ас. к.мед.н. І.П. Дмитерка для проведення деструкції вузла трійчастого нерва. Один із найтонших кріозондів у світі.

Під керівництвом член-кор. НАМН України, проф. В.І. Цимбалюка на кафедрі продовжились дослідження щодо ефективності різних методів лікування невгамовних больових синдромів. Вивченню больових синдромів в області обличчя (прозопалгій) присвячена кандидатська дисертація асистента кафедри І.П. Дмитерка. Співробітники кафедри брали участь у виконанні науково-дослідної роботи „Дослідити ефективність лікування хронічних больових синдромів центрального генезу за допомогою електростимуляційних систем”, результатом якої стала розробка вітчизняних багатоканальних електростимуляторів, які показали високу ефективність у лікуванні невгамовних больових синдромів та спастичності.


Стереотаксична кріодеструкція вузла трійчастого нерва (інтраопераційна контрольна рентгенографія).

Протягом 1999–2002 рр. на кафедрі виконувалася науково-дослідна робота «Дослідити механізми компресійних уражень периферичних нервів та розробити методи їх хірургічного та реабілітаційного лікування». Результати досліджень покладені в основу кандидатської дисертації асистента кафедри Ю.В. Цимбалюк. Протягом 2003–2005 рр. – виконується науково-дослідна робота «Дослідити морфо-імунологічні зміни при експериментальній кріодеструкції структур головного мозку», результати якої викладені у кандидатській дисертації асистента кафедри М.О. Марущенко. Протягом 2005–2008 рр. виконано науково-дослідну роботу «Вивчити ефективність нейротрансплантації в корекції експерименталь-ного когнітивного дефіциту у щурів». У 2009–2011 рр. виконується науково-дослідна робота «Дослідити вплив імплантації синтетичних макропористих гідрогелів та клітин різного походження і ступеню диференціювання на відновлення функцій спинного мозку після його травматичного пошкодження в експерименті».


Моделювання травми спинного мозку. Оперує ас. к.мед.н. В.В. Медведєв

Співробітники кафедри були учасниками низки науково-дослідних робіт, що виконувалися у межах Інституту нейрохірургії ім. акад. А.П. Ромоданова АМН України: «Дослідження функціонально-замісних можливостей трансплантації ембріональної мозкової тканини при черепно-мозковій травмі» (1990–1991), «Вивчення механізмів впливу трансплантації ембріональної нервової тканини в нормі та при патології нервової системи» (1991–1994), «Клітинні та молекулярні механізми впливу ТЕНТ на відновлення порушених функцій головного мозку» (1991–1994), «Розробка методів відновного лікування за допомогою ТЕНТ для усунення рухових церебральних дефектів при ішемічному інсульті, черепно-мозковій травмі, дитячому церебральному паралічі та паркінсонізмі» (1991–1994), «Вивчення механізмів трофічної взаємодії трансплантата ембріональної нервової тканини та мозку реципієнта» (1992–1994), «Вивчення стимулюючого регенераційного ефекту кверцетину та лазеропунктури залежно від вираженості у нерві сполучнотканинних елементів» (1993–1994), «Використання медіаторсинтезуючої культури в психохірургічній корекції порушень поведінки у щурів на дофамінодефіцитній моделі» (1993–1995), «Розробка комплексної клініко-електроміографічної діагностики характеру та ступеня травматичних ушкоджень плечового сплетення і периферичних нервів та об’єктивної оцінки ефективності відновлення функції руки залежно від характеру і термінів проведення хірургічного втручання (1994–1995), «


Експериментальне вивчення сучасного методу відновного лікування травми спинного мозку: імплантація синтетичного макропористого гідрогелю

Пошук нових малотравматичних методів комплексного лікування больових синдромів при травматичних ушкодженнях і захворюваннях периферичних і черепних нервів» (1995–1996), «Дослідження механізмів формування невгамовних больових синдромів та розробка методів їх поєднаного хірургічного та консервативного лікування» (1995–1996), «Розробка фундаментальних та прикладних аспектів трансплантації ембріональної нервової тканини в нейрохірургії» (1995–1997), «Розробка методів прискорення регенерації периферичних нервів шляхом поєднання хірургічних втручань із біотрансплантацією та фізико-хімічним впливом» (1996–1998), «Дослідження компресійних уражень периферичних нервів та розробка методів їх хірургічного та відновного лікування» (1999–2001), «Дослідження взаємодії нейронів людини з ембріональними нервовими клітинами ссавців та екстрактами з них в експерименті» (1999–2001), «Розробити метод лікування рухових порушень при запально-дегенеративних ураженнях нервової системи шляхом використання ембріональної нервової тканини та її компонентів» (2001–2003), «Вплив трансплантації ембріональної нервової тканини на відновлення провідності спинного мозку після його травматичного ушкодження» (2001–2003), «Дослідити ефективність лікування хронічних больових синдромів центрального генезу за допомогою електростимуляційних систем» (2002–2004), «Розробити засоби та методи диференційованого відновного лікування ушкоджень різних ділянок зорового аналізатора» (2008–2010).


Новоутворені мієлінізовані аксони поблизу речовини гідрогелю (вказано срілками, ?800).


Гідрогель через 8 міс після імплантації в зону половинного поперечного перетину спинного мозку щура (?50)


Унікальне спостереження: ріст пучка нових аксонів в товщі гідрогелю (вказано стрілками)

Всього за період з 1980–2010 рр. співробітниками кафедри опубліковано близько 1000 наукових публікації, у т.ч. монографій, підручників, посібників, методичних рекомендацій, наукових статей, тез доповідей, патентів та раціональних пропозицій. Результати вказаних наукових робіт доповідались співробітниками кафедри на багатьох наукових форумах України, Росії, Білорусії, Грузії, Молдови, Узбекистану, Литви, Естонії, США, Великої Британії, Німеччини, Франції, Італії, Іспанії, Португалії, Мексики, Австралії, Мароко, Швейцарії, Болгарії, Польщі, Чехії, Словакії, Кувейту, Данії; наукова школа, сформована акад. НАМН України В.І. Цимбалюком за період його керівництва кафедрою включає багато потужніх особистостей, визнаних фахівців у своїх напрямках науково-практичної роботи.
Сучасні напрямки наукового пошуку кафедри нейрохірургії виражаються наступними прикладними задачами:

  1. Розробити загальні методичні підходи для проведення відновних нейрохірургічних втручань.
  2. Розробити методи відновного лікування наслідків травматичного ушкодження спинного мозку, ішемічних уражень головного мозку за допомогою трансплантації стовбурових клітин різного походження та імплантації тканинних матриксів матеріалів.
  3. Оптимізувати існуючі методи хірургічного лікування ушкоджень периферичних нервів у різних вікових групах, визначити основні критерії прогнозування при цьому виді травми.
  4. Розробити методи відновного лікування ушкоджень зорового аналізатора, мозочку, ішемічного ураження гіппокампа.
  5. Удосконалити методи лікування хронічних больових синдромів.
  6. Удосконалення методів лікування дегенеративних захворювань хребта.


Тканина нюхової цибулини людини зрілого віку з мітотично активними клітинами

Резюмуючи, відмітимо, що складність структури нервової системи вимагає на даний час залучення для лікування нейрохірургічної патології найбільш сучасних, високотехнологічних розробок – „протезування” функцій нервової системи шляхом імплантації електронних пристроїв імітації та передачі нервового збудження, високоточної радіохірургії, навігаційних систем, трансплантації стовбурових клітин тощо. Відображення практично усіх цих напрямків можна віднайти у колі сучасних наукових інтересів кафедри під керівництвом академіка НАМН України В.І. Цимбалюка.


Нейрогенна клітина в культурі тканини нюхової цибулини людини

Опісля стислого викладу наукових досягнень вважаємо за необхідне навести повний перелік кандидатських та докторських дисертацій, виконаних на кафедрі нейрохірургії, за безпосередньої участі її фахівців.
Кузьменко В.М. к.мед.н., лікар-анестезіолог. Кандидатська дисертація «Внутричерепные гематомы у больных оперированных с АИК» (1984 р.), науковий керівник – проф. В.Г. Станіславський.
Автор встановив, що субдуральні гематоми у хворих з пороками серця, прооперованих з використанням апарату штучного кровообігу, є одним із найбільш частих ускладнень і спостерігається у 5–11 % хворих. Локалізація гематом – частіше в скронево-тім’яній області, об’єм – близько 90 мл. Встановлено два типи клінічного перебігу цього виду ускладнень. Проаналізовано причини виникнення субдуральних гематом у досліджуваній групі кардіохірургічних хворих та встановлено шляхи їх попередження, що дало змогу знизити частоту цього ускладнення до 3%.


Незрілі нейрональні клітини у товщі тканини нейрогелю після трансплантації нейрогенних клітин нюхової цибулини

Матейчик В.Ш., к.мед.н., лікар-нейрохірург. Кандидатська дисертація «Ушибы головного мозга у пожилых и стариков» (1984 р.), науковий керівник – проф. В.Г. Станіславський.
У роботі проаналізовано розподіл варіантів забиття головного мозку за локалізацією, величиною та тяжкістю перебігу у осіб похилого та старечого віку. Виявлено, що у цій віковій групі забиття має характер множинного ураження головного мозку, зони забиття розташовані конвекситально та базально, часто вони виявляються з внутрішньочерепними гематомами різної локалізації. Для клінічної картини забиття у досліджуваних вікових групах характерна виражена загальномозкова симптоматика, серед якої одним з найчастіших симптомів слід вважати порушення свідомості в момент виникнення травми. Аналогічна ступінь вираженості характерна для вогнищевої симптоматики; серед цього сегменту клінічної картини переважають симптоми розладу стовбурових відділів мозку, що визначає летальність у групі. В роботі проведено аналіз ефективності використовуваної на той час тактики лікування різних варіантів забиття головного мозку для постраждалих вказаних вікових груп.

Дольницький Ю.О. к.мед.н., професор. Кандидатська дисертація «Хирургическое лечение больных с родовым параличом верхней конечности в грудном и раннем детском возрасте» (1985 р.), науковий керівник – проф. В.Г. Станіславський.
У роботі проведено аналіз морфо-функціональних змін у стовбурах плечового сплетення після їх ушкодження внаслідок пологової травми, їх патофізіологічне значення. Вивчено особливості клінічної картини пологових паралічів, частота різноманітних варіантів розладів функції верхньої кінцівки. Виявлено, що загальноприйняті методи консервативного лікування цієї патології супроводжуються позитивними результатами лише у 20–30% випадків, у всіх інших хворих відновлення функції кінцівки обмежується першим роком життя. Встановлено покази до відновного оперативного втручання, визначено оптимальний термін його проведення – 4 міс – 2 роки. Вибір способу хірургічної корекції визначається даними інтраопераційної електронейроміографії. Методом вибору у більшості випадків слід вважати мікрохірургічну нейрорафію. У ранньому віці такі оперативні втручання супроводжуються високим ризиком і потребують адекватного анестезіологічного супроводу. Реабілітаційне лікування є обов’язковим елементом післяопераційного періоду, покращуючим показники відновлення. Його тривалість повинна становити 1 – 2 роки.


Етап моделювання внутрішньочерепного перетину зорового нерву кроля

Мохаммед Авад, к.мед.н., лікар-нейрохірург. Кандидатська дисертація «Переломы основания черепа у детей /клиника, диагностика и лечение/» (1986 р.), науковий керівник – проф. В.Г. Станіславський.
У роботі проаналізовано частоту переломів основи черепа у дітей, виявлено, що цей вид черепно-мозкової травми частіше зустрічається у віковій групі 7–11 років, у хлопчиків втричі частіше, ніж у дівчаток. В етіології переважає побутова травма, передусім – падіння з висоти. Проведено аналіз частоти різних видів переломів основи черепа, їх поєднання з іншими черепними та внутрішньочерепними ураженнями, досліджено особливості клінічної картини, перебігу різних періодів травми. Виявлено, що у клінічній картині цієї патології у досліджуваних вікових групах переважає загальномозкова симптоматика, вогнищева симптоматика – відсутня або слабко виражена. В роботі також запропоновано оптимальний алгоритм надання спеціалізованої медичної допомоги таким хворим, проведено аналіз основних ускладнень, причин летальності та частоти різноманітних залишкових явищ після перенесеного перелому основи черепа.

Сулій М.М. Кандидатська дисертація «Реиннервация при повреждениях плечевого сплетения» (1987 р.), науковий керівник – проф. В.Г. Станіславський.
В роботі на основі клінічного дослідження, динаміки перебігу відновного процесу, а також на основі даних допоміжних методів дослідження встановлено показання до оперативного втручання і оптимальні терміни його проведення. Вивчено патоморфологічні особливості перебігу дегенеративного процесу на рівні травмованих нервових стовбурів. Запропоновано оптимальний алгоритм проведення оперативного втручання, виявлено показання до проведення реінервації стовбурів та довгих гілок плечового сплетення, встановлено оптимальні джерела невротизації для різних стовбурів і гілок сплетення. Автор довів, що невротизація загалом покращує рухову, чутливу та вегето-трофічну функцію верхньої кінцівки.
 
Сіпітий В.І., д.мед.н., професор. Докторська дисертація «Криохирургическое лечение больных с опухолями полушарий большого мозга» (1986 р.), науковий керівник – акад. А.П. Ромоданов.
Автором розроблений комплекс апаратури для проведення кріохірургічних втручань з приводу видалення пухлин головного мозку різної локалізації та гістологічної структури. Проведено комплексне дослідження ефективності кріохірургічного методу видалення пухлин головного мозку. Встановлено, що показаннями для використання методу являється глибинне розташування внутрішньомозкової пухлини, складність її видалення з класичного транскраніального доступу при медіобазальній локалізації, значний розвиток судинної сітки пухлини. Запропоновані методи кріохірургічного видалення внутрішньомозкових пухлин різного розміру: одним блоком та шляхом поетапної кріорезекції. Показано, що кріохірургічне видалення пухлин базальної та медіанної локалізації слід поєднувати з використанням мікрохірургічної техніки. Вивчено патоморфологічну картину змін в товщі пухлини після проведення кріодеструкції та видалення, яка визначається гістологічною структурою пухлини та тривалістю її заморожування. Автором запропоновано пристрій, що дозволяє оцінити ступінь термостійкості до кріогенного впливу різних видів пухлин, а також незміненої мозкової тканини. Виявлено, що позамозкові пухлини володіють значною стійкістю до кріогенного впливу у порівнянні з внутрішньомозковими. Проведено електрофізіологічний аналіз ступеню ушкодження тканини мозку в зоні, періфокальній по відношенню до вогнища деструкції. Виявлено, що за цим показником метод кріодеструкції має перевагу над класичним методом механічного видалення. Аналіз результатів хірургічного лікування пухлин головного мозку запропонованим методом свідчить про його переваги над класичними методами видалення пухлин головного мозку.   

Поліщук М.Є., д.мед.н., професор, депутат Верховної Ради України 4-го скликання, міністр охорони здоров’я України (2005–2006 рр.), завідувач кафедрою нейрохірургії НМАПО ім. П.Л. Шупика. Докторська дисертація «Ушибы головного мозга у лиц различніх возрастніх групп» (1986 р.), науковий керівник – акад. А.П. Ромоданов.
В роботі проаналізовано особливості клініки, важкості перебігу та наслідків черепно-мозкової травми у різних вікових групах. Виявлено, що у дітей, юнаків і осіб молодого віку реакція на черепно-мозкову травму виражається генералізацією процесів збудження-гальмування, швидким наростанням загальномозкової симптоматики і ознак внутрішньочерепної гіпертензії. У осіб старших вікових груп набряк мозку менш виражений і обмежений, як правило, перифокальною зоною, менш виражене кровонаповнення судин головного мозку у гострому періоді травми. Виявлено пряму залежність між ступенем важкості забиття головного мозку (і віком хворих) та зниженням мозкового кровотоку у гострому періоді травми, а також відмічені вікові особливості мозкового кровотоку у цьому ж періоді травми. Вік постраждалих визначає також і характер змін водно-електролітного балансу у посттравматичному періоді: у осіб молодого і середнього віку відмічена схильність до гіпокалійемії і гіпонатрійемії, у літніх людей та осіб старечого віку визначали гіперкалійемію на фоні гіпокалійгістії, що негативно впливало на енергетичний обмін клітин старіючого мозку. Встановлено, що у дітей, підлітків та юнаків вогнища забиття головного мозку частіше розташовуються поверхнево, розповсюджені, дрібновогнищеві. З віком вогнищеві ураження мозку та крововиливи у вогнища забиття частішають, при чому деструктивні зміни мозкової тканини і геморагії більш виражені у осіб старшого віку. Виявлено зв’язок між тяжкістю перебігу забиття і наявністю супутньої чи попередньої патології. У дітей та осіб старечого віку відсутня кореляція між клінічними проявами забиття та морфологічними змінами мозку. Доведено негативний вплив алкогольної інтоксикації на перебіг забиття головного мозку, вивчено його основні механізми. Встановлено алгоритми лікувальної допомоги та хірургічна тактика при різних варіантах забиття головного мозку у різних вікових групах, виявлені визначальні фактори прогнозу наслідків забиття, показано, що з віком летальність при цьому виді патології зростає. Останнє обумовлено виникненням кардіо-церебральних розладів та швидким наростанням іншої соматичної патології.


Зоровий нерв кроля після виконання перетину (вказано стрілками)

Пацко Я.В., д.мед.н, завідувач організаційно-методичного відділу Інституту нейрохірургії ім. акад. А.П. Ромоданова. Докторська дисертація «Аденомы гипофиза с обширным экстраселлярным распространением» (1987 р.), науковий керівник – акад. А.П. Ромоданов.
У роботі запропоновано топографо-анатомічні критерії включення пухлини області турецького сідла до аденом з поширеним екстраселярним ростом, встановлено, що для таких пухлин характерний інвазивний ріст (71% випадків) без інфільтрації прилеглої тканини мозку та черепно-мозкових нервів. Встановлено причини пізньої діагностики такого роду пухлин. Показано, що поєднана інвазія аденоми гіпофіза у порожнину ІІІ шлуночка та задню черепну ямку виключає перспективи на позитивні результати хірургічного втручання, незалежно від його об’єму та методики здійснення. Інвазивний, багатовекторний ріст аденоми частіше за все виключає можливість її радикального видалення, потребує використання різних оперативних доступів і мікрохірургічної техніки. Встановлено, що причиною летальності у такій групі прооперованих хворих, у першу чергу, є інтраопераційне пошкодження або надмірна механічна ірітація гіпоталамо-стовбурових відділів мозку та судин, що їх кровопостачають. В роботі проаналізовано причини продовженого росту аденом, виявлено, що у більшості таких випадків радикальне видалення пухлини не оправдане у зв’язку з його високою травматичністю.
   
Копйов О.В., д.мед.н., завідувач лабораторією експериментальної нейрохірургії Інституту нейрохірургії ім. акад. А.П. Ромоданова. Докторська дисертація «Ультраструктурный и ультрацитохимический анализ экспериментального сотрясения мозга» (1988 р.), науковий керівник – акад. А.П. Ромоданов.
В роботі вперше проведено комплексний патоморфологічний аналіз найлегшої форми черепно-мозкової травми – струсу головного мозку. Встановлено, що стійкі морфологічні зміни при цьому виді патології визначаються лише на ультраструктурному рівні. Це змінило уявлення про струс головного мозку, який часто вважали «функціональним тимчасовим розладом». Ультраструкутрні зміни при струсі торкаються в першу чергу апарату метаболічного забезмечення нейронів головного мозку; виявлені зміни на рівні апарату синтезу білка, ДНК, РНК. Головним субстратом прояву патологічного впливу механічного чинника при струсі головного мозку є мембранні структури нейрона. Першорядними слід вважати зміни структури і функції синаптичного апарату мозку. Ультраструктурні зміни виявлені в нейронах, гліальних клітинах; встановлено зміни нейрогліальної взаємодії. Певну роль у розвитку патології нейронального апарату мозку відіграє порушення іонного гомеостазу, компартментизації рідини, гіпоксичне ураження нейронів. При цьому ультраструктурні зміни ядер, мембранного апарату нейронів стовбуру мозку дещо відстають у часі від аналогічних змін в корі головного мозку. Автором виявлені тривалі зміни ультраструктури нейронів гіпоталамічної області, вивчено характер зміни активності експресії та функції аденілатциклази в тканині головного мозку в різні періоди травматичного процесу.

Могила В.В., д.мед.н., професор, завідувач кафедрою нейрохірургії Кримського медичного університету. Докторська дисертація «Послеоперационніе осложнения у больніх с менингиомами головного мозга супратенториальной локализации» (1990 р.), науковий керівник – акад. А.П. Ромоданов.
В роботі проведено грунтовний аналіз структури післяопераційних ускладнень у хворих з менінгіомами супратенторіальної локалізації, запропоновано класифікацію таких ускладнень. Встановлено, що найбільш частим ускладненням є набряк-набухання головного мозку, у 18,4% випадків це є причиною смерті хворих. Більш ніж у половині випадків розвиток цього ускладнення припадає на перші 3 доби після операції. Не менш часто виявляють ускладнення з боку судинної сітки головного мозку, що призводять до ішемічних та геморагічних інсультів. Вогнищеві розм’якшення як ускладнення післяопераційного періоду частіше виникають у випадку видалення менінгіом базальної локалізації. Ускладнення з боку вісцеральних функцій спостерігали у 52,3% померлих, практично завжди вони формувалися на фоні тих чи інших внутрішньочерепних ускладнень. До цієї групи віднесені крововиливи у наднирники (23,9%), крововиливи або ерозивно-виразкові зміни у слизовій шлунково-кишкового тракту (15,1%), пневмонії (28%) та тромбоємболія легеневої артерії (6,9%). Запропоновані патогенетично обгрунтовані заходи щодо попередження перелічених ускладнень, прогностичні критерії щодо вірогідності їх розвитку.


Електростимуляційна система, розроблена під керівництвом акад. НАМНУ В.І. Цимбалюка

Сташкевич А.Т., д.мед.н., завідувач відділу хірургії хребта зі спінальним (нейрохірургічним) центром ДУ «Інститут травматології та ортопедії АМН України». Кандидатська дисертація „Клиника, диагностика и микрохирургическое лечение травматических повреждений периферических нервов при одновременном их поражении на различных уровнях” (1988 р.), науковий керівник – проф. В.І. Цимбалюк.
У роботі вперше було проведено вивчення особливостей клінічного прояву та мікрохірургічного лікування пошкоджень периферичних нервів на різних рівнях. Це дозволило встановити, що частіше ушкоджуються нерви верхньої кінцівки. При пошкодженні верхньої кінцівки переважають закриті ураження плечового сплетення, що поєднуються з одночасними відкритими пошкодженнями довгих стовбурів на плечі. При повному ушкодженні найбільш інформативним методом діагностики вияви вилося клінічне обстеження хворого, а у випадку часткового ураження – електрофізіологічний метод. Був запропонований метод експрес-діагностики пошкодження ліктьового нерва на основі виявлення термоасиметрії та змін пульсації ліктьової артерії ураженої кінцівки. Виявлено також, що при закритих пошкодженнях нервів покази до хірургічного лікування повинні ставитись не раніше ніж через 5-6 міс після нанесення травми, тоді як при пораненнях – з моменту постановки діагнозу. Методом вибору відновного хірургічного лікування, особливо в пізні терміни після травми, є накладання епіневрального шва, інколи в комбінації з періневральним. Автор запропонував спосіб визначення ранньої регенерації ушкоджених нервів, що дозволяє підвищити інформативність виявлення регенерації нервів.

Хонда О.М., к.мед.н., доцент, зав. курсом нейрохірургії Медичного інституту Української асоціації народної медицини. Кандидатська дисертація «Диагностическое значение кожной температуры при травматических повреждениях стволов верхних конечностей до и после хирургического лечения» (1989 р.), науковий керівник – проф. В.І. Цимбалюк.
В роботі вперше встановлена діагностична цінність рідкокристалічної термографії у визначенні виду, ступеня, рівня ушкодження нервових стовбурів верхніх кінцівок. Вперше встановлені особливості температурних розладів при різних видах закритих ушкоджень плечового сплетення, що дозволяє уточнити передопераційний діагноз, вибрати оптимальну хірургічну тактику, а також провести контроль темпів і повноти регенерації нервових стовбурів. Вперше встановлено значення нітрогліцеринової проби у визначенні ступеня пошкодження периферичних нервів.


Кора головного мозку щура поблизу зони кріодеструкції.

Бунарс Таніос Юсеф, к.мед.н., лікар-нейрохірург, Бейрут (Ліван). Кандидатська дисертація «Клиника, диагностика и хирургическое лечение опухолей периферических нервов» (1990 р.), науковий керівник – проф. В.І. Цимбалюк.
В дослідженні вперше були встановлені особливості клінічного перебігу різних видів пухлин периферичних нервів. Вияснені закономірності клінічних проявів пухлин периферичних нервів в залежності від їхньої гістоструктури. Визначено доцільність використання комплексу електрофізіологічних методів в діагностиці різних видів пухлин периферичних нервів. Запропоновано алгоритми диференційного лікування цієї патології і продемонстровано переваги використання у цих цілях мікрохірургічного методу.

Сакар Басам М., к.мед.н, лікар-нейрохірург (Сирія). Кандидатська дисертація «Опухоли спинного мозга и позвоночника в пожилом и старческом воздасте» (1991 р.), науковий керівник – проф. В.І. Цимбалюк.
На основі аналізу випадків пухлин спинного мозку у осіб похилого та старечого віку було встановлено, що цей тип патології частіше зустрічається у жінок, у яких в переважній більшості випадків виявлялись менінгіоми. Тривалість перебігу захворювання у цієї вікової групи хворих не перевищувала 2-ох років (при доброякісних пухлинах) і 6-ти місяців – при злоякісних пухлинах. Виявлено також не однотипність перебігу захворювання у осіб похилого та старечого віку. Проаналізовано доступні на той час для клінічного використання допоміжні методи обстеження хворих и виявлено найбільш значимі із них для постановки діагнозу. Автор також виявив, що для пухлин спинного мозку у осіб похилого та старечого віку характерно швидке наростання порушень ліквородиниміки, особливо при злоякісних пухлинах. Були виявлені основні фактори, що впливають на результат оперативного лікування даної патології.


Кора головного мозку щура. Зона кріодеструкції.

Курінний І.М., к.мед.н., лікар ортопед-травматолог Інституту травматології та ортопедії АМН України. Кандидатська дисертація «Хирургическое лечение застарелой сочетанной травмы срединного и локтевого нервов (на уровне предплечья и запястья)» (1991 р.), науковий керівник – проф. В.І. Цимбалюк.
В роботі вперше була проведена кількісна оцінка різних параметрів функції кисті при поєднаних пошкодженнях нервів на передпліччі і зап’ясті в залежності від ступеню важкості травми. Встановлено, що збільшення важкості травми нервів призводить до статистично достовірного погіршення результатів відновлення функції кисті. Визначено ступінь впливу на відновлення функції кінцівки таких показників, як давність травми, величина дефекта нерва та вік хворого. Автором були запропоновані оригінальні способи хірургічного лікування поєднаних пошкоджень нервів на рівні нижньої третини передпліччя та зап’ясного каналу, які дозволяють покращити результати та скоротити терміни лікування.

Фенніш Нуреддін, к.мед.н., лікар-оториноляринголог (Сирія). Кандидатська дисертація «Ото- и риногенные внутричерепные осложнения, современные методы их диагностики, вопросы лечения и реабилитации больных» (1991 р.), науковий керівник – проф. В.І. Цимбалюк.
В роботі були вивчені особливості клінічного перебігу ото- та риногенних внутрішньочерепних ускладнень, визначені найбільш часті причини розвитку цих ускладнень, уточнена тактика при наданні допомоги таким хворим. Визначені найбільш інформативні діагностичні методи в комплексному обстеженні хворих цієї групи. Були уточнені диференційно-діагностичні критерії між абсцесами півкуль головного мозку та мозочка и вогнищевими енцефалітами, а також вивчені віддалені результати лікування хворих з ото- та ріногенними внутрішньочерепними ускладненнями і визначений об’єм реабілітаційних заходів.

Ломако Л.О., к.мед.н., асистент кафедри нейрохірургії Національного медичного університету імені О.О. Богомольця. Кандидатська дисертація «Повышение эффективности микрохирургических операций у больных с последствиями травм срединного и локтевого нервов области предплечья» (1993 р.), науковий керівник – проф. В.І. Цимбалюк.
Автором було запропоновано використання препарату кверцитину в комплексному лікуванні травматичних ушкоджень периферичних нервів. В експерименті було розроблено спосіб стимуляції регенерації нервового стовбура шляхом поєднаного застосування кверцетину та низько енергетичного лазерного випромінювання у вигляді лазеропунк-тури в гострому післяопераційному періоді. Позитивний ефект клінічного використання цієї методики післяопераційної стимуляції регенерації нервових стовбурів встановлено під час лікування травматичного ушкодження серединного та ліктьового нервів.


Електронна мікрофотограма кори головного мозку в зоні кріодеструкції

Пічкур Л.Д., д.мед.н., провідний науковий співробітник відділення відновної нейрохірургії ДУ «Інститут нейрохірургії ім. акад. А.П. Ромоданова АМН України». Кандидатська дисертація «Компенсаторно-відновні можливості трансплантації ембріональної нервової тканини при експериментальному забої головного мозку» (1993 р.), науковий керівник – проф. В.І. Цимбалюк.
В роботі вперше була доведена можливість та ефективність трансплантації ембріональної нервової тканини (ЕНТ) при забої головного мозку в експерименті. Імплантація призводила до збільшення виживання тварин, що перенесли важку черепно-мозкову травму. Морфологічно було виявлено позитивний вплив ЕНТ на вираженість посттравматичних змін в мозковій тканині поруч з осередком травми. Електрофізіологічно показано інтеграцію нейронів ЕНТ в електричні процесси мозу реципієнтних тварин. Виявлено, що ЕНТ чинить вплив на стан імунної системи реципієнта. Оптимальним терміном трансплантації ЕНТ в експерименті визначено 1 добу після моделювання травми.

Слинько Є.І., д.мед.н., зав. відділом спинальної нейрохірургії Інституту нейрохірургії ім. акад. А.П. Ромоданова АМН України. Кандидатська дисертація «Экспериментальная нейрохирургическая коррекция поведенчиских нарушений» (1993 р.), науковий керівник – проф. В.І. Цимбалюк.
В роботі вперше була проведена спроба експериментального вивчення префронтальних селективних лейкотомій на моделі порушень поведінки у тварин. Вперше застосована нейротрансплантація для корекції цього типу поведінкових порушень в експерименті. Проведено детальну оцінку ефективності бімедіальної та біорбітальної лейкотомії в експерименті. В ході виконання роботи було вперше розроблено методику отримання, культивування та субпіальної трансплантаіції культури нейробластів ембріонального мозку.

Подпись:Третяк І.Б., к.мед.н., зав. відділення периферичної нервової системи Інституту нейрохірургії ім. акад. А.П. Ромоданова АМН України. Кандидатська дисертація «Контроль регенерації при хірургічному лікуванні травматичних пошкоджень периферичних нервів» (1993 р.), науковий керівник – проф. В.І. Цимбалюк.
В роботі вперше була встановлена діагностична цінність динамічного вивчення регенерації нервів в ранньому післяопераційному періоді, розширено уявлення про значення інформації щодо перебігу регенераційного процесу для покращення результатів лікування. Розроблено методику комплексного вивчення регенерації нервів у ранньому післяопераційному періоді із застосуванням методів запису ортодромного поширення викликаного потенціал, способу діагностики стану аксонів та ранніх клінічних ознак регенерації нервів. Виявлено закономірність між змінами електрофізіологічних параметрів та якістю регенерації нерва, на основі якої запропоновано методику діагностики стану аксонів в ранньому післяопераційному періоді. Автор також встановив, що об’єктивними ранніми ознаками ргенерації ушкодженого нерва в афункціональній фазі післяопераційного періоду є поява провідності  проксимальні відділи потенціалу, викликаного подразненням регенеруючої частини нерва, а також відновлення симпатичного шкірного потенціалу.

Кваша М.С., к.мед.н., лікар-нейрохірург відділення позамозкових пухлин Інституту нейрохірургії ім. акад. А.П. Ромоданова АМН України. Кандидатська дисертація «Клиника, диагностика и нейрохирургическое лечение множественных повреждений периферических нервов верхних конечностей» (1995 р.), науковий керівник – член-кор. НАМН України, проф. В.І. Цимбалюк.
У роботі проаналізовано структуру множинних пошкоджень периферійних нервів (МППН) верхньої кінцівки. Виявлено, що при такому типі ураження на одному рівні найбільш часто зустрічаются пошкодження серединного та ліктьового нервів в нижній третині передпліччя, а при множинних ушкодженнях на різних рівнях частіше трапляється ураження серединного та ліктьового нервів в нижніх двох третинах передпліччя. В діагностиці МППН найбільше значення має клініко-неврологічний метод із проведенням електронейроміографії. Вперше було описані особливості клінічного прояву різних форм поєднання МППН, а також визначено особливості методик і тактики проведення оперативних втручань при цьому типу травми і запропоновано оригінальний спосіб лікування пошкодженого нерва.

Сташкевич А.Т., д.мед.н. завідувач відділу хірургії хребта зі спінальним (нейрохірургічним) центром ДУ «Інститут травматології та ортопедії АМН України». Докторська дисертація «Медична реабілітація хворих застарілими ускладненими пошкодженнями хребта (клініко-експериментальне дослідження)» (1997 р.), науковий керівник – член-кор. НАМН України, проф. В.І. Цимбалюк.
У роботі було проведено вивчення особливостей клініки, діагностики та лікування хворих із застарілими ускладненими  пошкодженнями хребта. Запропоновано алгоритм етапної медичної реабілітації таких хворих, що на першому етапі включає корекцію порушень серцево-судинної, дихальної, сечовидільної та імунної систем, лікування трофічних розладів шкіри та параартикулярних осифікатів. На другому етапі проводиться реконструкція каналу хребта. Третій етап включає заходи, направлені на зниження набряку, гіпоксії, та порушення микроциркуляції тканини спинного мозку. На четвертому етапі автор пропонує використовувати тривале медикаментозне, функціональне, фізіотерапевтичне лікування і надання протезно-ортопедичної допомоги. В роботі були приведені дані щодо клінічної ефективності запропонованого методу.

Сулій М.М., д.мед.н., зав. відділенням периферичних нервової системи Інституту нейрохірургії ім. акад. А.П. Ромоданова АМН України (1997–2001). Докторська дисертація «Диференційоване мікрохірургічне лікування пошкоджень плечового сплетення» (1997 р.), науковий керівник – член-кор. НАМН України, проф. В.І. Цимбалюк.
Вивчені результати мікрохірургічного лікування 623 хворих з пошкодженнями плечового сплетення. Був запропонований комплекс діагностичних заходів, що дозволяє виявити ступінь, характер та рівень пошкодження плечового сплетення, оцінити функціональний стан верхньої кінцівки через 3–4 тиж після травми, визначити тактику, об’єм та послідовність хірургічного втручання і прогнозувати наслідки лікування. Вперше показано, що трансплантація фрагментів ембріональної нервової тканини в значній мірі покращує мікро циркуляцію і зменшує розвиток рубцевої тканини, позитивно впливає на процеси регенерації шляхом виділення нейротрофічного фактору. Доведена можливість використання раніш дегенерованих нервів для невротизації пошкоджених стовбурів плечового сплетіння. Розроблені нові методи мікрохірургічного та реабілітаційного лікування уражень плечового сплетіння дозволили отримати позитивні результати більш як у 83% хворих.

Страфун С.С., д.мед.н., професор, заступник директора з наукової роботи Інституту травматології та ортопедії АМН України. Докторська дисертація „Комплексне ортопедичне лікування хворих із застарілими ушкодженнями плечового сплетення та периферичних нервів верхньої кінцівки” (1999 р.), науковий керівник – член-кор. НАМН України, проф. В.І. Цимбалюк.
В роботі була вперше проведена комплексна гістоморфологічна, біохімічна, міотонометрична та електрофізіологічна оцінка змін в денервованих м’язах хворих із застарілими ушкодженнями плечового сплетення та периферичних нервів верхньої кінцівки у різні терміни денервації. Розроблена система оцінки функціонального стану м’язів на основі динаміки електрофізіологічних та міотонометричних змін, характеристики ультразвукової картини м’язів і зміни паттерну їх електроміографічної та силової активності. Обґрунтована і вдосконалена система засобів оперативної ортопедичної корекції у таких хворих, розроблені нові способи оперативного ортопедичного лікування і запропонована робоча класифікація ступенів важкості застарілих ушкоджень плечового сплетення. Використання системи комплексного диференційованого ортопедичного лікування у хворих із застарілими ушкодженнями плечового сплетення дозволило отримати значний приріст інтегрального показника рухової функції верхньої кінцівки в середньому на 34,2 %. 

Яворська С.О., к.мед.н., лікар-невролог клініки спинальної нейрохірургії Інституту нейрохірургії ім. акад. А.П. Ромоданова АМН України. Кандидатська дисертація „Динамика клинико-иммунологических показателей при различных формах ДЦП до и после операции трансплантации эмбриональной нервной ткани” (1997 р.), науковий керівник – член-кор. НАМН України, проф. В.І. Цимбалюк.
Автор на великій кількості клінічного матеріалу показала ефективність трансплантації ембріональної нервової тканини (ЕНТ) в префронтальну ділянку кори мозку. Було встановлено, що при ДЦП виявляються зміни імунної системи. Встановлено два варіанти імунологічної картини при ДЦП. У першому варіанті спостерігається виражені порушення у клітинній ланці імунітету, у другому – виявляються незначні аутоімунні реакції на фоні практично нормальних показників клітинного імунітету. За даними дослідження з віком рівень гуморальної нейросенсибілізації до всіх нейроспецифічних білків знижується. Вплив трансплантації ЕНТ виявляється у нормалізації зрушень показників клітинної ланки імунного захисту.

Мішель Каддум Гані, к.мед.н., лікар-нейрохірург (Ліван). Кандидатська дисертація „Клініка, діагностика та хірургічне лікування травматичних пошкоджень периферичних нервів з синдромом часткового порушення провідності” (1997 р.), науковий керівник – член-кор. НАМН України, проф. В.І. Цимбалюк.
Встановлено, що часткове ушкодження периферичних нервів призводить до розвитку кісно відмінного комплексу розладів у зонах інервації, що досить часто супроводжується більш вираженими втратами працездатності, ніж у випадках повного ушкодження. Автором було виділено серед хворих із частковими ушкодженнями периферичних нервів три групи із відносно однорідними змінами структури провідникового апарату нерва: А – з переважним локальним ушкодженням пучків нерва; Б – з переважно дифузними змінами у волокнах нерва; В – з частковою регенерацією нервових волокон та формуванням внутрішньостовбурової невроми. Найбільше значення для для діагностики ступеня ушкодження нерва та характеру виникаючих при цьому патологічних змін має вивчення клінічних ознак та врахування такого електрофізіологічного показника, як швидкість поширення збудження. Автор встановив патогномонічні критерії часткового розриву нерва у віддаленому періоді травми. В роботі було також проаналізовано наслідки різних варіантів ятрогенного часткового ушкодження нервів. Було обгрунтовано можливість обмеження мікрохірургічних втручань на нервовому стовбурі при певних видах часткових ушкоджень нервів із подальшою корекцією судинно-нервово-м’язевих комплексів. Комплексний диференційний підхід у лікуванні хворих з частковими пошкодженнями нервів, що був запропонований автором дослідження дозволяє досягнути позитивних результатів хірургічного лікування у 79% хворих.

Гудак П.С., к.мед.н., завідувач нейрохірургічним відділенням Тернопільської обласної лікарні. Кандидатська дисертація: “Клініка, діагностика та мікрохірургічне лікування відкритих пошкоджень плечового сплетення” (1998 р.), науковий керівник – член-кор. НАМН України, проф. В.І. Цимбалюк.
У роботі було вивчені структура, механогенез та принципи діагностики та клінічні варіанти відкритого пошкодження плечового сплетення (ВППС). Встановлено, що у більшості випадків ВППС є наслідком гострої травми з ізольованим ураженням нервових структур, які за анатомічними причинами розміщені найбільш поверхнево: С5-С6 спинномозкові нерви, верхній стовбур, латеральний пучок. У 44% випадків ВППС потенціювалися травмуванням оточуючих магістральних судин, а також гострою патологією з боку інших органів та систем. Автор вивчив паталогоанатомічні особливості різних варіантів ВППС, а також запропонував тактику проведення хірургічних втручань при цьому виді травми периферичної нервової системи, а також показав, що усунення чинників нейровазокомпресії дозволяють значно покращити результати лікування синдрому грудного виходу у хворих з наслідками ВППС. 

Мохамад А., канд. наук з фізичного виховання та спорту, лікар-реабілітолог (Сирія). Кандидатська дисертація “Лікувальна фізична культура, масаж, електростимуляція у загальній системі реабілітації хворих з травмами периферійних нервів” (1998 р.), науковий керівник – член-кор. НАМН України, проф. В.І. Цимбалюк.
В роботі на основі комплексних клініко-фізіологічних та педагогічних досліджень науково обгрунтована та розроблена комплексна методика фізичної реабілітації хворих після хірургічного відновлення травматичних ушкоджень периферійних нервів нижніх кінцівок, дана оцінка її ефективності на різних етапах відновного лікування. При цьому оцінка отриманих результатів і висновки щодо прийнятності запропонованої методики проведена з викорстанням даних, отриманих педагогічними, спеціальними та електрофізіологічними методами дослідження.

Єрмольєв А.І., к.мед.н., нейроанестезіолог клініки спинальної нейрохірургії Інституту нейрохірургії ім. акад. А.П. Ромоданова АМН України. Кандидатська дисертація „Прогнозування та профілактика ушкоджень хірургічного лікування пухлин спинного мозку та хребта” (1999 р.), науковий керівник – член-кор. НАМН України, проф. В.І. Цимбалюк.
В роботі приведені дані прогнозування та профілактики таких ускладнень, як післяопераційні пневмонії, значної крововтрати, гострої серцево-судинної недостатності, а також смерті хворих. Установлені ведучі прогностично несприятливі ознаки цих ускладнень, серед яких основними є локалізація пухлин в шийному та верхньогрудному відділі спинного мозку, злоякісність пухлин, внутрішньо мозкова локалізація. Врахування низки несприятливих прогностичних критеріїв дозволяло своєчасно і цілеспрямовано проводити профілактичні заходи, такі, як тренування глибини вдиху, проведення туалетної бронхоскопії, превентивне введення антибіотиків, використання оптичної техніки, боротьба з висхідним набряком мозку, своєчасна корекція крововтрати та порушень гемостазу. Використання запропонованого алгоритму дало змогу значно знизити частоту виникнення пневмоній, розвитку серцево-судинної недостатності, крововтрати, та знизити смертність.

Атанасов О.М., к.мед.н., асистент кафедри неврології та нейрохірургії Одеського державного медичного інституту. Кандидатська дисертація „Ятрогенні пошкодження периферичних нервів” (1999 р.), науковий керівник – член-кор. НАМН України, проф. В.І. Цимбалюк.
В роботі на широкому клінічному матеріалі автор встановив частоту виникнення ятрогенних ушкоджень периферичних нервів, узагальнив дані щодо причин і механізмів їх розвитку і показав доцільність динамічного спостереження електрофізіологічних показників в ранні терміни після травми для вибору оптимальної тактики лікування. В експериментальній частині роботи було вивчено морфологічні та функціональні зміни в нервовому стовбурі на моделі ін’єкційного пошкодження різними видами токсичних препаратів. Були розроблені засоби диференційованого хірургічного лікування ятрогенних пошкоджень периферичних нервів, обсяг і послідовність їх проведення, а також запропоновано комплекс профілактичних рекомендацій, спрямованих на зниження частоти виникнення цього виду патології.

Щерба І.М., к.мед.н., лікар-нейрохірург відділення відновної нейрохірургії Інституту нейрохірургії ім. акад. А.П. Ромоданова АМН України. Кандидатська дисертація „Вплив трансплантації ембріональної нервової тканини на динаміку процесів набряку і набухання головного мозку при експериментальній тяжкій черепно-мозковій травмі” (1999 р.), науковий керівник – член-кор. НАМН України, проф. В.І. Цимбалюк.
В роботі на моделі важкої черепно-мозкової травми показано, що трансплантація ембріональної нервової тканини прискорює процес інволюції набряку порівняно з хірургічною обробкою вогнища забою, а також чинить протекторний і регулюючий вплив на процес набухання клітинних елементів, зменшує ступінь вираженості дистрофічно-деструктивних процесів у тканинах головного мозкув гострому після травматичному періоді. Отримані дані свідчать про більш сприятливий прогноз протікання травматичної хвороби у віддаленому періоді.

Привалова О.С., к.мед.н., лікар діагностичного центру „Інтермаг”. Кандидатська дисертація „Магнітно-резонансна томографія з застосуванням апарату з низькою напруженістю магнітного поля в діагностиці розсіяного склерозу” (1999 р.), науковий керівник – член-кор. НАМН України, проф. В.І. Цимбалюк.
Робота містить розв’язання актуального для променевої діагностики та неврології наукового завдання – підвищення ефективності діагностики та диференційної діагностики розсіяного склерозу (РС) за допомогою магнітно-резонансного томографа з низькою напруженістю магнітного поля. Було вперше досліджено можливості цього апарату у діагностиці РС, вірусного енцефаліту, судинної дисциркуляторної енцефалопатії, удосконалено методику дослідження головного мозку у хворих на РС. Автор провела вивчення ефективності МРТ-методу у діагностиці РС, вірусного енцефаліту та дисциркуляторної енцефалопатії і здійснила порівняльну оцінку нативної низькопільної МРТ та МРТ з контрастним підсиленням зображення для вивчення динамічних змін зображень у процесі лікування РС.

Пічкур Н.О., к.мед.н., зав. відділенням генетики лікарні „Охматдит”. Кандидатська дисертація „Неврологічні аспекти оцінки ефективності трансплантації ембріональної нервової тканини у хворих із спастичними формами дитячого церебрального паралічу” (1999 р.), науковий керівник – член-кор. НАМН України, проф. В.І. Цимбалюк.
Автором було вперше створено медичний банк даних хворих на дитячий церебральний параліч (ДЦП), розроблена та впроваджена „Система управління банком даних хворих на ДЦП”, яка дозволяє об’єктивно оцінити зміни стану хворих на ДЦП під впливом нейротрансплантації та інших методів лікування. Було виявлено зменшення рефлекторної активності м’язів та покращення біомеханічних показників у хворих із спастичними формами ДЦП після трансплантація ембріональної нервової тканини (ТЕНТ). Доведена ефективність нейротрансплантації у хворих із спастичними формами ДЦП і вперше розроблено діагностичні критерії, які дозволяють прогнозувати ефективність лікування методом ТЕНТ.

Фомін Г.М., к.мед.н., зав. нейрохірургічним відділенням Керченської районної лікарні. Кандидатська дисертація „Травматичні ушкодження сідничного нерва (клініка, діагностика та хірургічне лікування)” (1999 р.), науковий керівник – член-кор. НАМН України, проф. В.І. Цимбалюк.
На основі широкого клінічного матеріалу автором були проаналізовані причини і механізми травми сідничного нерва, методи діагностики і їх інформативність. Показано, що метод магнітно-резонансної томографії розширює потенціал обстеження за рахунок візуальної реєстрації здорових і денервованих м’язів, а також стовбура сідничного нерва. Запропоновано тактику і послідовність виконання етапів хірургічного втручання при проксимальних ушкодженнях сідничного нерва. Розроблено нові методи диференційованого хірургічного лікування, в тому числі у важкодоступній анатомічній області – порожнині малого тазу, котрі раніше відносились до категорії непоправних ушкоджень. Проаналізовані різні чинники, що визначають і впливають на результати хірургічного лікування.

Костюк К.Р., к.мед.н., старший науковий співробітник Інституту нейрохірургії ім. акад. А.П. Ромоданова АМН України, лікар-нейрохірург відділення функціональної і стереотаксичної нейрохірургії. Кандидатська дисертація „Вплив гетеротопічної алотрансплантації тканин гіпокампу на динаміку біоелектричної активності мозку та функціонально-морфологічної інтеграції імплантату з реципієнтом (експериментальне дослідження)” (1999 р.), науковий керівник – член-кор. НАМН України, проф. В.І. Цимбалюк.
В експерименті були вивчені зміни електричної активності мозку та проведений аналіз участі різних нейромедіаторних систем у феноменах змін біоелектричної активності головного мозку після внутрішньо кіркової трансплантації дорослим кролям ембріональної, гліальнозбагаченої фракції та постнатальної тканини гіпокампу. Була розроблена і застосована методика комп’ютерного дослідження біоелектричної активності головного мозку кролів за умов хронічного експерименту, показана можливість культивування постнатальної культури тканини гіпокампу, визначено показники динаміки росту культур і одержана гліальнозбагачена суспензія. Продемонстровано, що імплантовані тканини гіпокампу функціонально інтегрують з мозком, зберігаючи при цьому його електрофізіологічні риси, а також виявлено специфічність взаємодії з мозком реципієнта нейромедіаторної системи імплантованої тканини залежно від її типу та терміну обстеження. За даними автора, у процесі приживлення імплантат відновлює свої пластичні властивості і в подальшому його клітини диференціюються у зрілі форми.

Пушкар Ю.В., к.мед.н., лікар-нейрохірург (Фінляндія). Кандидатська дисертація „Нейрохірургічне лікування вогнепальних ушкоджень периферичних нервів верхніх та нижніх кінцівок мирного часу” (2000 р.), науковий керівник – член-кор. НАМН України, проф. В.І. Цимбалюк.
У роботі проаналізовано частоту виникнення вогнепальних ушкоджень периферичних нервів верхніх та нижніх кінцівок, узагальнено дані щодо причини та механізми пошкодження нервових структур при такому типі травми. Визначено покази та оптимальні терміни хірургічного лікування при вогнепальних ушкоджень периферичних нервів, показана доцільність та ефективність застосування у ранньому післяопераційному періоді прямої електромагнітостимуляційної  терапії після невролізу. Вперше з урахуванням причин, ступеню ушкодження нервового стовбуру, важкості супутніх уражень тощо відпрацьовані та рекомендовані алгоритми диференційованого мікрохірургічного лікування, котрі спрямовані на покращення клінічних результатів у даного контингенту хворих.

Жданова В.М., к.мед.н., зав. відділеням фізіотерапії Інституту нейрохірургії ім. акад. А.П. Ромоданова АМН України. Кандидатська дисертація „Відновне лікування окорухових порушень судинного та травматичного генезу у нейрохірургічних хворих” (2000 р.), науковий керівник – член-кор. НАМН України, проф. В.І. Цимбалюк.
На широкому клінічному матеріалі автором були вивчені особливості клінічних проявів та закономірності відновлення око рухових порушень у хворих, прооперованих з приводу артеріальних аневризм мозкових судин та у хворих, що перенесли черепно-мозкову травму. Запропоновано комплекс методів об’єктивізації процесів відновлення. Розроблено комплексний диференційований підхід при лікуванні даної патології з використанням медикаментозної терапії та фізіотерапевтичних методів. Вперше застосовано метод ультразвукової терапії в комплексному лікуванні, що дозволило значно покращити результати лікування.

Бондар Л.В., к.мед.н., лікар-нейрохірург Науково-практичного центру ендоваскулярної нейрорентгенохірургії. Кандидатська дисертація „Трансплантація ембріональної нервової тканини в лікуванні гострої ішемії мозку в експерименті” (2000 р.), науковий керівник – член-кор. НАМН України, проф. В.І. Цимбалюк.
В роботі вивчено вплив експериментальної ТЕНТ на відновлення ушкоджень нейронів, що перебували в умовах гострого порушення мозкового кровообігу по типу ішемії. У процесі виконання роботи автором була розроблена модель гострої гемісферної ішемії мозку у щурів. Виявлені дані вказують на більш швидкий і повний регрес патологічних змін нейроцитів при застосуванні ТЕНТ. При цьому ТЕНТ стримує, але не виключає процес розвитку гліозу в осередку ішемічного ураження. На електроно-мікроскопічному рівні були виявлені дані, що вказують на позитивний вплив ТЕНТ на перебіг постішемічного відновлення головного мозку.

Лазарєва О.Б., канд. наук з фізичного виховання та спорту, доцент кафедри фізичної реабілітації Національного університету фізичного виховання і спорту України. Кандидатська дисертація „Лікувальна фізична культура і гідрокінезотерапія у загальній системі реабілітації хворих, які перенесли операцію на хребті з приводу видалення грижі диску” (2000 р.), науковий керівник – член-кор. НАМН України, проф. В.І. Цимбалюк.
Автором було обґрунтовано і розроблено комплекс методів фізичної реабілітації хворих, які перенесли операцію на хребті з приводу видалення грижі диску, що відрізняються ві уже відомих методів диференційованим впливом на кожну групу м’язів окремо, залежно від рівня ураження і неврологічних проявів. Також були модифіковані запропоновані раніше методики гідрокінезотерапії. У роботі підтверджено дані про сприятливий вплив гідрокінезотерапії на процес фізичної реабілітації тематичних хворих. Методологія роботи ґрунтується на об’єктивній оцінці за допомогою сучасних методів інструментальних досліджень функціонального стану нервово-м’язового апарату в динаміці реабілітаційних заходів у хворих із диско генною патологією.

Дідковський В.Л., к.мед.н., доцент кафедри оториноларингології Національного медичного університету імені О.О. Богомольця. Кандидатська дисертація „Вестибулярна дисфункція при нейросенсорній приглухуватості (особливості діагностики та підходів лікування)” (2000 р.), науковий керівник – член-кор. НАМН України, проф. В.І. Цимбалюк.

В роботі вивчено вплив порушення вестибулярної функції на підходи до діагностики та лікування при нейросенсорній приглухуватості, виділені клінічні варіанти перебігу дисфункції у хворих з цим видом патології та на їх основі проведений аналіз слухової функції в обстежених хворих. Показано, що у хворих на гостру нейросенсорну приглухуватість з компенсованим варіантом перебігу вестибулярної дисфункції прогноз відновлення слуху більш сприятливий. За допомогою методу фонографії був вивчений стан кровообігу у вертебробазилярному басейні у хворих на гостру нейросенсорну приглухуватість і виявлено, що у цієї категорії хворих найбільш частою патологією вертебральних артерій є їх гіпоплазія. В експерименті автор показав, що додавання ембріональної нервової тканини до культури внутрішнього вуха щурів зменшує токсичний ефект дії антибіотика на нейросенсорний епітелій.

Лузан Б.М., к.мед.н., доцент кафедри нейрохірургії Національного медичного університету імені О.О. Богомольця. Кандидатська дисертація „Вплив алогенної трансплантації ембріональної нервової тканини на регенерацію ушкоджених периферичних нервів” (2001 р.), науковий керівник – член-кор. НАМН України, проф. В.І. Цимбалюк.
В роботі, на підставі власних експериментальних досліджень автор доводить значне покращення процесів регенерації ушкоджених нервів і відновлення функції нервово-м’язового апарату при трансплантації ембріональної нервової тканини (ТЕНТ), що виявляється у збільшенні швидкості проростання нервових волокон і їх мієлінізації. Виявлено, що нейротрансплантація з метою стимуляції регенерації ушкоджених нервів призводить до стійкого і тривалого пригнічення функції Т- і В-лімфоцитів, нейтрофілів, порушення діяльності супресорів макрофагальної ланки імунітету, що в сумі призводить до зменшення вираженості рубцювання в зоні травми. Отримані дані дозволяють стверджувати, що ТЕНТ в ділянку ушкодження периферійного нерва не призводить до розвитку реакції відторгнення, а навпаки пригнічує розвиток нейросенсибілізації.

Баюн Ю.В., к.мед.н., лікар-нейрохірург Київської обласної клінічної лікарні. Кандидатська дисертація „Динаміка імунологічних та морфологічних показників при експериментальному ушкодженні периферичних нервів та виконанні реконструктивних хірургічних втручань” (2002 р.), науковий керівник – член-кор. НАМН України, проф. В.І. Цимбалюк.

В роботі вперше були вивчені зміни імунологічних паказників при експериментальному пошкодженні периферичного нерва та відновного лікування з використання ТЕНТ, ауто- та алопластики. Автором проведений експериментальний пошук шляхів покращення результатів лікування хворих з травматичними ураженнями периферичної нервової системи, а також вивчено та визначено роль імунореактивних процесів при різних видах трансплантації. Дані, отримані в ході експерименту, були підтверджені імунологічними, морфологічними та електрофізіологічними методами досліджень.

Троян О.І., к.мед.н., асистент кафедри нейрохірургії Національного медичного університету імені О.О. Богомольця. Кандидатська дисертація „Вплив трансплантації фетальної тканини на динаміку перекисного окислення ліпідів антиоксидантний статус, окисне фосфорилювання при експериментальній черепно-мозковій травмі” (2002 р.), науковий керівник – член-кор. НАМН України, проф. В.І. Цимбалюк.
В роботі на моделі важкої черепно-мозкової травми було встановлено, що ТЕНТ в ділянку травматичного ушкодження мозку призводить до нормалізації вільно радикальних реакцій, відновлення окисного гомеостазу та стабілізації перекисного окислення ліпідів в мозку та крові у віддалений після травматичний період. При цьому спостерігалось покращення активності антиоксидантної системи. Виявлено, що нормалізація енергетичного обміну в мозку відбувається на 30–60 добу після травми. Показано позитивний вплив ТЕНТ на активність метаболічних процесів, що обумовлює більш сприятливий перебіг віддаленого періоду тяжкої черепно-мозкової травми.

Ткачик І.П., к.мед.н., зав. бактеріологічною лабораторією Інституту нейрохірургії ім. акад. А.П. Ромоданова АМН України. Кандидатська дисертація „Особливості антибіотикотерапії післяопераційних краніоцеребральних запальних ускладнень у хворих з нейрохірургічною патологією” (2002 р.), науковий керівник – член-кор. НАМН України, проф. В.І. Цимбалюк.
В роботі на основі комплексного клініко-мікробіологічного дослідження визначено особливості перебігу і антибіотико терапії післяопераційних краніоцеребральних запальних ускладнень. За результатами статистичного аналізу були встановлені прогностично несприятливі чинники, які вірогідно впливали на перебіг інфекційних процесів у нейрохірургічних хворих. Автором був розроблений алгоритм емпіричного призначення антибіотиків, який забезпечує раціональний вибір лікувальної тактики. Застосування запропонованих лікувально-профілактичних заходів обумовило значне зниження летальності у спостережуваних нейрохірургічних хворих.

Івахненко Д.С., к.мед.н., лікар-нейрохірург Запорізької обласної клінічної лікарні. Кандидатська дисертація „Особливості перебігу та тактика лікування травматичних ушкоджень периферичних нервів у хворих похилого та старечого віку” (2002 р.), науковий керівник – член-кор. НАМН України, проф. В.І. Цимбалюк.
Автором були узагальнені дані про причини і механізми виникнення травматичних ушкоджень периферичних нервів у осіб похилого та старечого віку, проведено динамічне спостереження за клініко-неврологічними змінами, що відображають рівень відновлення функції нервово-м’язового апарату в ранній та віддалений післяопераційний періоди. Було встановлено, що кінцеві результати нейрохірургічного лікування ушкоджень периферичних нервів у хворих старшої вікової категорії поступаються результатам лікування пацієнтів молодшого віку. Також були уточнені клініко-елктронейроміографічні критерії показів і проти показів до реконструктивних операцій на нервових стовбурах у хворих старшої вікової категорії, визначені оптимальні терміни проведення оперативного втручання та критерії використання відновних ортопедичних методів лікування.

Ямінський Ю.Я., к.мед.н., лікар-нейрохірург відділення відновної нейрохірургії ДУ «Інститут нейрохірургії ім. акад. А.П. Ромоданова АМН України». Кандидатська дисертація «Вплив трансплантації ембріональної нервової тканини на процеси регенерації спинного мозку після його травматичного пошкодження в експерименті» (2003 р.), науковий керівник – член-кор. НАМН України, проф. В.І. Цимбалюк.
Автор на підставі власних експериментальних даних довів, що при важкому забої спинного мозку у щурів ТЕНТ в місце ушкодження призводить до значного покращення електричної провідності на рівні травми. Було встановлено, що позитивний вплив ембріональної нервової тканини виявляється у зменшенні запально-деструктивних процесів в ділянці травми спинного мозку, прискоренні процесів мієлінізації аксонів, пригніченні процесу формування сполучнотканинного рубця і стимуляції внутрішньоаксональної репаративної регенерації. Експериментально автор встановив, що оптимальним терміном проведення ТЕНТ є перша доба після травми. Найкращі позитивні результати спостерігались у випадку проведення ТЕНТ в ділянку ушкодження. У випадку повного пересічення ТЕНТ між куксами спинного мозку не призводить до відновлення провідності.

Дмитерко І.П., к.мед.н., асистент кафедри нейрохірургії Національного медичного університету імені О.О. Богомольця. Кандидатська дисертація «Повторні нейрохірургічні операції при рецидивах тяжких форм невралгії трійчастого нерва» (2003 р.), науковий керівник – член-кор. НАМН України, проф. В.І. Цимбалюк.
На підставі ретроспективного вивчення широкого клінічного матеріалу автором були з’ясовані фактори, що сприяють рецидивам невралгії трійчастого нерва (НТН), вироблено тактику повторного обстеження хворих з рецидивами тяжких форм НТН та покази і протипокази до повторного хірургічного втручання. Також в роботі було визначено вагомість малих хірургічних та нейрохірургічних методів у повторному лікуванні тяжких форм НТН. Доведено, що ефективність повторних нейрохірургічних операцій не залежить від характеру методів первинного хірургічного втручання, а залежить від кількості їх попереднього застосування.

Радченко М.Р., к.мед.н., асистент кафедри офтальмології Національного медичного університету імені О.О. Богомольця. Кандидатська дисертація «Вплив алогенної трансплантації ембріональної нервової тканини на морфо-функціональний стан зорового аналізатора при отруєнні метиловим спиртом» (2003 р.), науковий керівник – член-кор. НАМН України, проф. В.І. Цимбалюк.
В роботі були визначені особливості сучасного перебігу атрофій зорового нерва, експериментально встановлено, що інтракраніальна периневральна ТЕНТ на моделі метанолової інтоксикації призводить до покращення показників відновлення зорового аналізатора. Відновлення зорового нерва у даному випадку, згідно з даними автора, пов’язано з проліферацією і активацією олігодендроглії в контексті мієлінізаційного процесу. Також виявлено, що ТЕНТ запобігає активації процесів перексиного окислення ліпідів і протеолітичної деструкції білків та порушення тканинного фібринолізу в ретробульбарній ділянці зорового нерва.


Кардаш К.А., к.мед.н., доцент кафедри нейрохірургії Донецького державного медичного університету. Кандидатська дисертація «Особливості і шляхи оптимізації первинної хірургічної допомоги при травматичних пошкодженнях периферичних нервів» (2003 р.), науковий керівник – член-кор. НАМН України, проф. В.І. Цимбалюк.
В роботі проведено аналіз особливостей діагностики та надання допомоги при травматичних ураженнях периферичних нервів в Донецькому регіоні. Розкриті основні причини помилок, що виникають на різних етапах надання допомоги при цьому виді патології. На підставі проведеного аналізу визначені основні умови, необхідні для виконання хірургічних втручань на нервових стовбурах, запропоновано організаційні заходи, спрямовані на подолання негативних тенденцій  у наданні медичної допомоги хворим з ураженнями периферичних нервів, а також модифіковано класифікацію ушкоджень периферичних нервів та класифікацію основних помилок при лікуванні цих ушкоджень.

Квасницький М.В., д.мед.н., зав. курсом нейрохірургії Тернопільської державної медичної академії ім. І.Л. Горбачевського. Докторська дисертація «Діагностика та диференційоване лікування нейрофіброматозу» (2004 р.), науковий керівник – член-кор. НАМН України, проф. В.І. Цимбалюк.
На основі аналізу клініки, морфологічної картини пухлинних вузлів, генетичних досліджень отримано нові дані щодо структурних, імунологічних та генетичних особливостей множинних пухлин при нейрофіброматозі. Вперше виділена мікс-форма нейрофіброматозу, запропонована робоча класифікація клініко-морфологічних проявів цього захворювання. Так, було вперше встановлено структурне різномаїття пухлин та їх особливості, характер імунних розладів, типи мутацій генів нейрофіброміну при тих чи інших клінічних формах нейрофіброматозу. Розроблені діагностичні критерії та прогностичні дані захворювання. Запропоновані показання до хірургічного лікування хворих і тактичні особливості варіантів його проведення.

Гончарук О.О., д.мед.н., директор Лівобережного нейроцентру з медичною реабілітацією при Київській міській клінічній лікарні №1. Докторська дисертація «Мікрохірургія ушкоджень периферичних нервів нижніх кінцівок в умовах несприятливих для регенерації нерва» (2005 р.), науковий керівник – член-кор. НАМН України, проф. В.І. Цимбалюк.
Виділено та розвинуто новий напрямок в реконструктивно-відновній хірургії, а саме, мікрохірургію ушкоджень нервів нижніх кінцівок за незадовільних умов їх регенерації. Вивчені протекторні можливості жирової тканини та розроблена техніка видалення, підготування та трансплантації жирової тканини в зону втручання на нерві. Вперше обґрунтовано виділення кінцівки як органу з особливими притаманними йому біомеханічними, геодинамічними та трофічними характеристиками. За допомогою моделювання не сприяючих регенерації нерва умов було встановлено найбільш впливові негативні фактори, що отримало клінічне використання.

Марущенко М.О., к.мед.н., асистент кафедри нейрохірургії Національного медичного університету імені О.О. Богомольця. Кандидатська дисертація «Морфо-імунологічні співвідношення при кріодеструкції структур головного мозку» (2005 р.), науковий керівник – член-кор. НАМН України, проф. В.І. Цимбалюк.
В роботі було виявлено, що особливістю кріовпливу на мозкову речовину щурів є наявність незначних дистрофічних змін в нейронах та клітинах глії на фоні стійкого порушення мікро циркуляції та вираженого вазогенного набряку мозкової речовини, що свідчить про порушення проникності гематоенцефалічного бар’єру. Виявлені зміни обумовлюють нейросенсибілізацію та наростання аутоімунних процесів на 60 добу дослідження. Зміни структурні зміни в корі головного мозку при локальній електродеструкції не супроводжуються розвитком стійких аутоімунних реакцій. Нарешті, локальне механічне ушкодження кори призводить до найменших структурних змін і супроводжується найбільш м’яким перебігом аутоімунних реакцій. Отримані результати вперше показали необхідність оцінки показників імунної системи у нейрохірургічних хворих, котрим проводились кріодеструктивні оперативні втручання.

 Дубина Г.І., к.мед.н., завідувач нейрохірургічним відділенням Чернігівської обласної лікарні. Кандидатська дисертація «Особливості діагностики та лікування закритих травматичних уражень плечового сплетення отриманих в поєднанні з ЧМТ» (2005 р.), науковий керівник – член-кор. НАМН України, проф. В.І. Цимбалюк.
В роботі вперше визначені особливості виникнення та клініко-неврологічної картини закритих травматичних уражень плечового сплетення отриманих в поєднанні з ЧМТ різного ступеню важкості, терміни проведення операцій на структурах периферійної нервової системи, покази та проти покази до їх проведення. Також Була оцінена інформативність клінічних та спеціальних методів діагностики ушкоджень периферійних нервів при поєднаній травмі і визначені найбільш ефективні методи мікрохірургічного лікування хворих із таким типом патології, оптимальні терміни його проведення.

Васюта В.А., к.мед.н., лікар-офтальмолог Центральної клінічної лікарні м. Києва. Кандидатська дисертація «Можливості відновлення функціонально-морфологічного стану зорового аналізатору під дією „Трофіну” при метаноловій інтоксикації» (2005 р.), науковий керівник – член-кор. НАМН України, проф. В.І. Цимбалюк.
В роботі було вперше виявлено, що при лікуванні щурів з метаноловою інтоксикацією „Трофіном” відбувається достовірне покращення латентного періоду зорових викликаних потенціалів (ЗВП) та тенденція до підвищенн яамплітуди на 14 добу від початку експерименту. Вперше проведено порівняння параметрів ЗВП (латентного періоду та амплітуди) при лікуванні метанолової нейропатії у щурів „Трофіном” та комплексом дезінтоксикаційних засобів на 7, 14 та 30 добу експерименту. Вперше було описано морфологічні зміни у зоровому аналізаторі щурів на моделі метанолового ураження, які відбуваються під дією дезінтоксикаційного лікування. Також в роботі було встановлено, що після введення щурам з метаноловою інтоксикацією „ Трофіну”, починаючи з 7 доби у всіх відділах зорового аналізатора прогресують процеси відновного характеру, що проявляються внутрішньоклітинною репарацією загальної маси нейронів, явищами ремієлінізації структур зорового нерва, при цьому спостерігається майже повне відновлення структур зорового аналізатора до 30 доби лікування „Трофіном”.

Латишев Д.Ю., к.мед.н., лікар-нейрохірург відділу судинної нейрохірургії Дніпропетровської обласної клінічної психіатричної лікарні. Кандидатська дисертація „Нейрохірургічне лікування хворих з апалічним синдромом” (2006 р.), науковий керівник – член-кор. НАМН України, проф. В.І. Цимбалюк.
В роботі визначені сприятливі та несприятливі фактори, які дозволяють диференційно підійти до вирішення питання про проведення відновного лікування методом нейротрансплантації або комбінованими втручаннями у хворих з апалічним синдромом та його наслідками. Визначені терміни проведення  втручання, їх послідовність, а також підхід до вибору донорського матеріалу. Вперше було проаналізовано вплив поєднання прогностично вагомих факторів на віддалений прогноз на підставі визначення основних прогностичних груп хворих. Встановлено, домінуючі симптомокомплекси у клінічній картині апалічного синдрому. Автором було проаналізовано результати лікування хворих із апалічним синдромом запропонованим методом. За допомогою клініко-інструментальних методів вивчено особливості регенераторно-пластичних процесів після різних варіантів ТЕНТ у хворих із апалічним синдромом.

Кас’яненко Ю.А., к.мед.н., лікар-нейрохірург Київської міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги. Кандидатська дисертація „Вплив глії та її елементів на перебіг експериментального алергічного енцефаломіеліту” (2006 р.), науковий керівник – член-кор. НАМН України, проф. В.І. Цимбалюк.
В роботі на моделі експериментального алергічного енцефаломіеліту (ЕАЕ) вивчено ефективність трансплантації суспензії клітин фетального мозку. Були отримані нові дані щодо перебігу ЕАЕ під впливом інтратекального введення клітинних суспензій на пікові клінічні прояви захворювання. Вперше описано відсутність погіршення клінічного стану щурів з ЕАЕ при лікуванні нейронально збагаченими нативними галогенними клітинами фетального мозку та клітинами ембріональної нервової тканини на пікові клінічні прояви захворювання. На основі отриманих результатів автором було обґрунтовано позитивний вплив інтратекального введення галогенних клітин фетального мозку на ЕАЕ в цілому та недоцільність використання такого методу на висоті клінічних проявів захворювання.

Бровченко М.С., к.мед.н., завідувач Центру реабілітації Київської міської клінічної лікарні №18. Кандидатська дисертація „Порушення неврологічного та цитокіно-імунного статусів у хворих з наслідками ішемічних інсультів в період реабілітації” (2006 р.), науковий керівник – член-кор. НАМН України, проф. В.І. Цимбалюк.
В роботі вперше були отримані дані щодо змін в імунній системі відповідно до вираженості неврологічного дефіциту у хворих з наслідками ішемічних інсультів, вивчені механізми розвитку імуносупресивного та імуностимулюючого процесів на різних етапах реабілітаційного лікування хворих з наслідками ішемічних інсультів. Отримало подальший розвиток вивчення показників імунного статусу у діагностичному комплексі обстежень хворих з наслідками ішемічних інсультів з метою визначення реабілітаційного прогнозу. В роботі також здійснено комплексну оцінку стану неврологічного, імунного та цитокінового статусів у хворих з наслідками ішемічних інсультів в динаміці.

Кочін О.В., к.мед.н., лікар-нейрохірург Харківської міської клінічної лікарні швидкої та невідкладної медичної допомоги ім. О.І. Міщенінова. Кандидатська дисертація „Застосування кріоконсервованих ембріональних та стромальних клітин кісткового мозку при експериментальній епілепсії” (2006 р.), науковий керівник – член-кор. НАМН України, проф. В.І. Цимбалюк.
В роботі вперше були встановлені оптимальні терміни трансплантації клітин строми кісткового мозку на пеніциліновій моделі епілептичного процесу, проаналізовані особливості динаміки морфологічних проявів клітинних реакцій в епілептичному вогнищі. Автор показав, що на використаній моделі епілепсії трансплантація кріоконсервованих ембріональних нервових клітин та клітин строми кісткового мозку є однаково ефективним і впливає на динаміку вмісту ГАМК, серотоніну, норадреналіну, дофаміну та адреналіну в стовбурі головного мозку щурів. За даними дисертаційного дослідження, трансплантація зазначених типів клітин на моделі епілептичного процесу призводить до відновлення фізіологічного для ссавців типу електричної активності гіпокампу.

Сапон М.А., д.мед.н., завідувач науково-організаційного відділу ДУ «Інститут нейрохірургії ім. акад. А.П. Ромоданова АМН України». Докторська дисертація «Диференційоване лікування невгамовних больових синдромів, пов’язаних з органічним ураженням периферичного відділу нервової системи» (2007 р.), науковий керівник – член-кор. НАМН України, проф. В.І. Цимбалюк.
В роботі поглиблено уявлення про механізми формування стійких невропатичних больових синдромів та уточнено роль різних ланок нервової системи у формуванні хронічного невгамовного болю. Були з’ясовано загальні та специфічні механізми формування стійких больових синдромів при ураженні різних рівнів нервової системи. Теоретично обґрунтовано концепцію подолання невгамовного больового синдрому при ураженнях різного рівня структур нервової системи. Розроблено сучасний комплекс диференційної діагностики та лікування невгамовних больових синдромів за допомогою новітніх хірургічних та комбінованих методів. В роботі також були отримані нові наукові дані про механізми формування невропатичних больових синдромів, що ґрунтуються на експериментальних, морфологічних та клінічних результатах. В результаті теоретично розробленої та доведеної на практиці гіпотези про розвиток деяких видів невропатичних больових синдромів розширено уявлення про механізми формування різних форм больових станів, що дало можливість запропонувати алгоритм діагностичних та лікувальних заходів при певних типах больових синдромів. 

Єнікієв М.А., к.мед.н., зав. нейрохірургічним відділенням Керченської районної лікарні. Кандидатська дисертація «Особливості діагностики і хірургічного відновного лікування пошкоджень ліктьового нерва на різних рівнях» (2007 р.), науковий керівник – член-кор. НАМН України, проф. В.І. Цимбалюк.
В роботі приведене нове вирішення наукової задачі підвищення ефективності хірургічного лікування травматичних пошкоджень ліктьового нерва на різних рівнях, шляхом уточнення показів і обґрунтування диференційної тактики даного лікування. Автором запропоновані нові підходи щодо хірургічної тактики оперативного лікування цього виду патології, терміни та послідовність проведення лікувальних заходів. Практичне використання запропонованих підходів дозволило покращити результати лікування хворих із пошкодженнями ліктьового нерва на різних рівнях.

Медведєв В.В., к.мед.н., асистент кафедри нейрохірургії НМУ імені О.О Богомольця. Кандидатська дисертація «Вплив імплантації синтетичного макропористого гідрогелю та трансплантації клітин нюхової цибулини на процеси регенерації спинного мозку після його травматичного пошкодження в експерименті» (2008 р.), науковий керівник – член-кор. НАМН України, проф. В.І. Цимбалюк.
В роботі вивчено ефективність імплантації синтетичного макропористого гідрогелю та внутрішньотканинної алогенної трансплантації клітин нюхової цибулини на перебіг експериментальної травми спинного мозку. Встановлено механізми позитивного впливу імплантації гідрогелю та трансплантації клітин нюхової цибулини на перебіг травматичного процесу. Доведено, що імплантація гідрогелю дає достовірний позитивний ефект на функціональному рівні. Автором встановлено факт регенераційного росту аксонів у зоні імплантації гідрогелю. Виявлено, що трансплантація клітин нюхової цибулини, попри помірно виражений позитивний функціональний ефект, призводить до зменшення викликаної електричної активності у нервово-м’язовому апараті нижче рівня травми, що може мати позитивне значення у створенні нових методів лікування синдрому посттравматичної спастичності.

Третяк І.Б., д.мед.н., керівник відділу науково-медичної інформації ДУ «Інститут нейрохірургії ім. акад. А.П. Ромоданова АМН України». Докторська дисертація «Діагностика та хірургічне лікування тяжких та застарілих ушкоджень периферичних нервів» (2009 р.), науковий керівник – член-кор. НАМН України В.І. Цимбалюк.
Робота присвячена вивченню проблеми діагностики та хірургічного лікування травматичних уражень периферичних нервів, що характеризуються значними дефектами нервових стовбурів, відсутністю центрального або дистального відрізків нерва, давністю ушкодження більше за 12 міс. Проведено дослідження випадків, прогноз лікування яких надзвичайно несприятливий. Проаналізовано можливості сучасних методів діагностування, а саме: комплексу електронейроміографічних методик, КТ і МРТ, інтраопераційної діагностики у визначенні функціонального стану ушкоджених нервів і прогнозуванні обсягів відновлення їх функцій. Для лікування хворих з тяжкими та застарілими ушкодженнями периферичних нервів розроблено та впроваджено в клінічну практику нові хірургічні методики, які грунтуються на використанні можливостей гетеротопічної невротизації, невротизації з аутопластикою, прямої невротизації м’язів і через трансплантат нерва, внутрішнього невролізу або аутопластики частини пучків, перехресної іннервації, транспозиції м’язів, внутрішньоневральної невротизації, супрамаксимальної інтраопераційної електростимуляції, довготривалої електростимуляції, що повною мірою залучають механізми пластичності нервової системи. Використання сучасних методів діагностування, вдосконалення лікувальної тактики, виконання реконструктивних хірургічних втручань, що базуються на залученні компенсаторно-регенераторних можливостей нервової системи, дозволило підвищити ефективність оперативного лікування, досягти позитивних результатів у 91,2 % хворих.

Кардаш А.М., д.мед.н., завідувач кафедрою нейрохірургії Національного донецького медичного університету ім. М. Горького «Комплексне відновне хірургічне лікування хворих з травматичним пошкодженням нервів (клінічне та експериментальне дослідження)» (2009 р.), науковий керівник – член-кор. НАМН України В.І. Цимбалюк.
Робота присвячена вирішенню проблеми покращення результатів хірургічного лікування хворих з пошкодженням нервових стовбурів за рахунок комплексного хірургічного лікування з застосуванням методів, які сприяють підвищенню якості освіження та зіставлення відрізків нерва перед зшиванням, захисту місця зшивання від рубцевої тканини та магнітної стимуляції регенерації нервових стовбурів. Вивчено результати комплексного лікування 797-ми хворих з пошкодженням нервів: чоловіків 583 (73,1 %), жінок (26,9 %). Проведений експеримент довів позитивний вплив пульсуючого магнітного поля на регенерацію нервових стовбурів після їх зшивання, а саме: прискорюється початок регенерації, збільшуються швидкість та якість регенерації пошкодженого нерва. Встановлено, що застосування розробленого способу освіження відрізків нервового стовбура перед накладанням швів дозволяє виконати рівномірне, перпендикулярне розсіченння нерва, що дає змогу якісніше накладати шви на нервові стовбури. Охарактеризовано, що застосування магнітотерапії в ранні строки після накладання шва на травмований нерв дозволяє в 92,7 % випадків досягти повного відновлення функцій травмованої кінцівки, в 7,3 % – з обмеженням. Розроблено методику та новий матеріал для тубажа нервів, які зшивають, що дозволяють захистити місце зшивання від стискання рубцевою тканиною і знизити до мінімуму вплив однієї з основних причин уповільненої та неякісної регенерації нерва. Обгрунтовано, що в результаті комплексного хірургічноголікування хворих з пошкодженням периферичних нервів у 81 % спостережень вдалося досягти повного відновлення функції кінцівки, в 15,2 % – з певними обмеженнями.

Пічкур Л.Д., д.мед.н., провідний науковий співробітник відділення відновної нейрохірургії ДУ «Інститут нейрохірургії ім. акад. А.П. Ромоданова АМН України». Докторська дисертація «Нейрохірургічне лікування хворих на дитячий церебральний параліч» (2009 р.), науковий керівник – член-кор. НАМН України, проф. В.І. Цимбалюк.
Дисертація присвячена проблемі покращення результатів лікування хворих на ДЦП шляхом застосування та вдосконалення нейрохірургічних втручань, активізації компенсаторно-відновних процесів у ЦНС. Приведено експериментальне обгрунтування використання методу трансплантації ембріональної нервової тканини (ТЕНТ) для лікування вказаного виду патології. Встановлено, що клітини ембріонального мозку спарияють ремієлінізації нервових волокон, запобігають прогресуванню демієлізації. Запропоновано комплекс методів оцінки якості трансплантаів ембріонального походження, оцінено результативність клінічного використання методу ТЕНТ, а також фасцикуло- і мікро-DREZ-томії. На основі отриманих результатів запропоновано алгоритм нейрохірургічного лікування хворих на ДЦП.

Євмінов Д.В., к.мед.н., лікар-нейрохірург. Кандидатська дисертація «Діагностика та хірургічне лікування хворих із поєднаною краніо-фаціальною травмою» (2009 р.), науковий керівник – член-кор. НАМН України В.І. Цимбалюк.
Дисертацію присвячено проблемам удосконалення діагностики та хірургічного лікування хворих із поєднаною краніо-фаціальною травмою (ПКФТ). В основу покладено результати хірургічного лікування 220 хворих із ПКФТ, які знаходились на лікуванні у КМКЛ ШМД, відділенні нейрохірургії-І та КМКЛ №17, відділенні політравми з 2002 по 2005 роки. Пацієнти з обох груп мали ознаки черепно-мозкової травми, діагностика та лікування якої проводилося відповідно до стандартів надання медичної допомоги хворим із черепно-мозковою травмою. Хірургічне лікування поєднаних ушкоджень краніо-фаціальної ділянки, а саме операції в краніо-фаціальній ділянці в основній групі проводилися в гострому періоді – в перші 72 години з моменту госпіталізації, в контрольній – двохетапно, відстрочено. Це виступило відмінністю лікування в обох групах, результати якого проаналізовано. В результаті проведених досліджень визначено анатомічні особливості краніо-фаціальної ділянки, які суттєво впливають на розвиток ускладнень та результати лікування, клінічні особливості, а також основні діагностичні заходи у хворих із ПКФТ. Визначено покази до операцій, групи та терміновість проведення оперативних втручань при ПКФТ, встановлено, що реконструктивно-відновні втручання в краніо-фаціальній ділянці при відсутності протипоказань бажано виконувати в 1–3 доби після травми.

Енглезі А.П., д.мед.н., старший наук. співробітник Інституту травматології Національного донецького медичного університету ім. М. Горького. Докторська дисертація «Комплексний вплив фізичних чинників сумісно з фармакологічними та біологічними засобами лікування на головний мозок при його вогнищевому травматичному пошкодженні (експериментальне дослідження)» – 2010 р., науковий керівник – член-кор. НАМН України В.І. Цимбалюк.
В роботі розкрито закономірності ізольованого впливу ряду фізичних факторів (низькочастотного змінного магнітного поля, електричного струму, низькоінтенсивних механічних коливань) і комплексного їх застосування з фармакологічними та біологічними (введення нейротрофічних препаратів, трансплантація ембріональної нервової тканини) засобами на головний мозок при його вогнищевому ураженні. Виявлено, що застосування змінного магнітного поля та електричного струму в ранньому посттравматичному та післяопераційному періоді активує процеси демаркації та елімінації некротичних мас у вогнищі ураження, що покращує наслідки регенеративного процесу. Доведено, що фізичні чинники зтадні модулювати дію фармакологічних та біологічних засобів корекції травматичного процесу, визначено оптимальні комбінації різних чинників, терміну їх застосування з метою покращення перебігу травматичного процесу.