НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені О.О. Богомольця
ЧЕСТЬ, МИЛОСЕРДЯ, СЛАВА

Кафедра акушерства і гінекології №1

Наукова робота

Пріоритети:

  1. Вперше розроблено метод прижиттєвої діагностики мікрогемоциркуляторних порушень матково-плацентарного комплексу за допомогою контактної мікроскопії шийки матки ще до розродження, з кількісною оцінкою порушень, а також удосконалена терапія гестозів з урахуванням ланок патогенезу судинних розладів.
  2. Розроблено і впроваджено новий метод діагностики постнатальної гіпоксії плаценти із застосуванням контактної мікроскопії плаценти після пологів. Це дало можливість з’ясувати деякі патогенетичні моменти етапів розвитку мікрогемоциркуляторних порушень в плаценті при розвитку плацентарної недостатності.
  3. Вивчено характер мікрогемоциркуляторних порушень в матково-плацентарному комплексі при переношуванні вагітності і удосконалено лікування плацентарної недостатності при переношуванні вагітності і в пологах.
  4. Розроблені критерії ранньої доклінічної діагностики та спосіб прогнозування дискоординованої родової діяльності на основі застосування електрогістерографії. Удосконалено програмне забезпечення для аналізу електроміограм під час пологової діяльності. Запропонований в практику метод корекції дискоординації родової діяльності на початку першого періоду пологів.
  5. Розроблено і впроваджено систему комп’ютерного аналізу кардіотокограм під час вагітності і в пологах.
  6. Удосконалено методики лапароскопічних хірургічних втручань при фіброміомах матки, пухлинах яєчників і позаматкової вагітності.
  7. Удосконалено лапароскопічні операції на додатках матки при гнійно-запальних процесах малого тазу за рахунок застосування інтраопераційної озонотерапії і динамічної лапароскопії.
  8. Доведено, що передменструальні розлади є  проявами різних за механізмом розвитку захворювань – передменструального синдрому та передменструальних дисфоричних розладів. Виявлено, що основними ланками розвитку передменструальних порушень є гіпофункція яєчників запального генезу, та  вторинний гіпогонадізм внаслідок зриву компенсації стреслімітуючих систем. Створено алгоритм та математичну модель прогнозування, запропонований диференційований підхід до лікування з використанням патогенетично обґрунтованих комплексів, що забезпечують усунення порушень ендокринного, імунного статусу, функціонального стану центральної та вегетативної нервової системи з досягненням стійкого клінічного ефекту, який у 4,35 рази перевищує ефект традиційної терапії.
  9. Визначено, що хірургічна менопауза, яка виникає після гістероваріоектомії у 50% жінок супроводжується змінами серцево-судинної системи, які характеризуються порушенням варіабельності АТ та ознаками гіперсимпатикотонії. У жінок з доброякісними пухлинами матки виникають порушення функціонального стану верхніх та нижніх сечовивідних шляхів. Розроблені методи обстеження, профілактики та корекції системних порушень у жінок з хірургічною менопаузою забезпечили відсутність тяжких форм синдрому. Ефективність рекомендованих нами профілактичних і лікувальних заходів після гістероваріоектомії дозволяє знизити на 47,7% вегето-судинні та на 40,7% психоемоційні порушення.
  10. Вперше застосовано медичний озон для лікування гострих ендометритів і пельвіоперитонітів. Удосконалено метод приточно-аспіраційного дренування порожнини матки і запропоновано новий метод лікування  шляхом паралельної внутрішньовенної інфузії озонованих розчинів та повільної перфузії запального вогнища. Визначені показання до лапароскопічного втручання при гнійно-запальних процесах придатків матки.
  11. Визначені переваги  лапароскопічних  операцій при гострих та хронічних рецидивуючих запальних процесах внутрішніх статевих органів перед лапаротомним доступом для відновлення і збереження репродуктивної функції у молодих пацієнток, які ще не народжували.
  12. Вперше розроблена інформаційна система для кількісної оцінки клініко-інструментальних показників, які впливають на частоту розвитку фетоплацентарної недостатності, запропоновано алгоритм спостереження за вагітними та доведена можливість прогнозування цього ускладнення на основі багатофакторного аналізу. Обгрунтовані нові схеми діагностики та розроблені і впроваджені лікуванно – профілактичні рекомендації.
  13. Встановлена залежність між величиною зниження NO, підвищенням маткового тонусу і ймовірністю розвитку невиношування вагітності. Запропоновано спосіб лікування на основі застосуванні трансдермальної форми донаторів NO під контролем рівня NO у сироватці крові.
  14. Вивчені особливості змін у системі L-аргінін-NO у вагітних з прееклампсією різного ступеня тяжкості. Доведена необхідність включення донаторів NO у або L-аргініну в схему комплексного лікування прееклампсіі. Розроблена нова схема патогенетичного лікування прееклампсії.
  15. Вивчені зміни водно-електролітного балансу при ранніх гестозах, що призводять до порушення секреторної функції шлунку та розвитку залізодефіцитних анемій. Застосування нормобаричної гіпоксітерапії та маломінералізованих хлоридно-натрієвих вод є ефективним засобом корекції кислотно-лужної рівноваги, сприяє засвоєнню заліза, нормалізації вегетативного балансу, знижує частоту мимовільних переривань вагітності.
  16. Проведено порівняльний аналізу різних методів лікування гнійних ран у породілей. Розроблено індивідуальний підхід у виборі препаратів. Доведено можливість прогнозування ефективності лікування за показниками місцевого імунітету. Обґрунтовано доцільність застосування препаратів із сорбційно-дезінтоксикаційними та імуномодулюючими властивостями, що забезпечує скорочення часу лікування на 3-5 ліжко-днів.
  17. Вперше розроблено і впроваджено тести для прогнозування розвитку синдрому дихальних розладiв у недоношених новонароджених кристалографiчним методом.
  18. Розроблено і впроваджено новий метод лiкування атипічної конділоми шийки матки.
  19. Розроблено і впроваджено спосіб прогнозування утворення кіст єдиного яєчнику у жінок репродуктивного віку.
  20. Створена програма прогнозування передчасного відшарування плаценти з обгрунтуванням лікувально – профілактичних заходів при ній.

План роботи кафедри