НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені О.О. Богомольця
ЧЕСТЬ, МИЛОСЕРДЯ, СЛАВА

Кафедра латинської мови

Історія кафедри

Греко-латинська наукова терміносистема традиційно є фундаментом, багатьох наук, зокрема, медицини. Сума греко-латинських назв анатомічного, клінічного, фармацевтичного, профілактичного та інших напрямків становить понад 500 тис. термінів.

В « Исторіи императорского университета святого Владимира» (автор М.Ф. Владімирскій-Буданов) відзначалось, що у зв’язку з “представленіем медицинского факультета” рада університету просила дозволу попечителя, щоб студенти означеного факультету слухали у перші 4 півріччя по 2 години щотижня лекції з латинської мови у професора 1 відділення філософського факультета Л.К. Деллєна, а в наступні 4 півріччя “они упражняе мы были практически въ языке профессоромъ медицинского факультета Мирамомъ ” *

Щор ічно за цей труд университет просив виділяти додатково 240 рублів сріблом. **

Таким чином вже 1841-1842 рр., що стосувалось, підготовки студентів медичного факультету, відокремлювався загальноосвітній курс латинської мови від спеціального термінологічного. Доречі, “…остальные … предметы перваго курса, а именно естественныя науки медицинские студенты могут слушать вместе съ студентами 2-го отделени ія философского факультета *** ” , викладання на якому велось переважно латинською або німецькою мовами, оскільки професори цього відділення за походженням поляки та німці, вихованці західноєвропейських університетів не володіли російською. Так, математику викладав Ф. І. Міхович, який закінчував освіту в Парижі, зоологію професор В.Г. Бессер, який закінчив Львівський університет, а Р. Е. Траутфеттер закінчив Дерптський університет. На той період і викладачі медичного факультету вільно володіли латинською та давньогрецькою мовами, оскільки ступінь доктора отримували, як правило, в Європі. Так, Володимир Афанасійович Караваєв та Микола Ілларіонович Козлов отримали ступінь доктора у Дерпті, а Едуард Ернестович Мірам захистив дисертацію на ступінь доктора в Кенігсберському університеті. На початку 20 ст. всі студенти медичного факультету були випускниками класичних гімназій, у зв’язку з вимогами щодо знань латинської та давньогрецької мов вільно читали та перекладали тексти античних авторів і тому легко засвоювали сучасні європейські мови, а також сприймали спеціальну медичну термінологію, яка у той період була міжнародною і не мала стільки синонімів щодо однієї і тієї ж самої клінічної патології або хвороби, як це відбувається зараз.

До навчального плану КМІ курс медичної латини було введено 1924 р., а 1933 р. створюється кафедра латинської мови. Першим її завідувачем був М.Ф. Кніпович. Вчений-філолог, класик, автор численних посібників та підручників, працював в КМІ ім. О.О. Богомольця 30 років, він разом із колегами 1937 р. видав перший підручник “Латинська мова. Підручна книжка з хрестоматією для медвузів” за загальною редакцією і з передмовою завідувача кафедри анатомії професора М.С. Спірова. У передмові наголошувалося на необхідності поглибленого вивчення майбутніми меди-ками латинської мови в органічному зв’язку з анатомічною номенклатурою та іншими медичними дисциплінами. Як додаток до підручника була вміщена стаття М.С. Спірова “Общая терминология костной системы”. ним був виданий “Тлумачний вказівник коренів слів” в книзі професора Я.П. Фрумкіна “Психиатрическая терминология”

1938 р. той же авторський колектив випустив у Москві “Учебник латинского языка для студентов медицинских и фармацевтических вузов и врачей”, що здобув першу премію на конкурсі підручників Наркомату охорони здоров’я СРСР. Вони ж незабаром опублікували “Учебник латинского языка для средних медицинских школ”.

Результатом багаторічної роботи стала дисертація М.Ф. Кніповича “Методика преподования латинського языка в медвузах” – перше в країні дослідження такого характеру, завершене 1947 р. Автор здобув учений ступінь кандидата філологічних та педагогічних наук одночасно, а ще через рік отримав звання доцента.

На той період колектив кафедри складався з Г.В. Казьєр, П.П. Чернецького, І.М. Іванова, А.Л. Залкінда. В період з 1941 по 1944 рік обов’язки завідувача кафедри у Челябінську, куди був евакуйований КМІ ім. О.О. Богомольця, виконував П.П. Чернецький – видатний вчений-класик, співавтор всіх словників, які видавались кафедрою, визначний суспільний діяч.

У 1944 р. була організована кафедра іноземних мов, очолила яку Г.В. Казьєр.

1948 р. вийшов “Латино-русско-украинский словарь медицинской терми- нологии” М.Ф. Кніповича за участю І.Ф.Єрофєєва, А.Л. Залкінда, Г.В. Казьєр, С.Й. Смирнова, В.Г. Соколовського, Є. О. Февральова та П.П. Чернецького.

У 1950 р. побачив світ перший післявоєнний “Підручник латинської мови для студентів-медиків” М.Ф. Кніповича та С.Й. Смирнова.

Секція латинської мови (Г.В. Казьєр, В.Г. Соколовський, Є.О. Февральов та П.П. Чернецький) у складі утвореної 1955 р. кафедри латинської та іноземних мов продовжувала роботу над “Українсько-латинсько-російським медичним словником”, який побачив світ 1960 р. за редакцією відомого хірурга, професора С.Т. Новицького.

Серед ветеранів кафедри були надзвичайно талановиті й гармонійні особистості. зокрема, І.Ф. Єрофєєв – педагог, літературознавець і письмен-ник, автор наукових досліджень творчості Т.Г. Шевченка, М.В. Гоголя, Г. Сковороди, П. Грабовського, В. Чумака. Член Спілки письменників України, він створив цікаву історичну повість “Олекса Довбуш”. Співавтором та редактором “Краткого ученого словаря клинической терминологии” був В.Г. Соколовський. Четверте видання, суттєво доповнене, вже хвалося “Словарь клинических терминов с переводным и толковым значеним” (1969). У підготовці словників брали активну участь Є.О. Февральов та П.П Чернецький – багатогранні філологи, досвідчені педагоги й вихователі молоді.

У середині 50-х років на кафедру прийшли вихованці відділення класичної філології Київського університету Н.О. Гайова-Шульга та Ю.В. Шанін і випускниці Харківського університету Н.І. Міняйлова-Шаповалова та Т.Ю. Хорошавіна.

1961 р. кафедра латинської мови знову стала самостійною. До червня 1978 р. нею завідувала Г.В. Казьєр – чудовий педагог і методист, співавтор словників. Викладачі кафедри розробляли нові методики, вели літературознавчі розвідки.

З вересня 1978 року кафедру очолив кандидат філологічних наук доцент Шанін Ю.В., вихованець Київського державного університета ім. Т.Г. Шевченка. Трудовий шлях Ю.В. Шаніна починався в далекому 1952 році, коли він прийшов викладачем на кафедру латинської мови Київського стоматологічного інституту. Ще в університеті він цікавився темою агоністики в давньогрецькій поезії, що і стало темою його кандидатської дисертації “Агонистика в древнегреческой поэзии”, яку він захистив 1968 року. За 53 роки роботи на кафедрі, яку він очолював протягом останніх 27 років Юрій Вадимович зробив значний внесок не тільки у формування курсу “Латинська мова та основи медичної термінології”, з переорієнтацією на медичну термінологію, також йому вдавалося плідно працювати як автору науково-популярних та наукових творів. Багато років професор Ю.В.Шанін був членом спілки письменників України Серед більш ніж 500 наукових та науково-популярних праць не можна не згадати його основні монографії “Герои античных стадионов” (Москва, 1971, 1979; Софія, 1978), “Олимпийские игры и поэзия эллинов” (Київ, 1980), “Міфи та люди Олімпії” (Київ, 1980; Варшава, 1989), “Олимпия. История античного атлетизма” (С.-Петербург, 2001, а також книги його спогадів “Не уставайте слушать стариков” та “На байдарке”. До останнього дня свого життя він керував кафедрою.

Плідно працювали у той період інші співробітники кафедри. Так А.М. Поскрипко опублікувала статті про світосприймання давньоримського письменника і педагога Квінтіліана, вона ж у співавторстві створила створила посібник “Биология в образах и определениях” (1995). Є.М. Шевченко написала підручник “Латинська мова і основи медичної термінології”, який вже витримав три видання (1992, 1996, 1999 рр.). Зараз вона працює над новим підручником “Латинська мова” для внз ІІІ-ІV рівнів акредитації.

З червня 2005 року виконувачем обовязків завідувача кафедри латинської мови була призначена О.Г.Кісельова -вихованка Київського державного університету ім.Т.Г.Шевченка співавторка всіх словників та типових програм,які готувались співробітниками кафедри протягом останніх 20 років,авторка численних наукових статей з етимології медичних термінів та методики викладання дисципліни “Латинська мова”.

Протягом останніх 25-ти років викладачі кафедри інтеграційно досліджують класичну й новітню міжнародну греко-латинську лексику та закономірності її формування. Впродовж останнього десятиріччя підготовлені й видані 24 російсько-українсько-латинські словники різних медичних термінологій (за редакцією проф. В.Г. Коляденка та проф. Ю.В. Шаніна). Співавторами цих словників були Р.С. Бєляєв, О.О. Близнюк, О.Г. Кісельова, О.А. Несіна, Г.С. Соковніна, В.М. Старостенко, А.М. Поскрипко, Є.М. Шевченко.

Наукові інтереси співробітників кафедри не обмежуються тільки греко-латинською медичною термінологією. Так, молоді викладачі кафедри Л.Г. Шевченко-Савчинська опрацювала тему “Етикетна латиномовна поезія в українській літературі XVI – XVIII ст.” та успішно захистила кандидатську дисертацію у червні 2005 р. У 2003-2005 рр. на кафедру прийшли перспективні молоді викладачі Ю.Б. Бражук, Н.В. Давиденко, О.В. Данченко, О.С. Дикун, С.І. Лехніцька, Л.І. Семчук. Викладачі С.І.Лехніцька та Л.І. Семчук у вересні 2005 р. стали аспірантками Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Активно працюють також ветерани кафедри А.М. Поскрипко та Є.М. Шевченко. У зв’язку з підписанням Болонської декларації та входженням НМУ ім. О.О.Богомольця в Болонський процес кафедрою створено типову програму “Латинська мова” для внз III – IV рівнів акредитації. Протягом багатьох років на кафедрі проводили засідання студентського гуртка античної культури, яким керувала Н.І. Шаповалова. В останні роки з об’єктивних причин культурологічні питання виносяться як додаткові і включаються в учбовий процес. За останні 15 років працівниками кафедри опубліковано понад 80 доповідей та наукових статей терміно-логічного та літературознавчого характеру. Кафедра традиційно проводить постійну консультативну та рецензійну редакторську роботу.

*М.Ф. Владімірскій-Будановъ. Исторія и мператорского университета святого Владимира. Том 1. Ст о р . 425.

** Дело совета. 1843. № 77.

*** М.Ф. Владімірскій-Будановъ. Исторія и мператорского университета святого Владимира. Том 1. Стор. 206.

Засновником кафедри і першим її завідувачем був з 1933 року Михайло Федорович Кніпович – вчений, філолог, класик, автор багатьох посібників і підручників. Прекрасний методист, гуманна людина, вчитель і вихователь молоді. Пропрацював у КМІ 30 років до самої смерті. Серед його наукових праць є такі, що використовуються і до цього часу, зокрема “Латинсько-українсько-російський словник” К., 1948.

З 1953 по 1961 рр. завідувачем кафедри призначено П.П. Чернецького.

Співавтор усіх словників, що на той час були видані кафедрою, відомий у Києві класик, прекрасний методист. Пропрацював у КМІ більш, ніж 20 років.

З 1961 року на посаду завідувача кафедри латинської мови була призначена Г.В. Казьер, яка на той час вже пропрацювала у КМІ 26 років. Автор цілої низки багатомовних словників медичної термінології, найдосвідченіший педагог та методист.

З вересня 1978 року кафедру очолив кандидат філологічних наук, доцент Ю.В. Шанин. Його основні наукові та науково-популярні праці присвячені ідеї гармонічного розвитку людини а також спорту в античному світі. Знаний в Києві письменник та публіцист.

З червня 2005 року виконувачем обов’язків завідувача кафедри латинської мови є О.Г. Кісельова, співавтор медичних словників, автор численних статей у наукових та науково-популярних журналах.