НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені О.О. Богомольця
ЧЕСТЬ, МИЛОСЕРДЯ, СЛАВА

Клятва Гіппократа

(текст мовою оригіналу — на іонійському діалекті давньогрецької мови)

hippokrat

(текст в перекладі на латину)

1. Apollinem medicum et Aesculapium Hygeamque ac Panaceam iuro
deosque omnes itemque deas testes facio me hoc ius iurandum et
hanc contestationem pro viribus et iudicio meo integre servaturum esse:

2. Praeceptorem, qui me hanc edocuit artem, parentum loco
habiturum, vitam communicaturum eaque, quibus opus habuerit,
impertiturum; eos hanc item, qui ex eo nati sunt, pro fratribus masculis
iudicaturum artemque hanc, si discere voluerit, absque mercede et
pacto edocturum, praecep tio num ac auditionum reliquaeque totius
disciplinae participes facturum, tum meos, tum praeceptoris mei fi
lios, immo et discipulos, qui mihi scripto caverint et medico iure
iurando addicti fuerint, alium vero praeter hos nullum.

3. Ceterum quod ad aegros attinet sanandos, diaetam ipsis
constitutam pro facultate et iudicio meo commodam, omneque
detrimentum et iniuriam ab eis prohibebo.

4. Neque vero ullius preces apud me adeo validae erunt, ut cuipiam
venenum sim propinaturus neque etiam ad hanc rem consilium dabo.
Similiter autem neque mulieri talum vulvae subditicium ad
corrumpendum conceptum vel fetum dabo.

5. Porro caste et sancte vitam et artem meam conservabo.

6. Nec vero calculo laborantes secabo, sed viris chirurgiae operariis
eius rei faciendae locum dabo.
7. In quascumque autem domus ingrediar, ob utilitatem aegrotantium
intrabo, ab omnique iniuria voluntaria inferenda et corruptione cum
alia, tum praesertim operum veneriorum abstinebo, sive muliebria sive
virilia, liberorumve hominum aut servorum corpora mihi contigerint
curanda.
8. Quaecumque vero inter curandum videro aut audivero, immo etiam
ad medicandum non adhibitus in communi hominum vita cognovero,
ea, siquidem eff erre non contulerit, tacebo et tamquam arcana apud
me continebo.

9. Hoc igitur ius iurandum mihi integre servanti et non confundenti
contingat et vita et arte feliciter frui et apud omnes homines in
perpetuum gloriam meam celebrari.

10. Transgredienti autem et peieranti his contraria eveniant.

(текст в українському перекладі)

Клянусь Апполоном-цілителем, Асклепієм, Гігієєю та Панакеєю й
усіма богами та богинями, беручи їх у свідки, виконувати чесно,
відповідно до моїх сил і мого розуміння,
наступну присягу і письмове зобов’язання:

вважати того, хто навчив мене лікарського мистецтва, рівним з
моїми батьками, ділитися з ним своїми статками і, за необхідності,
допомагати йому в його потребах;

його нащадків вважати за своїх братів, і це мистецтво, якщо захочуть
його вивчити, викладати їм безоплатно і без усі лякої домовленості;

настанови, усні уроки і все інше у навчанні повідомляти своїм синам,
синам свого вчителя і учням, що пов’язані зобов’язанням і клятвою
за законом медичним, але нікому іншому;

я спрямовую режим хворих на їхню користь згідно моїх сил і мого розуміння,
утримуючись від завдавання всілякої шкоди та несправедливості;

я не дам нікому, хто буде просити,
смертельного засобу і не вкажу шляху для подібного задуму;
так само я не дам жодній жінці абортивного пессарія;

чисто та непорочно буду я жити і застосовувати своє мистецтво;
жодному разі не буду робити розтин у тих, хто страждає на камінну хворобу,
доручивши це людям, що займаються цією справою;

у який би дім я не зайшов, я зайду туди для користі хворого, без
всілякого навмисного, неправедного і згубного наміру, особливо
утримаюсь від любовних справ з жінками і чоловіками, вільними і рабами;

що б при лікуванні, і також без лікування, я не побачив або не
почув відносно життя людей з того, що не потрібно розголошувати,
я промовчу про те, вважаючи подібні речі за таємницю;

мені, тому, хто непорушно виконує цю клятву, нехай буде надано
щастя в житті і в мистецтві і слава у всіх людей довіку;

з порушником цієї клятви і з тим, хто дає несправжню клятву,
нехай скоїться протилежне.